65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"20" травня 2024 р. м. Одеса № 916/2107/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№2160/24 від 13.05.2024)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (вул. Промислова, № 1, смт. Васищеве, Харківський р-н, Харківська обл., 62495, код ЄДРПОУ 33010822)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 191 964,00 грн,
13.05.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 191964,00 грн.
Позивач посилається на те, що зазначена заборгованість виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт Сервіс» за отриманий товар за договором на постачання товару №043268-15 від 18.09.2015. В свою чергу, відповідно до договору поруки № 036962-21 від 11.03.2021 ОСОБА_1 (відповідач) поручився перед позивачем за виконання усіх зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосвіт Сервіс».
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на таке.
Судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Із перевірених судом даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» є ОСОБА_2 .
З наданих суду матеріалів вбачається, що позовну заяву б/н від 13.05.2024 підписала ОСОБА_3 .
На підтвердження наявності повноважень на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» Гузь Ю.С. до позовної заяви надано довіреність від 30.10.2023.
Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Приписами ч.ч. 2-3 ст. 244 ЦК України передбачено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 245, ст. 246 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Згідно з ч.1 ст. 247, п.1 ч.1 ст. 248 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Відповідно до підпункту 5.2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Отже, довіреність на представництво інтересів ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» Гузь Юлією Сергіївною повинна мати реквізит підпису, а електронний формат копії має бути засвідчений кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо невідповідності наданої довіреності вищевказаним вимогам діючого законодавства, адже довіреність від імені юридичної особи - ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» не містить підпису її посадової особи, а саме директора Дубовик В.І..
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявна в матеріалах даної справи довіреність від 30.10.2023 повинна мати реквізит підпису директора (візуальне зображення підпису), а тому вказана довіреність не може вважатися належним доказом на підтвердження повноважень представника.
Інші докази повноважень на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» Гузь Ю.С. до матеріалів позову не додано.
Зазначене в свою чергу свідчить про недоведеність заявником належними та допустимими доказами факту наявності у Гузь Ю.С. повноважень на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» та відповідно і підписання позовної заяви від імені названої юридичної особи.
Згідно з ч. 5 (п. 1) ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, з огляду на непідтвердження ОСОБА_3 права діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» у вигляді підписання позову, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, що є самостійною підставою для повернення позовної заяви позивачу на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (частина сьома статті 174 ГПК України).
При цьому, слід зауважити, що у зв'язку із надходженням позовної заяви б/н від 13.05.2024 через систему «Електронний суд», суд не здійснює фактичне повернення позивачу матеріалів відповідної заяви.
При цьому позивачу роз'яснюється, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Суд наголошує, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п. 1 ч. 5 ст. 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (вх. № 2160/24 від 13.05.2024) до ОСОБА_1 про стягнення 191 964,00 грн, разом з доданими до неї документами - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 20.05.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Цісельський