65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/928/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Будинкоуправління №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини р-ну Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 24288885, 65063, м. Одеса, вул. Сегедська, буд.1/2)
до відповідача: Військової академії м. Одеса (код ЄДРПОУ 24983020, 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10)
про стягнення 5501194,79 грн.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Олександр Погорілий
від відповідача: Роман Гуцалюк
Позивач Будинкоуправління №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини р-ну Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Військової академії м. Одеса про стягнення 5501194,79 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про закупівлю пари, гарячої води та пов'язаної продукції (централізованого опалення) за державні кошти від 14.11.2023 №4/2023 Т.
Ухвалою суду від 25.03.2024 позовну заяву Будинкоуправління №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини р-ну Міністерства оборони України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.
09.04.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 24.04.2024 представник позивача повідомив, що позивач не має наміру подавати відповідь на відзив; наголосив на доцільності закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.
Ухвалою від 24.04.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/928/24, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 15.05.2024.
10.05.2024 до суду звернувся позивач із клопотанням про повернення на стадію підготовчого провадження та залучення до матеріалів додаткових доказів і пояснення.
В судове засідання з'явились представники сторін.
Представник позивача підтримав клопотання та просить його задовольнити. Зазначив, що подані до клопотання докази мають суттєве значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у справі. При цьому звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на подання відповідного пояснення і доказів.
Представник відповідача проти задоволення клопотань позивача не заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд зазначає наступне.
Так, 10.05.2024 позивачем разом з клопотанням про повернення на стадію підготовчого провадження подано пояснення, яке, фактично, є відповіддю на відзив відповідача.
За приписами ст.166 ГПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
В ухвалі про відкриття провадження у справі судом встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив - п'ятнадцять днів з дня отримання відзиву.
Разом з тим, відповідач відповідь на відзив подав з пропуском встановленого строку, після закриття підготовчого провадження.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання пояснень (відповіді на відзив), представник позивача зазначив, що наведені відповідачем доводи у відзиві та додані до нього докази не відповідають дійсності та суперечать змісту правовідносин сторін. У зв'язку з наведеним у позивача виникла необхідність надати відповідні пояснення та клопотати перед судом про повернення на стадію підготовчого провадження.
Частинами 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 4, 5, 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Судом при розгляді питання поновлення позивачу строку для подання пояснення, яке фактично є відповіддю на відзив, не встановлено підстав неможливості такого поновлення згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України.
Враховуючи вище викладене, задля дотримання принципів господарського судочинства та повного і всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість поновлення позивачу строку для подання пояснення, чим задовольняє його заяву.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий, відповідно до завдання господарського судочинства, керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Главою 6 Розділу ІІІ ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема, зі стадії розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, господарський суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21) зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя".
Також, близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №204/6085/20 від 05.10.2022.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
За приписами ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Так, відповідно до частини 1 статті 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно зі статтею 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За приписами ст.182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що нормами ГПК України передбачене право на подання заяв по суті справи, в тому числі відповіді на відзив, заперечення, пояснення лише на стадії підготовчого провадження, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у цій справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.
Таким чином, суд ухвалює про повернення на стадію підготовчого провадження та приймає до розгляду пояснення позивача.
Суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Так, провадження у справі було відкрито 25.03.2024, отже строк підготовчого провадження спливає, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне продовжити його на тридцять днів та відкласти підготовче засідання.
Керуючись ст.ст.2, 118, 119, 120, 121, 161, 177, 181, 182, 183, 185, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Повернутись на стадію підготовчого провадження у справі №916/928/24 та замінити судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
2. Клопотання Будинкоуправління №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини р-ну Міністерства оборони України про поновлення строку на подання пояснення та доданих до нього доказів задовольнити.
3. Поновити Будинкоуправлінню №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини р-ну Міністерства оборони України строк на подання пояснення і доданих до нього доказів, прийняти їх до розгляду.
4. Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів до 24.06.2024.
5. Відкласти підготовче засідання на "29" травня 2024 р. на 15:00. Засідання відбудеться в залі судових засідань №11 Господарського суду Одеської області (м.Одеса, пр.Шевченка, 29).
6. Ухвалу направити учасникам провадження.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 15.05.2024, оскарженню не підлягає.