Справа № 357/598/24
Провадження № 2-др/357/58/24
20 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області заяву представника позивача - адвоката Назаренка Р.А. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Ю.А., приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 1-5).
12.01.2024 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис №21044 від 03.02.2021 року (а.с. 33-34).
12.01.2024 року ухвалою суду зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстровано в реєстрі за №21044 від 03.02.2021 року, до набрання рішенням суду у справі законної сили (а.с. 36-37).
12.04.2024 року ухвалою суду виключено ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» із складу відповідачів у даній справі №357/598/24 та залучено до участі у ній у якості відповідача ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (а.с. 74-75).
03.05.2024 року рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, визнано виконавчий напис від 03.02.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №21044, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» грошових коштів у загальній сумі 134624,62 гривень таким, що не підлягає виконанню (а.с. 119-122).
07.05.2024 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Назаренком Р.А. було направлено заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі. До заяви представник позивача додав копії Договору про надання правничої допомоги від 08.12.2023 року, додаткової угоди до Договору-доручення про надання правничої допомоги від 13.12.2023 року, платіжної інструкції №@2PL480067 від 05.02.2024 року, платіжної інструкції №@2PL928574 від 27.12.2023 року (а.с. 136, 141, 142, 143, 144).
Посилаючись на приписи ст. 270 ЦПК України представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи в сумі 22700,00 гривень.
20.05.2024 року у судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 20.05.2024 року до канцелярії суду представником позивача - адвокатом Назаренко Р.А. подано заяву про розгляд справи без участі сторони Позивача (а.с. 156).
20.05.2024 року в судове засідання інші учасники справи або їх представники не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належними чином. Заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, будь-яких заяв чи клопотань від них на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, неприбуття у судове засідання 08.05.2024 року учасників даної справи або їх представників не перешкоджає розгляду заяви про ухваленню додаткового рішення.
Розглядаючи дану заяву, суд ураховує наступні приписи законодавства України.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
За результатами розгляду справи відповідно до частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частино 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У матеріалах справи наявні копії наступних документів, на підтвердження понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу: Договору про надання правничої допомоги від 08.12.2023 року, додаткової угоди до Договору-доручення про надання правничої допомоги від 13.12.2023 року, платіжної інструкції №@2PL480067 від 05.02.2024 року, платіжної інструкції №@2PL928574 від 27.12.2023 року (а.с. 136, 141, 142, 143, 144).
Відповідно до даної додаткової угоди сторони визначили, що гонорар Бюро за надання первісної правової консультації, формування правової позиції, аналіз судової практики, підготовку та подання позовної заяви про визнання виконавчого напису №21044, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 03.02.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 134624,62 гривень, представлення інтересів клієнта у суді першої інстанції складає 22700,00 гривень. На виконання умов договору адвокатом АБ «Ольги Пєнязькової» Назаренко Р.А. виконано наступну роботу (детальний опис): надання консультацій ОСОБА_1 з приводу оскарження виконавчого напису, на підставі якого було відкрито виконавче провадження; проведено аналіз судової практики у подібних спорах; підготовка та направлення адвокатського запиту №20/12-2 від 20.12.2023 року приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Мельнику Ю.А. з метою отримання доступу до оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса у системі виконавчого провадження, що надіслано за допомогою електронної пошти; підготовка та направлення адвокатського запиту №20/12 від 20.12.2023 року приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. з метою отримання копії оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, що надіслано за допомогою електронної пошти; підготовка та подача позовної заяви щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; підготовка та подача заяви про забезпечення позову; підготовка та подача клопотання про заміну сторони відповідача правонаступником; роз'яснення клієнту наслідків ухваленого судового рішення.
ОСОБА_1 сплачено грошові кошти, що визначені Додатковою угодою від 13.12.2023 року до Договору-доручення про надання правничої допомоги від 08.12.2023 року, що підтверджується Платіжною інструкцією від 05.02.2024 року про сплату коштів в розмірі 11350, 00 гривень та Платіжною інструкцією від 27.12.2023 року про сплату коштів в розмірі 11350 гривень.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України у системному зв'язку, убачається, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавенте проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
До висновку про справедливість і співмірність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 50 % від попередньо заявленої суми у аналогічній ситуації дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 11.03.2021 року у справі № 911/2681/19.
Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Правова позиція про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має право з власної ініціативи не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, міститься в постанові Верховного Суду від 12.01.2023 року у справі №908/2702/21.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові 01.02.2023 року по справі №160/19098/21.
При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд бере до уваги те, що у справах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню існує усталена судова практика, що у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та інших судів наявна велика кількість аналогічних спорів та ухвалених рішень. А тому можна стверджувати, що дана справа не є унікальною та складною.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру таких витрат та стягнення з ТОВ «ДЕБТ ФОРС» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.133,137, 142, 270 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача - адвоката Назаренка Р.А. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень (шість тисяч гривень 00 копійок).
Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», ЄДРПОУ: 43577608, місцезнаходження: 02121, місто Київ, Харківське шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602.
Треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: вулиця Велика Бердичівська, будинок 35, місто Житомир, 10008.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, місцезнаходження: вулиця Гріздовського Якова, будинок 1, офіс 308, місто Київ, 02094.
Повне додаткове судове рішення складено 20.05.2024 року.
Суддя В. П. Цукуров