Справа № 357/6293/24
1-кс/357/1351/24
17 травня 2024 року м. Біла Церква
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12024111030000889, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, утриманців не має, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , підозрюваний ОСОБА_5 , захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6
Слідчий СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , звернулися до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024111030000889, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2024.
В обгрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111030000889, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2024за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
У невстановлену досудовим розслідуванням дату, час та місці, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_7 , придбали наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), який зберігали за місцем спільного проживання для подальшого збуту ОСОБА_8 , за грошові кошти.
В подальшому, 15.04.2024 близько 09:54 год. ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , переслідуючи спільну мету збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено -метадону (фенадон), в телефонному режимі домовився з ОСОБА_8 , про збут останньому вищевказаного наркотичного засобу, шляхом передачі з рук в руки поблизу будинку АДРЕСА_2 .
В той же день, тобто 15.04.2024 близько 10:42 год. ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 передав ОСОБА_7 , грошові кошти у сумі 500 гривень, на що ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, з метою спільного збагачення, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «контроль за вчиненням злочину» у формі оперативної закупки незаконно, збули ОСОБА_8 , наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0, 110 г. шляхом передачі з рук в руки, які ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , придбали та зберігали з метою збуту.
Крім цього, у невстановлену досудовим розслідуванням дату, час та місці, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_7 , придбали наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), який повторно, зберігали за місцем спільного проживання для подальшого збуту ОСОБА_8 за грошові кошти.
В подальшому, 20.04.2024 близько 12:54 год. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , повторно, переслідуючи спільну мету збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено -метадону (фенадон), в телефонному режимі домовився з ОСОБА_8 про збут останньому вищевказаного наркотичного засобу, шляхом передачі з рук в руки поблизу будинку АДРЕСА_2 .
В той же день, тобто 20.04.2024 близько 13:34 год. ОСОБА_8 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 передав ОСОБА_7 , грошові кошти у сумі 500 гривень, які останній передав ОСОБА_5 .. Після чого, ОСОБА_5 , реалізуючи спільний з ОСОБА_7 , злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, з метою спільного збагачення, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «контроль за вчиненням злочину» у формі оперативної закупки незаконно, повторно, збули ОСОБА_8 , наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0,111 г. шляхом передачі з рук в руки, які ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , придбали та зберігали з метою збуту.
16.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні № 12024111030000889 від 05.03.2024.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що він тривалий час вживає наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) та в останній час він купує вищевказаний наркотичний засіб у ОСОБА_5 або ж у ОСОБА_7 , які разом проживають в АДРЕСА_1 та крім цього свідок повідомив про процес продажу йому наркотичного засобу відбувається з рук в руки; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що він тривалий час вживає наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) та в останній час він купує вищевказаний наркотичний засіб у ОСОБА_5 або ж у ОСОБА_7 , які разом проживають в АДРЕСА_1 та крім цього свідок повідомив про процес продажу йому наркотичного засобу відбувається з рук в руки; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 02.04.2024; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 02.04.2024; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 15.04.2024; протоколом огляду та ксерокопії грошових купюр від 15.04.2024; протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 15.04.2024; протоколом отримання речей від 15.04.2024; висновком експерта № СЕ-19/111-24/24578-НЗПРАП від 24.04.2024 відповідно до якого у наданих на дослідження таблетках які видав ОСОБА_8 , виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0,110 г.; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 який повідомив, що 15.04.2024 він зателефонував ОСОБА_7 та домовився про придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено -метадон у вигляді таблеток за грошові кошти у розмірі 500 гривень за 5 таблеток. Прибувши до будинку АДРЕСА_2 , до свідка підійшов ОСОБА_7 , та передав йому 5 таблеток метадону у частині блістеру, на що ОСОБА_8 , в свою чергу, передав ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 500 гривень. В подальшому ОСОБА_8 , видав працівникам поліції придбаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон); протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 20.04.2024; протоколом огляду та ксерокопії грошових купюр від 20.04.2024; протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 20.04.2024; протоколом отримання речей від 20.04.2024; висновком експерта № СЕ-19/111-24/24825-НЗПРАП від 29.04.2024 відповідно до якого у наданих на дослідження таблетках які видав ОСОБА_8 , виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0,111 г; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 який повідомив, що 20.04.2024 він зателефонував ОСОБА_5 та домовився про придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено -метадон у вигляді таблеток за грошові кошти у розмірі 500 гривень за 5 таблеток. Прибувши до будинку АДРЕСА_2 , свідок зателефонував ОСОБА_5 , який запросив його до кв. 39 у зазначеному раніше будинку. Підійшовши до дверей квартири ОСОБА_8 , зустрів ОСОБА_7 , та зайшовши до квартири передав грошові кошти у сумі 500 гривень ОСОБА_5 , які взяв ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_5 , від'єднав частину блістеру в якому знаходився наркотичний засіб метадон у вигляді таблеток в кількості 5 штук та передав їх ОСОБА_7 , який в свою чергу передав їх ОСОБА_8 . В подальшому, ОСОБА_8 , видав працівникам поліції придбаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), обгрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих для ОСОБА_7 , наслідків спонукатиме його змінювати місце проживання та уникати суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні), обгрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об'єктивної картини може впливати на свідків, яким відомі обставини вчинення вказаних кримінальних правопорушень - умовлянням, підкупом чи погрозами примушуючи змінити свідчення.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) обгрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований а єдиним джерелом доходу останнього являвся збут наркотичних засобів, крім того останній міцних соціальних зв'язків не має, підозрюється у вчинення умисного, корисливого злочину, що створює передумови для вчинення ним нових злочинів, крім того ОСОБА_5 на даний час підозрюється у вчиненні декількох злочинів (2 епізодів), попри те, що останній був засуджений Білоцерківським районним судом 30.10.2007 за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України. Вищевказане свідчить про злочинну схильність та вперте небажання останнього стати на шлях виправлення що дає підстави вважати, що перебуваючи не під вартою ОСОБА_5 буде продовжувати свою злочинну діяльність.
Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 клопотання підтримав за викладених у ньому обставин та просив його задовольнити. Додатково пояснив, що підозрюваний ніде не парцевлаштований, кримінальні правопорушення вчиняв з корисливим умислом, тобто з метою заробітку грошей, саме збуваючи наркотичні засоби забезпечує своє існування. Його незаконна діяльність була єдиним джерелом доходу, тому існує висока ймовірність того, що у разі незастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані зі збутом наркотичних засобів.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та пояснив, що у його власності перебуває квартира у якій він проживає. Пів року назад він похоронив батька, у зв'язку з чим у нього погіршилось самопочуття, тому він попросив ОСОБА_7 , з яким вони разом перебувають на замісні терапії в м. Біла Церква, щоб той у нього проживав. ОСОБА_7 проживає у нього 4-5 місяців. На програму вони ходять окремо, він ходить одир наз на 7 днів, а ОСОБА_7 один раз на 10 днів. Він отримує таблетки «метафін», які він вживає протягом 14 років, на добу йому видають 5 таблеток. Ці таблетки він вживає сам та нікому не продає. На замісній терапії в м. Києві він не перебуває. Зазначив, що після смерті батька він продав автомобіль «Ланос» за 1 000 доларів США, за ці гроші він проживав. Крім того, гроші в сумі 3-4 тисячі на місяць йому дає брат, також брат ОСОБА_10 , який є військовослужбовцем, допомагає йому продуктами харчування. Цього йому вистачає, комунальні послуги він не оплачує, з ліками йому допомагають соціальні працівники, які надають мазі та бінти.
Захисник підозрюваного- адвокат ОСОБА_6 просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Зазначила, що ризик ухилитися від органу досудового розслідування та суду є необгрунтованим, підозрюваний раніше не судимий та не був затриманий працівниками поліції, самостійно прибув на судове засідання. Ризик впливу на свідків є припущенням, тому що доказів того, що підозрюваний спілкувався з ними та намагався на них вплинути матеріали клопотання не містять. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення також є необгрунтованим оскільки підозрюваний раніше не судимий, а злочин у вчиненні якого його підозрюють не доведений. При вирішенні клопотання просить врахувати стан здоров'я підозрюваного, який продемонстрував в судовому засдіанні наявність певних проблем зі здоров'ям, наявність у нього постійного місця реєстрації та проживання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, свідка, дослідивши надані ними матеріали, та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
За змістом ст.ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного - обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним- обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Слідчим у клопотанні викладені та прокурором в суді доведені обставини, що дають підстави на час розгляду клопотання обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, а у матеріалах клопотання містяться відповідні докази, на які посилається слідчий у клопотанні. При цьому слідчий суддя звертає увагу, що для висновку щодо обґрунтованості підозри немає необхідності встановлювати наявність доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. В той час наведені слідчим докази, дають достатньо підстав слідчому судді для висновку, що мала місце подія злочину, а зафіксовані в наданих слідчому судді доказах міститься достатньо фактів та інформації, що вказують на те, що ОСОБА_5 міг вчинити вказаний злочин.
Слідчим у клопотанні, відповідно до вимог п.5 ч. 1 ст. 184 КПК України, наведено обставини, які вказують на наявність ризиків вчинення дій передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та наведено посилання на матеріали, що підтверджують обставини, якими слідчий обґрунтовує заявлені ризики.
Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного ОСОБА_5 та характером злочинів у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Слідчий суддя вважає переконливими та погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення також слідчий суддя вважає обгрутованим, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований а єдиним джерелом доходу останнього являвся збут наркотичних засобів з метою отримання прибутку, крім того останній міцних соціальних зв'язків не має: неодружений, утриманців не має, непрацюючий.
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення: «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).
Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення: «X. v. Finland», n. 151).
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 є особою, що в силу ст. 89 КК України не має судимості, непрацюючий, має місце реєстрації та проживання, неодружений, утриманців не має, зі слів 14 років перебувє на замісній підтримувальній терапії.
Допитаний за клопотанням підозрюваного в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є двоюрідним братом ОСОБА_5 . Десь пів року назад у ОСОБА_5 помер батько, і знаючи що у нього немає підтримки він ходить до нього 2 рази на місяць, купує йому продукти харчування та дає гроші. Він знає що його брат наркоман, але від нього не відвертається. У разі обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту зможе його забезпечити продуктами харчування.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Незважаючи на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк десяти років з конфіскацією майна, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя вбачає за можливе застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, його соціальні зв'язки, майновий стан, моральні якості, спосіб життя, поведінка підозрюваного під час досудового розслідування (відсутність спроб ухилення, самостійне прибуття на судове засідання, можливість забезпечити його продуктами харчування, наявність певних проблем зі здоров'ям) слідчим суддею не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі вище викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному конкретному випадку слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати місце свого проживання та саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього, процесуальних обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України і який в повній мірі забезпечить запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити частково клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 кримінальному провадженні № 12024111030000889, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.07.2024 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
- насити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали доручити органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до ст. 181 КПК України.
Строк дії ухвали до 16.07.2024 та вона підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 20.05.2024 о 12-15 год.
Слідчий суддя ОСОБА_11