ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.05.2024Справа № 910/5073/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Петра Росса" (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора, буд. 56, оф. 7; ідентифікаційний код 44051012)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13ж; ідентифікаційний код 33560703)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
Від заявника Лучко Д.Ю. - представник
Від боржника не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "Петра Росса" звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13ж; ідентифікаційний код 33560703) у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.05.2024 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду та підготовче засідання призначено на 13.05.2024.
13.05.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли клопотання боржника про продовження строку проведення підготовчого провадження та відкладення розгляду справи, а також відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Протокольною ухвалою від 13.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання боржника про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 13.05.2024 представник заявника надав пояснення по суті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав".
Представник боржника у судове засідання не з'явився.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Петра Росса" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав", дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" зареєстровано за адресою: 04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13ж; ідентифікаційний код 33560703.
За твердженнями заявника у Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" наявна заборгованість у розмірі 3 553 423,00 грн.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Як вбачається з матеріалів заяви, 16.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петра Росса" (покупець, заявник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" (постачальник, боржник) було укладено договір № 1608-1 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити брухт і відходи міді по ДСТУ 3211:2009/ТОСТ 1639:2009 (Товар). Номенклатура, кількість та ціна Товару вказуються в Специфікаціях, що є невід'ємною чистиною Договору.
Ціна за одиницю Товару, що поставляється за цим договором, зазначається у відповідній Специфікації (п.4.1. Договору).
Згідно із пунктом 5.2. Договору, за договором допускається передплата за узгоджену партію Товару.
Відповідно до умов договору сторонами була погоджена поставка Товару згідно зі специфікаціями № 1 від 16.08.2021, № 2 від 16.09.2021, № 3 від 15.10.2021, № 4 від 15.11.2021, відповідно до яких постачальник зобов'язувався поставити Товар покупцю.
В період з 29.12.2021 по 11.01.2022 покупцем було здійснено передоплату за Товар у розмірі 23 800 000,00 грн. на користь постачальника, відповідно до умов пункту 5.2. Договору, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: № 1010 від 29.12.2021, № 508 від 30.12.2021, № 1012 від 30.12.2021, № 1013 від 30.12.2021, № 517 від 06.01.2022, № 1022 від 06.01.2022, № 1026 від 11.01.2022.
В подальшому постачальник не поставив Товар покупцю, у зв'язку із чим постачальником було повернуто на користь покупця частину передоплати за Товар у розмірі 20 246 577,00 грн.
Відтак, залишок неповернутої боржником передоплати ініціюючому кредитору за договором № 1608-1 від 16.08.2021 складає 3 553 423,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами першою та другою статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання боржником в повному обсязі взятих на себе зобов'язань за договором.
Отже, вищеописаними обставинами справи підтверджується обґрунтованість грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Петра Росса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" в розмірі 3 553 423,00 грн. та невиконання боржником взятих на себе зобов'язань у встановлений договором строк.
В свою чергу, у відзиві боржник заперечив щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, з підстав відсутності заборгованості перед заявником, у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Так, боржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Петра Росса" з лютого 2022 року мало перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" прострочену заборгованість з орендної плати, яка виникла на підставі договору оренди індивідуально визначеного майна № В-1105-2-о від 11.05.2021, посвідченого приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Кравченко О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 465 в загальному розмірі 3 966 813,17 грн., у тому числі основний борг в розмірі 3 000 000, 00 грн., 3 % річних в розмірі 192 487,07 грн., інфляційні нарахування в розмірі 774 326,10 грн.
Таким чином, боржником було прийнято рішення про припинення вищевказаних зустрічних зобов'язань на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим складено заяву за вих. б/н від 10.05.2024 щодо заліку зустрічних однорідних вимог, яка, за твердженнями боржника, була направлена на електронну адресу ініціюючого кредитора.
При цьому, до матеріалів справи не додано належних доказів направлення вказаної заяви на адресу місцезнаходження ініціюючого кредитора.
Представник ініціюючого кредитора у судовому засіданні заперечив щодо обставин припинення зобов'язання боржника.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з частиною третьою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
При цьому, на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
Разом з тим, можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі та викласти свої заперечення щодо вимог заявника (заявників) надана положеннями статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства відповідно до частин першої, другої якої боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника, зокрема зазначаються заперечення щодо вимог заявника (заявників) та докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.
При цьому, боржником не доведено наявність у ініціюючого кредитора зустрічного грошового зобов'язання, а також не додано доказів направлення відповідної заяви про зарахування на адресу заявника.
Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення частини шостої ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстав виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Таким чином, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.
В матеріалах справи відсутні належні докази існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Петра Росса" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав", суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав".
Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Приписами п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" заявник просив суд призначити розпорядникам майна боржника арбітражного керуючого Гамана О.М.
В матеріалах справи наявна заява арбітражного керуючого Гамана О.М. про участь у справі, в якій останній повідомив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1838 від 05.02.2018, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не має конфлікту інтересів, має усю необхідну матеріально-технічну базу для здійснення повноважень у даній справі.
Таким чином, враховуючи імперативні приписи п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства суд вважає за доцільне призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" арбітражного керуючого Гамана О.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1838 від 05.02.2018).
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
У той же час, абзацом шостим пункту 16 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Заявником долучено до матеріалів справи копію угоди про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство та авансування винагороди арбітражного керуючого б/н від 24.04.2024.
Таким чином, встановивши факт загрози неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст. 28, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відкрити провадження у справі № 910/5073/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13ж; ідентифікаційний код 33560703).
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Петра Росса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" в розмірі 3 553 423,00 грн.
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника.
5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гамана Олександра Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1838 від 05.02.2018).
6. Офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13ж; ідентифікаційний код 33560703) у встановленому законодавством порядку.
7. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
8. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 04.07.2024 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.
9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 15.07.2024 для проведення інвентаризації майна боржника.
10. Попереднє засідання суду призначити на 15.07.24 о 11:00 год. Засідання буде проведено в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 1.
11. Копію ухвали надіслати заявнику, боржнику, засновникам (учасникам) боржника, розпоряднику майна боржника, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.П. Чеберяк