Справа № 357/637/24
Провадження № 2/357/1390/24
( ЗАОЧНЕ )
14 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Пустовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 164 489,97 грн., та відшкодування понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5305310. Кредитний договір підписано електронним підписом.
19.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №19062023, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 19.06.2023р., позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Тому ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 5305310 в розмірі 73 450,00 грн., з яких: 25 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 48 450,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Крім того, 17.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2825269.
19.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 19072023, згідно з яким право грошової вимоги перейшло до позивача. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 19.07.2023 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій, тому ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 2825269 в розмірі 91 039 грн.97 коп., з яких: 19 999,99 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 71 039,98 грн. - заборгованість за відсотками.
09.01.2024 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів ( а.с.5 зворот).
В судове засідання відповідач повторно не з'явилася, про день та час судового засідання була повідомлена належним чином, жодних клопотань, відзиву чи заперечень до суду не направила.
Матеріали справи містять підтвердження про направлення відповідачу рекомендованого повідомлення про вручення поштою повістки в судові засідання, з відміткою «за закінченям терміну зберігання».
Також, відповідач була повідомлена про час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та відповідно до положень ст.128,130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлена належно про розгляд справи.
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував позивач.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 5305310.
Згідно п.1.1 договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus».
Згідно п.1.3 договору, сума кредиту складає 25000,00 грн. Строк кредиту 30 днів.
Згідно п.1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору. Згідно п.1.8 договору, орієнтована загальна вартість кредиту на день укладення договору складає: за стандартною ставкою та 39 250,00 грн.; за зниженою 29 275,00 грн. В п.11 договору зазначено реквізити сторін, у тому числі споживча ОСОБА_1 , з урахуванням РНОКПП, серії та номеру паспорту, органу, що видав даний паспорт, номерів мобільних телефонів та адреси електронної пошти. Також зазначено, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М 739509.
Додатком № 1 до даного договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до даної таблиці загальна вартість кредиту складе 29 275,00 грн.; реальна процентна ставка 582,51 % річних; Сума процентів за користування кредитом складе 4275,00 грн.; сума платежів за розрахунковий період складе 29 275,00 грн. Вказаний додаток № 1 до договору підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М 739509 о 09:42:07.
Інформація щодо укладення кредитного договору підтверджена паспортом споживчого кредиту, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором М 739509.
Встановлено, що 19 червня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 19062023. Відповідно до п.1.1 договору за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якими настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу 19.06.2023, ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 5305310, із загальною сумою заборгованості в розмірі 73 450,00 грн., з яких: 25 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 48 450,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Вказана сума заборгованості підтверджена розрахунком, здійсненим позивачем станом на 31 жовтня 2023 року (а. с.21).
Також, 17.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2825269.
Згідно п.1.2 договору, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах зворотності, строковості , платності , а клієнт зобов'язується повернути кошти, оплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 20000,00 грн. Строк кредиту 360 днів, періодичність сплати процентів 30 днів (п.1.3 договору). Стандартна процента ставка за кредитом становить 1,99% в день; знижена 0,6% вдень (п.1.4 договору). Орієнтована загальна вартість кредиту на день укладення договору становить 163 280,00 грн. за стандартною процентною ставкою та 154 922,00 грн. за зниженою процентною ставкою (п.с.1.6 договору). Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника Х 352.
Додатком № 1 до кредитного договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту, згідно з якою загальна вартість кредиту становить 154 922,00 грн.
19.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 19072023, згідно з яким право грошової вимоги перейшло до позивача.
Згідно витягу з реєстру боржників від 19.07.2023 року до договору факторингу №19072023 від 19.07.2023, ОСОБА_1 є боржником за договором № 2825269 в розмірі 91 039 грн.97 коп., з яких: 19 999,99 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 71 039,98 грн. - заборгованість за відсотками.
Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком, здійсненим позивачем станом на 31 жовтня 2023 року (а. с. 39).
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
З наведених обставин справи вбачається, що кредитні договори на підставі яких позивачем заявлено про стягнення заборгованості були укладені в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.
Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, суд приймає до уваги те, що вказані договори підписані електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 5305310 не виконала, у передбачений в договорі строк, кошти не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми кредиту 25 000,00 грн.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З приводу нарахування процентів та строку такого нарахування за договором про надання споживчого кредиту № 5305310 від 30.12.2021 року, суд зазначає наступне.
Договором кредиту було передбачено строк кредитування 30 днів, тобто до 29.01.2022 року; розмір стандартної процентної ставки 1,99% в день. Вказані умови договору було підтверджено як паспортом споживчого кредиту так і додатком № 1 до договору таблицею обчислення загальної вартості кредиту, згідно з якою загальна вартість кредиту становить 29 275 грн 00 коп.
Тому, на думку суду, саме такий розмір заборгованості відповідача, з урахуванням строку кредитування у 30 днів, є доведеним.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині тіла кредиту в повному обсязі та часткового задоволення вимоги в частині нарахування відсотків, оскільки доведеним і обгрунтованим є розмір відсотків в 4 275,00 грн., що передбачено умовами самого кредитного договору від 30.12.2021р.
Як вже було встановлено, в договорі про надання споживчого кредиту № 5305310 від 30.12.2021 року сторони визначили строк його дії з 30.12.2021 по 29.01.2022, тобто 30 днів. При цьому, позовних вимог щодо стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України, по закінченню строку кредитування, позивачем не було заявлено.
Враховуючи наведене, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» становить 29 275 грн 00 коп., з яких: 25000,00 грн. - сума кредиту за договором; 4 275,00 грн. - проценти за користування кредитом.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2024494/16-ц та від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, позивач не скористався.
Щодо стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2825269 від 17.01.2022 року, суд зазначає наступне.
17.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2825269.
Згідно п.1.2 договору, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні. Сума кредиту складає 20000,00 грн. Строк кредиту 360 днів, періодичність сплати процентів 30 днів (п.1.3 договору). Стандартна процента ставка за кредитом становить 1,99% в день; знижена 0,6% вдень (п.1.4 договору). Орієнтована загальна вартість кредиту на день укладення договору становить 163 280,00 грн. за стандартною процентною ставкою та 154 922,00 грн. за зниженою процентною ставкою (п.с.1.6 договору).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач не виконала належним чином умови кредитного договору та кредит ТОВ «Лінеура Україна» не повернула.
Зокрема, позивач зазначає, що за вище вказаним кредитним договором № 2825269 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 91 039 грн.97 коп., з яких: 19 999,99 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 71 039,98 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно з умовами кредитного договору № 2825269 від 17.01.2022 року, позичальник зобов'язується повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором, але відповідач порушила взяті на себе зобов'язання. Позивач правомірно набув право вимоги до відповідача, та в передбачений Законом спосіб не було визнано недійсними договори Факторингу, в яких визначено розмір відступленої заборгованості та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений первісними кредиторами при відступленні права вимоги.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 2825269 від 17.01.2022 року - обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 49870 від 14.11.2023 року при пред'явленні позову до суду, позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 гривень.
Оскільки позов задоволено на 73,14 % (120 314,97 грн. х 100 : 164 489,97 грн.), судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить 1963,07 грн. (2684,00 х 73,14 % : 100).
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 514, 525, 526,530, 611, 626, 1046, 1050 ЦК України, ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 5305310 від 30.12.2021 року в сумі 29 275 грн 00 коп. (двадцять дев'ять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень), заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2825269 від 17.01.2022 року в сумі 91 039 грн 97 коп. (дев'яносто одна тисяча тридцять дев'ять гривень дев'яносто сім копійок), всього 120 314 грн 97 коп. (сто двадцять тисяч триста чотирнадцять гривень дев'яносто сім копійок) та судові витрати по справі в сумі 1963 грн 07 коп.(одна тисяча дев'ятсот шістдесят три гривні сім копійок).
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» / місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, код ЄДРПОУ 35625014. Адреса для листування: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2/.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 /адреса реєстрації: АДРЕСА_1 /
З урахуванням ч.3 ст.124 ч.6 ст.259 повний текст рішення суду виготовлений 20.05.2024 року.
Суддя О. Я. Ярмола