Справа №293/530/24
Провадження № 3/293/395/2024
15 травня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Черкес Т.А., ордер серії АМ № 1087957
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 КУпАП
04.04.2024 на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №759882, складений 01.04.2024 відділом поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААД №759882 від 01.04.2024, водій ОСОБА_1 01.04.2024 о 06 год 50 хв на вул. Володимирська, 10 с-ще Черняхів, керував автомобілем Фольстваген номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення суд роз'яснив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Пояснив, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу не відмовлявся. Крім того, зазначає, що самостійно пройшов медичний огляд, за результатами якого стану алкогольного сп'яніння виявлено не було.
Захисник в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Мотивуючи подане клопотання вказала, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції зазначені ознаки алкогольного сп'яніння такі як запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, але з відефіксації події даних ознак у ОСОБА_1 не вбачається отже і підстав у працівників поліції не було проводити огляд на стан сп'яніння. зауважує, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, підтвердженням чого є медичний висновок.
Зауважує, що з відео фіксації події не вбачається факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Натомість на фідео зафіксовано заперечення ОСОБА_1 факту своєї відмови, однак на це зухвало працівники поліції не зважали. На другому файлі фідеофіксації події зафіксовано як протягом 20хв ОСОБА_1 намагається довести поліцейським, що він не відмовлявся від проходження огляду.
Відсутність відмови особи від проходження огляду при складенні протоколу про адміністративне правопорушення грубо порушують норми ст. 266 КУпАП, норми Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року за № 1452/735 (далі Інструкції).
Так вказує, що в порушення вказаних вище нормативних актів була відсутня безперервна відеофіксація даної події; зупинка транспортного засобу працівниками поліції була безпідставна.
За вказаних обставин, вважає, що докази у справі здобуті із порушенням закону, тому відсутні законні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності, відтак просить закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та захисника, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі- ПДР). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.3 цієї статті в разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п.7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Як убачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі -ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №759882 від 01.04.2024, водій ОСОБА_1 01.04.2024 о 06 год 50 хв на вул. Володимирська, 10 с-ще Черняхів, керував автомобілем Фольстваген номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №759882 від 01.04.2024 складений за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Обставини вчинення даного правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №759882 від 01.04.2024, копією постанови серії ЕНА №1793887 від 01.04.2024 року (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів (а.с. 4), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 01.04.2024 (а.с. 6), розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 55,56,59,63 Конституції України та статтею 268 КУпАП від 01.04.2024 (а.с. 7), диском з відеозаписом події, які наявні в матеріалах справи ( а.с. 10).
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського вбачається, що:
- працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота та поведінка що не відповідає обстановці, після чого запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою пристрою "Драгер", на що ОСОБА_1 відповів: "для чого?". На питання ОСОБА_1 "для чого?" працівник поліції знову оголосив про те, що у нього наявні ознаки алкогольного сп"яніння, а саме наявний запах алкоголю з порожнини рота. Після цього працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння в найблищому медичному закладі на, що ОСОБА_1 відповів: "навіщо? спиртне я не вживав". Вподальшому ОСОБА_1 працівники поліції неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 постійно відповідав "навіщо?";
- після роз"яснення працівником поліції наслідків відмови від проходження огляду на стан адкогольного сп"яніння, яким є складення протоколу про адмінінстративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 знов запив навіщо йому проходити огляд на стан алкогольного сп"яніння.
- поліцейським роз"яснено водію обов"язок пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння на вимогу поліцейського на місці зупинки транспортного засобу чи в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 вчергове відповів "Навіщо, якщо я не вживав";
- далі поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , що його дії будуть розцінені як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння та черговий раз запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в найближчому медичному закладі, на що Кобилинський знову відповів "для чого?";
- вказазні дії ОСОБА_1 розцінені як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння та повідомлено водія про складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст. 130 КУпАП;
- після ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння ОСОБА_1 заявив працівникам поліції, що не відмовлявся від проходження такого огляду;
- від підписання та отримання копіїт протоколу ОСОБА_1 відмовиввся.
Надаючи оцінку відеофіксації даної події суд встановив факт належної пропозиції поліцейськими пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.
Нечіткі відповіді ОСОБА_1 на чіткі запитання поліцейських та відсутність факту погодження пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі суд розцінює як спробу ОСОБА_1 ухилитись від відповідальності , передбаченої ч.1ст 130 КУпАП.
Суд звертає увагу, що на неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольнго сп"яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному заклад ОСОБА_1 лише відповідав " навіщо ? я не вживав".
Разом з тим, відповідно до п. 2.5 ПДР України у водія існує безальтернативний обов"язок пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння на вимогу полііцейського.
Суду не надано відомостей про оскарження дій працівників поліції щодо оформлення вищезазначених матеріалів чи інших доказів, які б ставили під сумнів належність і допустимість надних суду доказів винуватості ОСОБА_1 .
Суд також враховує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Поряд з цим суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо того, що він не відмовлявся від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, оскільки відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 ухилявся від проходження такого огляду, свідомо лише запитуючи для чого йому необідно проходити огляд, якщо він "не вживав".
Говорячи про доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що він під час зупинки його транспортного засобу був тверезий, а протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП складений за відсутності складу адміністративного правопорушення з підстав самостійного проходження медичного огляду, за результатами якого не виявлено ознак алкогольного сп'яніння, то суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року за № 1452/735 (далі Інструкції) встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, ч. 4 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Аналогічна вимога закріплена і в п. 9 розділу ІІ Інструкції.
Відповідно до розділу 2 пункту 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Тобто, чинне законодавство чітко регламентує порядок і строки проходження огляду на стан сп'яніння, зокрема, у медичному закладі, відповідно до яких:
1) огляд у медичному закладі проводиться у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду. В даному випадку дії та поведінка ОСОБА_1 судом розцінена як відмова від проходження такого огляду як на місці зупинки транспортного засобу так і у найближчому медичному закладі.
2) поліцейський доставляє особу до закладу охорони здоров'я. Відтак, нормами чинного законодавства не передбачено можливості водія пройти огляд з власної ініціативи, без участі поліцейських та відповідно без фіксації такого огляду у порядку ст. 266 КУпАП.
2) строк проходження огляду протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Як слідує з протоколу ОСОБА_1 інкриміноване правопорушення вчинив о 06 год 50 хв 01.04.2024. Водночас, згідно з висновком КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради від 01.04.2024 ОСОБА_1 прибув на огляд об 09:05 год 01.04.2024, тобто більше ніж через дві години.
Отже при здійсненні дослідження не було дотримано вимог п. 9 розділу ІІ Інструкції, ч. 4 ст. 266 КУпАП, тому результати такого дослідження не можуть бути взяті до уваги та у відповідності до ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсними.
Докази отримані з порушеннями встановленого законом порядку та не передбаченими способами є не належними та не допустимими.
Суд не враховує та не бере до уваги твердження захисника про безпідставність вчинення працівники поліції зупинки т/з під керуванням ОСОБА_1 так як в матеріалах справи міститься постанова серії ЕНА № 1793887 згідно якої ОСОБА_1 01.04.2024 було притягнуто до відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП з накладенням штрафу, дану постанову ОСОБА_1 отримав особисто, про що наявний підпис особи. Дана постанова не скасована що в свою чергу вказує на законну та підставну зупинку ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд вважає, що при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, порушень положень вищезазначених Інструкції, Порядку та вимог ст.266 КУпАП допущено не було.
Щодо доводів захисника в частині небезперервності відеофіксації даного правопорушення, то суд звертає увагу, що доказ, який міститься на оптичному диску, доданому до матеріалів справи, відеозапис саме факту пропонування пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в установленому законом порядку так і у медичному закладі, що і підлягає встановленню під час розгляду даної справи є безперервним та відповіді особи на такі пропозиції визнані судом як відмова.
Суд звертає увагу, що в межах даного провадження встановлюється саме склад правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відеозаписи в цій частині є належними та допустимими, оскільки на них зафіксована об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення в повному обсязі.
Суд наголошує, що ОСОБА_1 свідомо не скористався своїм законним правом щодо проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння та не був позбавлений такого права, отже такі дії були направленні на свідоме не проходження огляду, що в свою чергу і свідчить про відмову.
Таким чином, суд вважає відеозапис відповідним п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапиису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.
За наслідками розгляду справи суд встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №759882 від 01.04.2024 стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно судової практики ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом доведена та підтверджується доданими до матеріалів про адміністративне правопорушення доказами.
Заперечення ОСОБА_1 та його захисника суд розцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 статті 130 КУпАП, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 7, 34-35, 245, 251, 252, 256, 266, 291, 294, 307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Повний текст постанови складений та підписаний 20.05.2024 об 14:50 год.
Суддя Людмила ЛОСЬ