ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.04.2024Справа № 910/15452/23
За позовом Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка Національної академії наук України
до Київська міська рада
Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва
про визнання незаконним та скасування рішення
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання
Суть спору:
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка Національної академії наук України подав на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Київської міської ради та Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/15452/23 та призначено до розгляду на 01.12.2023.
30.11.2023 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні.
01.12.2023 відділом діловодства суду від відповідача отримано пояснення по справі.
Ухвалою суду від 01.12.2023 призначено підготовче засідання на 26.01.2024.
04.12.2023 відділом діловодства суду від відповідача1 отримано пояснення по справі.
17.01.2024 відділом діловодства суду від відповідача2 отримано відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 26.01.2024 відкладено підготовче засідання на 26.02.2024.
20.02.2024 відділом діловодства суду від позивача отримано відповідь на відзив, заперечення на пояснення та заперечення на заяву про застосування позовної давності.
Ухвалою суду від 26.02.2024 призначено судовий розгляд по суті на 25.03.2024.
Розгляд справи по суті, призначене на 25.03.2024 не відбувся, у зв'язку з оголошеною в місті Києві повітряною тривогою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 відкладено розгляд справи на 08.04.2024.
В судове засідання 08.04.2024 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 08.04.2024 представник відповідача з'явився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.04.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка Національної академії наук України є державною бюджетною неприбутковою науковою установою, яку створено згідно з постановою Ради народних комісарів УСРР від 22 вересня 1935 р. № 1220 та відповідно до постанови Президії АН УРСР від 7 грудня 1967 р. № 314 затверджено у правах науково-дослідного інституту, що перебуває у віданні Національної академії наук України.
Центральний республіканський ботанічний сад Академії наук УРСР було включено до складу природно-заповідного фонду України з прийняттям Радою Міністрів Української РСР постанови від 22 липня 1983 року № 311 «Про класифікацію і мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР».
Постановою Верховної Ради України від 16 червня 1992 року «Про введення в дію Закону України «Про природно-заповідний фонд України» у зв'язку з прийняттям зазначеного Закону раніше створені державні ботанічні сади було визнано ботанічними садами загальнодержавного значення.
Постановою НАН України № 329 від 11 грудня 1991 року ботанічному саду присвоєно ім'я М.М. Гришка , а Указом Президента України від 06 жовтня 1999 року № 1286/99 -надано статус національного і вирішено надалі іменувати його - «Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка».
Позивач зазначив, що отримав звернення від керівництва Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва (далі - «Відповідач-2», «КП УЗН») із проханням перенести огорожу ботанічного саду, яка нібито майже навпіл розділяє земельну ділянку Відповідача-2 з кадастровим номером 8000000000:82:102:0141, у зв'язку з чим КП УЗН не має можливості належним чином здійснювати права та обов'язки землекористування цією земельною ділянкою та утримувати на ній в належному стані зелені насадження.
На підтвердження права користування частиною земельної ділянки, що знаходиться в межах території ботанічного саду, Відповідач-2 надавав, зокрема:
- копію акта перенесення на місцевість меж земельної ділянки від 19 листопада 2003 р.;
- копію державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 03895 від 25 березня 2004 р., виданого на земельну ділянку площею 0,7247 га на підставі рішення Київської міської ради від 23 жовтня 2003 року № 122/995;
- витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку;
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідач-2 наголошував, що право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:82:102:0141 отримав на підставі пункту 22 рішення Київської міської ради № 122/995 від 23 жовтня 2003 р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та: припинення права користування землею» (далі - рішення № 122/995), яким Відповідачу-2 було надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,72 га для будівництва, експлуатації та обслуговування бази підприємства (додаткова територія для розширення).
26.09.2022 р. Позивач отримав черговий лист, до якого додавалася технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки КП УЗН площею 0,7249 га в натурі (на місцевості), виготовлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Геофекторі». За змістом технічної документації частина земельної ділянки КП УЗН площею 0,3483 га знаходиться за межею металевої огорожі всередині НБС НАН України.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що на думку Позивач пункт 22 рішення Київської міської ради (далі також «Відповідач-1») від 23 жовтня 2003 року № 122/995 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки даним рішенням Відповідач-1 з перевищенням повноважень розпорядився земельною ділянкою, яка вже перебувала у користуванні Позивача на законних підставах на момент прийняття такого рішення і не була вилучена у Позивача у встановленому законодавством порядку.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та вважає їх необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена статтею 20 Господарського кодексу України).
За змістом статей 92, 95 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без установлення строку. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, установленому законом.
Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.
Відповідно до частини другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до вимог частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з Актом № 14 на право користування землею 1961 р. Позивачу в постійне користування було відведено 168,96 га землі .
07 травня 1979 р. виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів було прийнято рішення № 561/10 «Про поновлення меж відводу території Центрального Республіканського ботанічного саду Академії наук Української РСР в Печерському районі.
На підставі рішення № 561/10 13 червня 1980 року Головним архітектурним планувальним управлінням м. Києва розроблено план земельної ділянки, відведеної в користування ботанічного саду. Площа земельної ділянки згідно з планом складає 130 га 2361 кв.м. , Позивачу також надано дозвіл на установку нової огорожі саду. На виконання вказаного рішення у 1982 році Позивачем було встановлено нову огорожу в межах території, яка визначена планом земельної ділянки, розробленим на підставі рішення № 561/10.
Огорожа (паркан) довжиною 5550 погонних метрів обліковується на балансі Позивача з грудня 1982 року, що підтверджується довідкою від 12.01.2023 р. № 112/8-10.
25 травня 1995 року за участі ТОВ «Стафед» було розроблено Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ботанічного саду з метою виконання рішення місцевої влади про проведення в м. Києві інвентаризації земель і ведення державного земельного кадастру.
Суміжні землекористувачі не висловили жодних претензій при встановленні меж землекористування, що засвідчується їх підписами на Акті. При цьому розміри і місцезнаходження землекористування Позивача визначалося планом земельної ділянки від 13 червня 1980 року.
У 2002 році для встановлення та обстеження зовнішньої межі землекористування та інвентаризації земель НБС НАН України ЗАТ «Виробничо-комерційна фірма «СТАФЕД-2» після проведення польових робіт було розроблено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки НБС НАН України.
17. червня 2002 року технічний звіт було узгоджено головним землевпорядником Печерського району м. Києва, того ж дня до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було передано відповідний файл для включення необхідних відомостей до Державного земельного кадастру м. Києва.
В Акті встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ботанічного саду в натурі (на місцевості), який є невід'ємною частиною технічного звіту, серед іншого, зазначено, що контуром кутів повороту 139 - 267 є існуюча металева загорожа ботанічного саду, та суміжні землекористувачі не мають жодних претензій при встановленні меж землекористування.
Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року, який введений в дію 25 липня 1992 року, визначаються правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів.
Згідно з цим законом, як зазначено у його преамбулі, природно-заповідний фонд в Україні охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Наголошено, що Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
Статтею 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (у редакції, що діяла станом на 2003 р.) передбачено, що зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51 -53 цього Закону, тобто у тому ж порядку, тими ж суб'єктами, які вирішують відповідні питання при утворенні чи оголошенні територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У свою чергу, ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (у редакції, що діяла станом на 2003 р.) встановлено, що рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.
Згідно зі ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» органи місцевого самоврядування в установленому порядку уповноважені вирішувати відповідні питання лише щодо територій та об'єктів місцевого значення.
Відповідно до пп. «г» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України землі ботанічного саду належить до особливо цінних земель.
Частиною 2 ст. 150 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла станом на 2003 р.) питання про вилучення (викуп) земельної ділянки особливо цінних земель потребує погодження Верховної Ради України.
Судом враховано позицію Великої Палати Верховного суду від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16 в якій зазначено:«У спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які надуваються лише згідно із законом (ст.. 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству , зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля. Тому суди застосовуючи критерії сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями вказаної статті, повинні, зокрема, оцінити пропорційність такого втручання».
Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформульований у пункті 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року № 488/5027/14-ц.
Оскільки Позивач є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та був включений до складу природно-заповідного фонду ще у 1983 році на підставі постанови Уряду від 22 липня 1983 року №311, зміна меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду повинна проводитися у спосіб та в порядку, визначеному законодавством (ст.ст. 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 150 Земельного кодексу України).
Порушення встановленої законом процедури розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду загальнодержавного значення шляхом її виведення із державної власності у комунальну власність та передачу у постійне користування Відповідачу-2 для будівництва, експлуатації та обслуговування бази підприємства (додаткова територія для розширення) на підставі рішення Відповідача 1 призвело до зменшення території НБС НАН України як об'єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, що унеможливлює раціональне використання та охорону природно-заповідної території.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати пункт 22 рішення Київської міської ради №122/995 від 23 жовтня 2003 р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».
3. Визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ №03895 від 25 березня 2004 р., виданий Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва (ідентифікаційний код 03359760, місцезнаходження:01014, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 61) на підставі рішення Київської міської ради №122/995 від 23 жовтня 2003 р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»
4. Стягнути із Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної академії наук України (01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1, ідентифікаційний код 05417228) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
5. Стягнути із Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва (01014, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 61, ідентифікаційний код 03359760) на користь Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної академії наук України (01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1, ідентифікаційний код 05417228) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
6. Видати накази.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 07.05.2024.
Суддя В.І. Мельник