Справа № 288/1020/24
Провадження № 2-а/288/11/24
20 травня 2024 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
представника позивача - Проценка Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: інспектор реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Бричковський Дмитро Юрійович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Житомирській області (далі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог: інспектор реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Бричковський Дмитро Юрійович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому вказує, що 14 квітня 2024 року він був зупинений в селі Вільня Житомирського району Житомирської області по вулиці Центральна, працівниками патрульної поліції відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, та інспектором реагування патрульної поліції Бричковським Дмитром Юрійовичем винесено постанову серії ББА № 317202, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Підставою цьому стало те, що 14 квітня 2024 року о 13.01 годині по вулиці Центральна в селі Вільня, позивач керував транспортним засобом, а саме: трактором колісним МТЗ-82.126 з причіпом, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Фастів Агро» та який не зареєстрований у сервісному центрі МВС, також він не мав права керувати даним транспортним засобом, чим порушив п.п. 2.9 в, 2.1 а ПДР України.
Позивач вважає, що дії працівника поліції, який виніс вищевказану постанову, були незаконними та такими, що грубо порушую права позивача, оскільки у постанові не зазначено жодного доказу, який би свідчив про факт вчинення ним адміністративного правопорушення, як керування транспортним засобом яким не мав права керувати. На підтвердження права керування позивачем вказаним транспортним засобом позивач надав поліцейському посвідчення тракториста- машиніста серії НОМЕР_2 , однак поліцейський не прийняв до уваги надані позивачем документи, крім того позивач надав додаткові документи, а саме: додаток до прав свідоцтво № Ш-65000157, диплом НОМЕР_3 про закінчення аграрного ліцею по професії «Тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва; слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; водій автотранспортних засобів», на що поліцейський сказав, що дане посвідчення тракториста- машиніста підроблене, викликав оперативну групу та вилучили документи. Позивачу було вручено копію оскаржуваної постанови, яку не можливо прочитати та не роз'яснено порядок оскарження останньої.
Позивач на вимогу поліцейського поставив підпис в даній постанові.
Проте, поліцейський не являється експертом та спеціалістом у визначенні підроблених документів, зробив висновок про їх підробку та про відсутність у позивача права керування таким транспортним засобом.
Позивач права тракториста- машиніста отримав в учбовому закладі де навчався, будь-яких підробок не вчиняв, тому вважає, що порушення передбачені п. 2.1 а ПДР України не вчиняв.
Виходячи з вищевказаного, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачений ч. 6 ст. 121 та ч. 2 ст.126 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора реагування патрульної поліції відділу № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 14 квітня 2024 року серії ББА № 317202 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, справу закрити.
Відповідно до ухвали суду від 23 квітня 2024 року по справі відкрито провадження за правилами глави 10 КАС України, у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області в судове засідання не з'явилась, 03 травня 2024 року через канцелярію суду надала відзив на адміністративний позов з додатками, в якому просить розгляд справи проводити без участі їх представника, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі /а.с. 29-34/.
Третя особа інспектор реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно роздруківки відстеження поштового відправлення, з якої вбачається, що відправлення вручено особисто 06.05.2024 року.
14 травня 2024 року від відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області на адресу суду надійшла інформація з якої вбачається, що під час складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області у вище вказаного громадянина документи не вилучались /а.с. 36/.
Судом оглядався відеодиск із записом події, яка відбулась 14 квітня 2024 року, з якого вбачається, що в поліцейському автомобілі перебувають працівники поліції та ОСОБА_1 , працівники поліції повідомляють його, що посвідчення тракториста - машиніста має ознаки підроблення, будуть визивати слідчо -оперативну групу для встановлення даних обставин, а відносно нього буде винесена постанова, що він керував даним транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом та його причіп не зареєстрований. Працівник поліції роз'яснює водію права, також повідомляє, що якщо в ході перевірки буде встановлено, що його права не підроблені то він може звернутись до суду та оскаржити дану постанову.
Частина 1 статті 205 КАС України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно норм частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини 5 статті 262 КАС України, тому суд з власної ініціативи розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши позовну заяву, письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, оглянувши відеодиск, дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.
Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В силу частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що інспектором реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Бричковським Дмитром Юрійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 317202, відповідно до вказаної постанови 14 квітня 2024 року о 13.01 годині в селі Вільна по вулиці Центральна ОСОБА_1 керував трактором колісним МТЗ-82.126 з причіпом, який не зареєстрував у сервісному центрі МВС та керував транспортним засобом, яким не має права керувати, чим порушив п.п. 2.9 в та 2.1 а ПДР України. Позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушеннях, передбачених частиною 6 статті 121, частиною 2 статті 126 КУпАП та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень 00 копійок /а.с. 9-10/.
Відповідно до Посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , виданого 05 червня 2019 року, ОСОБА_1 має категорії А1, А2, В1 /а.с. 8/.
Як вбачається з свідоцтва № НОМЕР_4 від 05 листопада 2018 року, виданого Шевченківським професійним аграрним ліцеєм, ОСОБА_1 навчався з 01.09.2016 року по 27.06.2019 року по програмі підготовки тракториста -машиніста категорія А1, А2, В1 /а.с. 11/.
Згідно диплома кваліфікованого робітника НОМЕР_3 , виданого 27 червня 2019 року Шевченківським професійним аграрним ліцеєм, ОСОБА_1 закінчив у 2019 році Шевченківський професійний аграрний ліцей і здобув професію «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва; Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; Водій автотранспортних засобів; Водій автотранспортних засобів» /а.с. 12-13/.
Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 24.04.2024 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024065420000082 від 15.04.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 358 КК України, закрито у зв'язку із встановленою відсутністю складу кримінального проступку /а.с. 39/.
Відповідно до пункту 4 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частиною 6 статті 121 та частиною 2 статті 126 КУпАП.
Пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 6 статті 121, частиною 2 статті 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Вказане підтверджується також нормами статті 276 КУпАП.
Згідно статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Зазначена норма права вказує на те, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена частиною 6 статті 121, частиною 2 статті 126 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. А відтак не потребує додаткового роз'яснення про час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими Розділом ІV КУпАП.
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
Частиною 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
До компетенції органів Національної поліції відповідно до ст. 222 КУпАП віднесено розгляд справи, передбачених частиною 2 статті 126 та частиною 6 статті 121 КУпАП.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення регулюється розділом 4 КУпАП.
Згідно частини 6 статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 2 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліції», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
В постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказується на порушення ним п.п. 2.9 в та п.п. 2.1 а ПДР України.
Згідно п. 2.9 в ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Підпункт 2.1. а ПДР України вказує, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як вбачається з наданих позивачем Посвідчення тракториста-машиніста, Свідоцтва та диплома /а.с. 8, 11, 12/, позивач закінчив навчання і здобув професію тракториста -машиніста сільськогосподарського виробництва та має категорії А1, А2, В1.
Крім того, відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 24.04.2024 року /а.с. 39/, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024065420000082 від 15.04.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 358 КК України, закрито у зв'язку із встановленою відсутністю складу кримінального проступку.
Таким чином, ОСОБА_1 мав посвідчення водія на право керування даним транспортним засобом.
Пункти 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції визначають, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи наведених останнім доводів.
Як передбачено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.
Про це мало бути відомо відповідачу, так як позивачем в позовній заяві, яка направлена відповідачу і яку він отримав, було не визнано свою вину в порушеннях ПДР України і викладено мотиви такої незгоди. Однак відповідач отримавши повістку в суд і матеріали адміністративного позову і ознайомившись з їх змістом, не з'явився в суд і не довів свою правомірність, а тому суд вважає, що відповідач при такій своїй поведінці погодився з вимогами позивача.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано.
Також у оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме наявні докази вини у скоєнні позивачем адміністративних правопорушень, передбачених частиною 6 статті 121 та частиною 2 статті 126 КУпАП.
Так доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм Правил дорожнього руху України та відеодиск, який доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем не містить, крім того, на відеозаписі зафіксовано, як працівник поліції повідомляє позивача, що якщо у нього дійсне посвідчення тракториста то він може скасувати дану постанову в суді.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати її як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові, а даний відеодиск доказів провини позивача не містить.
Описання адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Отже, виходячи з вищевказаного, суд прийшов до висновку, що доказів того, що позивач дійсно керував транспортним засобом не маючи при цьому права керування таким транспортним засобом та з незареєстрованим причіпом, суду не надано, відзив на позовну заяву та відеодиск, які були надані представником ГУ НП в Житомирській області, також не містять даних доказів.
Таким чином, оскаржувана постанова від 14 квітня 2024 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 та частиною 2 статті 126 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17 - К/9901/32368/18).
Як свідчать матеріали справи, при винесенні постанови в справі про адміністративні правопорушення поліцейським не були з'ясовані ці обставини.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, у оскаржуваній постанові про адміністративні правопорушення не зазначено, які саме наявні докази вини у скоєнні позивачем адміністративних правопорушень, передбачених частиною 6 статті 121, частиною 2 статті 126 КУпАП.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку щодо недоведеності відповідачем всупереч приписам КАС України, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відсутності доказів, щодо вчинення позивачем адміністративних правопорушень, у зв'язку з чим оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини 5 статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За змістом частини 9 статті 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Виносячи оскаржувану постанову відповідач в такий спосіб визначений законом не діяв, доказів на підтвердження того, що позивачем дійсно було порушено Правила дорожнього руху України та в його діях міститься склад адміністративних правопорушень, відповідальність за яке передбачена нормами частини 6 статті 121, частини 2 статті 126 КУпАП до суду не надав.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, викладені вище обставини у їх системному зв'язку свідчать, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 19, 55 Конституції України; Законом України «Про Національну поліцію»; статтями 121, 126, 245, 251, 268, 278, 280, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 80, 90, 139, 205, 229, 241-246, 250, 251, 255, 257, 268, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: інспектор реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Бричковський Дмитро Юрійович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора реагування патрульної поліції відділу № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції Бричковського Дмитра Юрійовича від 14 квітня 2024 року серії ББА № 317202 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121, частиною 2 статті 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126, частиною 6 статті 121 КУпАП - закрити.
Стягнути з Головного Управління Національної поліції у Житомирській області (10008, місто Житомир, вулиця Старий Бульвар, 5/37, Код ЄДРПОУ: 40108625) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник