20.05.2024 Справа № 908/1471/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Давиденко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ ІНЖИНІРИНГ» (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, ідентифікаційний код 44149450)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА СПІЛКА «ФАРМПРОМ» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 18, оф. 22, ідентифікаційний код 38285110)
про стягнення 3 951 262,31 грн.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява б/н від 15.05.2024 (вх. № 1603/08-07/24 від 16.05.2024), документ сформований в системі «Електронний суд», Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ ІНЖИНІРИНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА СПІЛКА «ФАРМПРОМ» про стягнення суми у розмірі 3 951 262,31 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16.05.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1471/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 ГПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до положень ч. 1 ст. 174 ГПК України.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В тексті позовної заяви позивачем наведено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття господарським судом рішення по даній справі, яке вмотивовано тим, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару та неповерненням протягом тривалого строку грошових коштів отриманих в якості попередньої оплати в розмірі 2 275 640 грн., ТОВ «БТЛ ІНЖИІНІРНГ» фактично позбавлене як можливості отримання доходу від використання обладнання визначеного Договором так і позбавлена значеної суми грошових коштів, яка з 2022 року утримується відповідачем, що в сукупності з несприятливим фінансово-економічною ситуацією, зумовленим воєнним станом, призвело до збитковості позивача та його скрутного майнового стану. В підтвердження надано копію звітності позивача за 2023 рік та виписку з банківського рахунку про залишок грошових коштів.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином відстрочення чи розстрочення сплати судового збору відноситься до дискреційних повноважень суду та можливе лише за наявності певних умов (умови), визначених в ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, заявником в позовній заяві не зазначено жодної з умов, визначених в ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», за наявності якої (яких) можливе надання позивачу відстрочення сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Зі змісту позову вбачається, що він містить одну вимогу майнового характеру. Судовий збір в даному випадку становить - 59 268,94 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Приймаючи до уваги той факт, що позовна заява сформована позивачем в системі «Електронний суд», розмір судового збору в даному випадку повинен складати 47 415,15 грн.
Таким чином позивачем не дотримано положень ч. 1 ст. 164, п. 1 ч. 1 ст. 172 ГПК України.
Також згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст є предмет та підстави позову.
Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
Прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення з відповідача суми 3 951 262,31 грн. Разом з цим, за текстом позовної заяви позивач вказує, що заборгованість складається із суми попередньої оплати в розмірі 2 275 640,00 грн., неустойки за порушення строків повернення коштів в розмірі 545 280,75 грн., неустойки за порушення строків поставки товару в розмірі 866 463,56 грн., 3% річних в розмірі 97 565,32 грн. та втрат від інфляції в розмірі 166 312,68 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Так, при задоволенні позову в резолютивній частині позову вказуються, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню основна заборгованість, втрати від інфляції, 3% річних, неустойки, штрафу, пені та збитків, тобто визначається правова природа відповідних сум.
Тому позивачу слід чітко та у відповідності до положень чинного законодавства та умов договору формулювати заявлені позовні вимоги, оскільки вони складають предмет спору та саме щодо них приймається судове рішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено: якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, ч.ч. 1, 2 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ ІНЖИНІРИНГ» б/н від 15.05.2024 (вх. № 1603/08-07/24 від 16.05.2024) - залишити без руху.
Надати позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «БТЛ ІНЖИНІРИНГ» строк для усунення недоліків в термін до 30.05.2024 включно, шляхом надання до суду наступних документів:
- доказів сплати судового збору в розмірі 47 415,15 грн.;
- визначити в прохальній частині позовної заяви всі складові та правову природу відповідних сум, які стягуються.
Належним чином оформлену позовну заяву направити відповідачу (докази направлення надати суду).
Суд звертає увагу, що 30.05.2024 є останнім днем строку, коли суд має отримати документи щодо усунення вищевказаних недоліків.
Ухвала набирає законної сили 20.05.2024 та не підлягає оскарженню.
Суддя І.В. Давиденко