Єдиний унікальний номер № 285/2114/24
Провадження № 1-кс/0285/641/24
20 травня 2024 року м. Звягель
Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , який представляє інтереси ТОВ “Вигідна покупка” на постанову слідчого СВ Звягельського РВП від 30.04.2024 про закриття кримінального провадження № 12024060530000384 від 11.04.2024
09.05.2024 представник потерпілого ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною скаргою, у якій просить скасувати постанову слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП України в Житомирській області від 30.04.2024 про закриття кримінального провадження № 12024060530000384 від 11.04.2024.
В обґрунтування скарги зазначає, що 30.04.2024 СВ Звягельського РВП внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, 30.04.2024 слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки вданому діянні відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 КК України.Зазначену постанову вважає передчасною та незаконною, а тому її слід скасувати. Оскільки 11.04.2024 ОСОБА_4 здійснила крадіжку майна, що належить ТОВ “Вигідна покупка” на загальну суму 461,67 грн. Згідно чинного законодавства кримінальна відповідальність настає за вчинення правопорушення з суми 302.80 грн., а сума завданого збитку ТОВ “Вигідна покупка” складає 461,67 грн., що в свою чергу вказує про те, що в діях ОСОБА_4 вбачається не адміністративна, кримінальна відповідальність. Враховуючи, що досудове слідство проведене поверхнево, неповно, без всебічного дослідження обставин справи а тому постанову слід скасувати.
В судовому засіданні представник скаржника не прибув.
Прокурор подав заяву, в якій зазначив, що заперечує проти задоволення скарги, посилаючись на її безпідставність, оскільки рішення слідчого є законним та обгрунтованим.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши суть скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що у Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області перебувало кримінальне провадження № 12024060530000384 від 11.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В рамках досудового розслідування проведено перевірку, за результатами якої 30.04.2024 слідчим СВ Звягельському РВП в Житомирській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12024060530000384 від 11.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Приймаючи таке рішення, слідчий зробив висновок, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 являється внутрішньо переміщеною особою, на утриманні має малолітнього сина - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за завданий нею збиток ТОВ «Вигідна покупка» розрахувалася. Через дані обставини в її діянні вбачається малозначність, оскільки дане діяння не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Вказане свідчить про те, що в даному діянні відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ст. І85 КК України, а вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного і неупередженого процесуального рішення.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 цієї статті - якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Під закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Як встановлено слідчим суддею та вбачається з наданих суду матеріалів кримінального провадження, слідчий дійшов висновку про закриття кримінального провадження на підставі ст. 11 КК України, що не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КК України, не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Тобто, специфіка встановлення малозначності діяння полягає в обов'язковій наявності трьох умов: 1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об'єктивних і суб'єктивних ознак, які у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК характеризують певний склад злочину. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним. Якщо істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди визначена безпосередньо в кримінальному законі шляхом закріплення конкретного розміру шкоди, яка має бути завдана при вчиненні відповідного злочину, то недосягнення цього рівня шкоди свідчить про відсутність у діях особи кримінальної протиправності, що унеможливлює звернення до частини другої статті 11 КК; 2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду; 3) таке діяння не повинно бути суб'єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди. Якщо існує невідповідність між фактично вчиненим малозначним діянням і умислом, спрямованим на заподіяння істотної шкоди, має наставати кримінальна відповідальність за замах на той злочин, який особа бажала вчинити.
Поняття істотної шкоди у контексті ч. 2 ст. 11 КК носить оціночний характер, його зміст визначається оцінкою правозастосовними органами всіх конкретних обставин справи. Про оціночний характер шкоди можна говорити лише в тому випадку, коли законодавець у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК України використовує загальні оціночні поняття: тяжкі наслідки, інші тяжкі наслідки (відносно визначені правові норми).
Якщо істотність шкоди знаходить своє чітке відображення у визначенні об'єктивних ознак того чи іншого складу злочину, тобто характер шкоди є фіксованим і не може оцінюватись на розсуд правозастосувача (абсолютно визначені правові норми), то застосування кримінально-правової норми про малозначність виключається.
Як вбачається з диспозиції ч. 4 ст. 185 КК крадіжка - це таємне викрадення чужого майна. і є злочином із матеріальним складом, обов'язковою ознакою якого є суспільно небезпечні наслідки у виді шкоди майнового характеру.
Отже, поняття такої кримінально караної поведінки не є оціночним, воно формалізовано в законі, тобто визначено законодавцем за допомогою вартісних критеріїв, зазначених у пунктах 2-4 примітки до ст. 185 КК, та встановлено їх мінімальний і максимальний розмір з прив'язкою до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (302,80 грн станом 2024 рік).
Таким чином, оскільки згідно постанови про закриття кримінального провадження, діями ОСОБА_4 було заподіяно матеріальної шкоди на суму 461,67 грн, застосування кримінально-правової норми про малозначність у цьому провадженні виключається.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий провів досудове розслідування в межах кримінального провадження не повно, без встановлення, врахування та викладення у оскаржуваному процесуальному документі всіх обставин справи, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність зазначеної ним підстави для закриття кримінального провадження, а тому скарга підлягає задоволенню.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 , який представляє інтереси ТОВ “Вигідна покупка” - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП України в Житомирській області від 30.04.2024 про закриття кримінального провадження № 12024060530000384 від 11.04.2024 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1