Справа № 283/1896/23
Провадження №1-кп/283/66/2024
20 травня 2024 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судового засідання Малинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023060510000185 від 19.06.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Малинського району Житомирської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
24.02.2022 строком на 30 діб по всій території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022, запроваджено воєнний стан. Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 18 серпня 2023 року.
18.06.2023 близько 22 години у ОСОБА_4 , який перебував на подвір'ї домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на таємне викрадення спортивного велосипеда торгівельної марки «CROSSRIDE» моделі «Shark» та бензинової коси торгівельної марки «Макіта», належних ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в цьому місці та в цей час, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу проник до господарського приміщення, а саме сараю за місцем проживання ОСОБА_6 , розташованого на території вищевказаного домоволодіння, звідки таємно викрав велосипед торгівельної марки «CROSSRIDE» моделі «Shark» вартістю 5214, 60 грн. та бензинову косу марки «Макйа» вартістю 2753, 06 грн.
В подальшому, ОСОБА_4 разом із викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 7967, 66 грн.
Указаними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
Вищезазначені обставини підтверджуються матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023060510000185, а саме:
постановою слідчого СВ ОСОБА_7 від 19.06.2023 про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, згідно з якою вилучений 19.06.2023 в ході огляду місця події велосипед марки «CROSSRIDE» визнано речовим доказом та передано на зберігання в кімнату речових доказів відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області;
висновком експерта № СЕ-19/106-23/8052-ТВ від 28.06.2023, з якого вбачається, що ринкова вартість коси бензинової торгівельної марки «Макіта», модель «RBC-5400» станом на 19.06.2023 могла становити 2753,06 грн.;
висновком експерта № СЕ-19/106-23/8055-ТВ від 27.06.2023, з якого вбачається, що ринкова вартість велосипеда марки «CROSSRIDE» модель «Shark 26» станом на 19.06.2023 складає 5214,60 грн.;
постановою слідчого СВ ОСОБА_7 від 18.07.2023 про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, згідно з якою DVD-R диск з відеозаписом проведеного слідчого експерименту за участю обвинуваченого визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Також матеріали справи містять характеризуючі документи відносно обвинуваченого, а саме: довідку відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області щодо судимості, з якої вбачається, що відомості про притягнення до відповідальності обвинуваченого відсутні; медичне заключення, з якого вбачається що обвинувачений на обліку у психоневрологічноу та наркологічному диспансерах не перебуває; довідку-характеристику дільничого поліції від 29.06.2023, з якої вбачається, що скарг відносно ОСОБА_4 не надходило.
03.08.2023 між прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , на підставі статей 468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості у рамках кримінального провадження, внесеного 19.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023060510000185.
Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині в обсязі пред'явленого обвинувачення. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначення обвинуваченому покарання, з урахуванням обставини, що пом'якшує покарання, за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення ним злочину, описаних в угоді та обвинувальному акті, викладені правильно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У вчиненому - щиро розкаявся. Уклавши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вказана угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, за участі захисника без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. У зв'язку з чим ОСОБА_4 просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання та врахувати, що він повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому злочині, щиро розкаявся, засуджує свою поведінку, відшкодував завдану його діями потерпілому шкоду.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені статтями 469, 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_5 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угод між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому вказана угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз, оскільки пропозицію укладення угоди було спрямовано саме стороною захисту.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом, встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів.
Отже, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідків постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що в даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості.
Оскільки на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , а дії останнього органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, доведеною суд вважає і винуватість поза розумним сумнівом ОСОБА_4 у порядку, передбаченому статтями 468-476 КПК України.
При встановленні обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що у підготовчому судовому засіданні останній свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається.
З огляду на обставини кримінального провадження та поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду та на стадії досудового розслідування, суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, щире каяття.
Судом не встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України.
У силу положень ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості 03.08.2023 між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам статей 469, 472 КПК України.
Також, суд бере до уваги, що прокурором враховано вимоги ст. 470 КПК України щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину за пред'явленим обвинуваченням, який повністю сприяв слідству у розслідуванні даного злочину, останнім відшкодована шкода потерпілому, наявний суспільний інтерес в забезпеченні швидкого судового провадження відносно ОСОБА_4 , та в запобіганні більшої кількості кримінальних правопорушень.
Умови угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, з призначенням покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, із застосуванням ст. 75 КК України, відповідає вимогам закону, а отже відповідно до умов угоди ОСОБА_4 , слід призначити це покарання. Оскільки таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості злочинів та особистості обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, а також відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Таким чином, обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вперше вчинив кримінальний злочин.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угод про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
У кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 24.07.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовувався запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком по 30.08.2023 (включно).
Ураховуючи те, що під час підготовчого судового засідання клопотань про застосування запобіжного заходу від прокурора на розгляд суду не надходило, підстав, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 7, 100, 124, 368-371, 373, 374, 395, 468-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03.08.2023 між прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , при участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному 19 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023060510000185, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, який обчислюється з моменту проголошення вироку.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, понесені процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, в розмірі 1912,00 грн.
Речові докази по справі:
Коса бензинова торгівельної марки «Makita» моделі «RBC-5400», велосипед марки «CROSSRIDE» моделі «SHARK МТВ», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , залишити потерпілій за належністю після вступу вироку в законну силу.
Оптичний DVD-R диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 , який зберігається у матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення в порядку, передбаченому частиною 4 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1