Справа № 167/8/24
Номер провадження 2/167/76/24
20 травня 2024 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю:
секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про встановлення нікчемності правочинів та визнання права власності на спадкове майно
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про встановлення нікчемності правочинів та визнання права власності на спадкове майно.
02 квітня 2024 року позивачем ОСОБА_1 подано суду заяву в якій просить змінити позовні вимоги в частині визнання за нею права власності на земельні частки (паї), оскільки в позовній заяві помилково зазначено визнати право власності повністю без врахування виданих їй свідоцтв про право на спадщину, а саме просить:
- визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на частки права на земельну частку (пай), на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0197552, виданого 01 квітня 1997 року Рожищенською районною державною адміністрацією Волинської області на підставі рішення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області від 28 березня 1997 року за № 105 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 01 квітня 1997 року за № 770 після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який успадкував спадщину після смерті матері ОСОБА_6 та брата ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 );
- визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на частку права на земельну частку (пай) на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0197696, виданого 01 квітня 1997 року Рожищенською районною державною адміністрацією Волинської області на підставі рішення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області від 28 березня 1997 року за № 105 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 01 квітня 1997 року за № 7914 після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який успадкував спадщину після смерті батька ОСОБА_8 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_6 , а після її смерті спадкодавцем якої був її син ОСОБА_5 , який прийняв всю спадщину після смерті брата ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали подану ними заяву та просили її прийняти до розгляду. Представник позивача зазначив, що фактично це я заява про зменшення позовних вимог. Вказав, що така заява подана після закінчення підготовчого засідання, оскільки її подання зумовлене отриманням позивачем пояснень щодо позовної заяви представника третьої особи в день проведення підготовчого засідання - 13 березня 2024 року. Поруч з цим, позивач та її представник ствердили в судовому засіданні про обізнаність щодо видачі позивачу свідоцтв про право на спадщину. Представник позивача вказав, що іншим учасникам справи копію цієї заяви не направляли, будь-які докази щодо обізнаності інших учасників з її змістом у нього відсутні. Поруч з цим, висловлював міркування щодо можливого оголошення перерви в судовому засіданні для направлення копії цієї заяви іншим учасникам. Повідомив, що інші вимоги позовної заяви залишаються незмінними.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що заслухавши заяву розуміє її зміст, проте третя особа не обізнана з такою заявою.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_9 будучи належним належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши заяву, заслухавши учасників справи, суд доходить такого висновку.
У правовій позиції Верховного Суду у справі № 911/2139/19, постанова від 03 серпня 2020 року, зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.
Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).
В судовому засіданні представник позивача вказав, що подана ними заява є заявою про зменшення позовних вимог.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Системний правовий аналіз зазначених процесуальний норм свідчить про те, що ст. 49 ЦПК України передбачено імперативний обов'язок позивача подавати суду докази направлення заяви про зменшення позовних вимог та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Цієї ж статтею встановлений імперативний обов'язок суду не приймати до розгляду та повертати заявнику відповідну заяву у разі неподання доказів її направлення разом з доданими до неї документами іншим учасникам справи.
Із поданої суду заяви вбачається, що вона подана без додержання вимог, передбачених ч. 5 ст. 49 ЦПК України, так як до заяви не додано доказів направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Вказані обставини ствердили в судовому засіданні позивач та її представник. Будь-яких об'єктивних, поважних причин не виконання цього процесуального обов'язку не навели.
Ураховуючи наведені обставини, суд доходить переконання про наявність підстав для повернення цієї заяви повивачу на підставі ч. 5 ст. 49 ЦПК України.
Керуючись ст. 49 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про зменшення (зміну) позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про встановлення нікчемності правочинів та визнання права власності на спадкове майно - повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя І. Т. Гармай