20 травня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 травня 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 травня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернівці) ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
На таке судове рішення представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою задовольнити скаргу на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Апелянт не погоджується з висновком слідчого судді, що обставини вчинення солдатом ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вже були дослідженні під час прийняття рішення слідчим ДБР раніше.
Ті обставини,що згідно довідки ВЛК №3764 від 16.11.2023 року у ОСОБА_7 виявлено ряд захворювань,які перешкоджали його перебуванню на військовій службі,підлягали перевірці та їм необхідно було надати правову оцінку під час досудового розслідування.
На думку апелянта,залишення військової частини солдатом ОСОБА_7 під час дії воєнного стану і відсутність належного реагування з боку відповідних органів призведе до того, що військовослужбовці, які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, самостійно будуть приймати рішення про залишення військових частин, не дотримуючись передбачених процедур переведення обліку, дотримання норм законодавства та всі їх неправомірні дії будуть визнані законними, як в досудовому слідстві, так і судом.
Провадження№11-сс/822/148/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Категорія:ст.422 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_9 .
Крім цього, апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, мотивуючи тим, що об'єктивно військовій частині НОМЕР_1 стало відомо про наявність даної ухвали лише 15.05.2024 року в день її внесення до ЄСІТС, що унеможливлювало подання скарги відповідно до встановлених строків, а саме до 14.05.2024 року.
Зазначає, що військова частина з 24.02.2022 по теперішній час виконує бойове завдання за призначенням, в безпосередній близькості з ворогом у визначених районах Запорізької області, проте через постійну динаміку змін лінії оборони, особовий склад
частини постійно переміщується з місця на місце та не має змоги стабільно (в строк) та централізовано направляти (отримувати) листи та іншу кореспонденцію.
Враховуючи викладене, більшу частину кореспонденції що має строки виконання, військова частина НОМЕР_1 отримає з пункту постійної дислокації ( АДРЕСА_1 ) з запізненням. За таких обставин вважає, що строк на оскарження пропущений з поважних причин .
На апеляційну скаргу слідчим ТУ ДБР подане заперечення із посиланням на те,що були відсутні підстави для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі заяви В/Ч НОМЕР_1 .
Апелянт-військова частина НОМЕР_1 -належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду,до суду представник не з'явився,про причини неявки не повідомив,клопотань про відкладення розгляду не надходило.За таких обставин неявка представника апелянта не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши надані матеріали провадження та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Із матеріалів провадження вбачається, що оскаржувана ухвала винесена 09 травня 2024 року за відсутності представника заявника. Апелянтом є військова частина НОМЕР_1 , яка виконує бойове завдання за призначенням в безпосередній близькості з ворогом у визначених районах Запорізької області,що об'єктивно перешкоджає у отриманні кореспонденції.Доводи,що про наявність оскаржуваного рішення апелянт дізнався 15.05.2024 року,не спростовані доказами.
За таких обставин судова колегія вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Із матеріалів справи вбачається,що 06.01.2024р. військова частина НОМЕР_1 звернулася до ТУ ДБР у м. Хмельницькому із заявою про вчинення солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У заяві було зазначено,що солдат ОСОБА_7 29.11.2023 року вибув у 10-денну відпустку та у період з 09.12.2023 року до моменту завершення службового розслідування( 01.01.2024 року )не повернувся на військову службу без поважних причин(а.с.9).
До заяви були долучені копії документів на підтвердження викладених обставин(а.с.10-24)
31.01.2024 року слідчим П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернівці) ТУ ДБР у місті Хмельницькому ОСОБА_10 направлена відповідь до військової частини НОМЕР_1 про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР,оскільки у заяві не містилось достатніх даних щодо можливих протиправних дій військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , які би вказували на наявність ознак кримінального правопорушення.
(а.с.10)
07 травня 2024 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернівці) ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_10 щодо невнесення відомостей до ЄРДР. (а.с.1-4).
За наслідками судового розгляду у задоволенні скарги в/ч НОМЕР_1 відмовлено.
Таке рішення судова колегія вважає правильним з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом( ч.1 ст.2 КК України)
Тобто, підставами для внесення відомостей до ЄРДР є наявність у поданих заявах чи повідомленнях про злочин об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину та підтверджують реальність конкретної події злочину.
Згідно диспозиції ч. 5 ст. 407 КК України, передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Зі змісту листа слідчого ТУ ДБР ОСОБА_11 ,яким було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР щодо Юферова(а.с.10),заяви слідчого до районного (а.с.34) та апеляційного суду вбачається,що слідчим відділом ТУ ДБР вже здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ст.407 ч.5 КК України.
У ході розслідування було встановлено,що відповідно до довідки ВЛК № 3764 від 16.11.2023 року у ОСОБА_7 виявлено ряд захворювань, у зв'язку з чим він визнаний непридатним до військової служби у Десантно-штурмових військах, плавскладах, морській піхоті, спецспорудах та,як наслідок, визнаний обмежено придатним до військової служби.
Окрім того,згідно висновку судово-психіатричного експерта №1074 від 06.11.2023 року, ОСОБА_7 виявляє ознаки психічного розладу у формі розладу адаптації, змішаний розлад поведінки та емоцій та на період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, він також виявляв ознаки психічного розладу.
Слідчим було встановлено,що у ОСОБА_7 виявлено захворювання, з яким він фактично не міг знаходитись на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 ,яка входить до складу ДШВ та виконувати покладені на нього завдання за станом здоров'я,а тому не є суб'єктом кримінального правопорушення,передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
За таких обставин слідчий постановою від 24.11.2023 року закрив кримінальне провадження № 62023240050000149 від 16.09.2023 року на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях військовослужбовця за контрактом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України(а.с.32-34).
Даних,що така постанова була оскаржена, у справі немає.
Під час апеляційного розгляду прокурор пояснив,що постанова про закриття кримінального провадження від 24.11.2023 року не скасована.
У задоволенні апеляційної скарги в/ч НОМЕР_2 просив відмовити.
Слідчий ОСОБА_12 у заяві до апеляційного суду зазначив,що фактично після закриття кримінального провадження ОСОБА_7 було скеровано до військової частини для вирішення питання про звільнення з роду військ, до служби у якому він не придатний.Разом із тим,командування в/ч,достовірно знаючи про його непридатність до служби, в черговий раз скерувало матеріали про кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.
Матеріали справи свідчать,що у заяві про злочин від 06.01.2024 року,яка подана в/ч НОМЕР_2 ,були викладені обставини щодо тієї ж особи -солдата ОСОБА_7 ,дані щодо непридатності якого до військової служби у ДШВ вже були перевірені слідчим та встановлені у ході досудового розслідування.
Жодних інших даних,які би спростовували такі обставини,до заяви не було долучено.
Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Великої Палати ВС 30.01.2019 року та постанові ККС ВС від 30.09.2021 року, підставами початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення
Слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Якщо такі ознаки відсутні,то заяви або повідомлення не вважаються такими, що підлягають обов'язковому внесенню до ЄРДР.
Слідчий суддя перевіряє обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, з'ясовує, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Судова колегія вважає,що слідчий обгрунтовано відмовив у внесенні відомостей до ЄРДР,а слідчий суддя,перевіривши доводи заявника- в/ч НОМЕР_2 ,виснував,що у заяві не містилось вагомих даних, які би свідчили про вчинення кримінального правопорушення, а тому правильно відмовив у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
У апеляційній скарзі не наведено достатніх доводів на спростування таких висновків, а тому ухвала слідчого судді скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Поновити військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 травня 2024 року.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 травня 2024 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3