Справа № 638/7639/22 Головуючий суддя І інстанції Цвіра Д. М.
Провадження № 33/818/751/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
17 травня 2024 року суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., розглянувши заяву про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ейбатова З.М. на постанову судді Дзержинсього районного суду м. Харкова від 12 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Ознайомившись з відомостями судового провадження, суддя Шабельніков С.К. дійшов висновку про необхідністьзаявити самовідвід, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що апелянтом у цій справі є адвокат Ейбатов З.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 .
Захисник ОСОБА_3 в цій справ оспорює певні факти, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та мали місце 17.12.2022 року за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25 за участю Гьозен Ротінда.
Проте, згідно загальнодоступних відомостей, які містяться на офіційному сайті ВРП вбачається, що сторона захисту, яку представляв в іншій справі про адміністративне правопорушення адвокат Ейбатов З.М., 03.08.2021 року була подана скарга про притягнення судді ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності.
Станом на 17.05.2024 року у Харківському апеляційному суді відсутні будь-які відомості щодо стану розгляду цієї скарги Вищою Радою Правосуддя.
Враховуючи відсутність будь-якої інформації щодо стану розгляду дисциплінарної скарги, а також з метою об'єктивного, безстороннього, неупередженого та такого, що не викликає будь-яких сумнівів у стороннього спостерігача розгляду справи, суддя Шабельніков С.К. вважав за необхідне заявити собі самовідвід в цьому провадженні.
Зокрема, згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів», суддя заявляє самовідвід навіть коли не тільки у сторін по справі, а і у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п.3 Європейського статуту судді «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».
Крім того, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лауко проти Словаччини", будь який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи, тобто заявити самовідвід.
Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції та практики Європейського суду з прав людини з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П'єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).
Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України, «Мироненко проти України», «Фельдман проти України», характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об'єктивно безстороннім, тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
Відповідні принципи практики Європейського суду з прав людини щодо вимоги про безсторонність, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, наведені в рішенні у справі «Карелін проти Росії», заява №926/08, п.п. 51-57, від 20.09.2016 року.
Згідно з ч.2 ст.52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
У Конституції України закріплені основні засади судочинства, а Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, суд повинен бути справедливим та неупередженим.
Зазначені принципі також закріплені і в міжнародних актах, зокрема, відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
За таких обставин, з метою недопущення будь-яких сумнівів в неупередженості, судді слід утриматися від участі у розгляді цієї справи, у зв'язку з чим заявляю самовідвід.
Отже, суддя вважає, що заявлений самовідвід підлягає задоволенню, внаслідок чого матеріали справи № 638/7639/22 належить передати керівнику апарату Харківського апеляційного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу, відповідно до вимог п. 2.3.1 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду».
Керуючись ст.ст.7, 294 КУпАП, п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів»,-
Заяву судді Шабельнікова С.К. про самовідвід задовольнити.
Матеріали справи № 638/7639/22 (апеляційне провадження №33/818/751/24) передати керівнику апарату Харківського апеляційного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілувідповідно до вимог п.2.3.1 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду».
Постанова оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков