Справа № 523/7250/24
Провадження №2-о/523/333/24
"02" травня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Дяченко В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Томілко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа : Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-
До Суворовського районного суду м. Одеси звернулася із заявою ОСОБА_1 , в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Новогродівка Донецької області, зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1 , дата смерті- ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті- м. Донецьк, Донецька область, Україна.
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місто Донецьк, Донецька область, Україна, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є рідною сестрою заявниці. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується: довідкою про причини смерті до форми 106/у №9765, свідоцтвом про смерть, яке не має юридичної сили. Встановлення даного факту їй необхідно для реєстрації смерті сестри.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 30.04.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи до судового розгляду за правилами окремого провадження в судовому засіданні.
Заявник в судове засідання не з'явилася.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити заяву, з наступних підстав.
Глава 6 Цивільного процесуального кодексу України, а також постанова Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 (із змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 року № 15) «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розкриває зміст судової діяльності з розгляду справ даної категорії. Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Факт смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України встановлюється в судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Судом встановлено, що заявник - ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи, а саме : свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданим 11.02.1978 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 06.08.1959 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 08.01.1991 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьк, Донецька область, Україна, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м.Новогродівка Донецької області, що підтверджується: свідоцтвом про смерть, яке видано на території не підконтрольній державним органам України, довідкою про причини смерті до форми №106/у №9765, згідно якої причина смерті : набряк легень, атеросклеротична хвороба серця.
Також, судом встановлено, що реєстрація смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла у місті Донецьк, Донецька область, Україна, не була проведена у відповідності до законодавства України.
На території України даний факт неможливо засвідчити, оскільки заявником для підтвердження факту смерті подано документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який послідуючими Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.
Частиною третьою статті 49 Цивільного кодексу України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
За частиною другою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів.
Частина третя статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначає, що державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
В пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року роз'яснено, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
При цьому, слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті, що полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою.
Частиною першою статті 317 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Суд, аналізуючи заяву та її підстави, матеріали справи, вважає встановленим факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Новогродівка Донецької області, зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1 , дата смерті- ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті- м. Донецьк, Донецька область, Україна.
Як зазначала заявник, встановлення даного факту їй необхідно для отримання свідоцтва про смерть. За даних обставин, встановлення факту смерті породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав заявника.
Таким чином, є всі підстави для задоволення заяви та встановлення факту смерті ОСОБА_2 .
У відповідності до статей 317,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення у справі.
Керуючись ст. ст. 293, 294, п. 8 ч.1 ст. 315, 316, 317, 319, 430 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа : Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України- задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Новогродівка Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , дата смерті- ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті- м. Донецьк, Донецька область, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Повний текст рішення суду складено 02.05.2024 року.
Суддя