Справа № 523/2579/24
Номер провадження 3/523/1512/24
"17" травня 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Малиновський О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
у скоєні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 734350 від 25.01.2024р., складеного поліцейським Козаком В.В. відносно ОСОБА_1 , убачається що останній 17.01.2024р. об 12:08годині керував автомобілем марки «Nissan», р/н НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №000160 від 24.01.2024р., чим порушив п. 2.9-а Правил дорожнього руху, за що встановлена відповідальність, передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Рвачов О.О. направив до суду заперечення, в якому зазначив, що ОСОБА_1 не визнає свою вину так як результат експрес тестування не може бути належним доказом, оскільки такий є попереднім якісним аналітичним результатом та без проведення лабораторних досліджень, які є обов'язковими, не може підтверджувати та/або спростовувати перебування особи у стані наркотичного сп'яніння. На використаний тест відсутній сертифікат, виданий МОЗ України, що вказує на недійсність результатів аналізу відносно ОСОБА_1 . Висновок був складений через сім днів після проведення огляду ОСОБА_1 , що є порушенням п.22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція № 1452/735). Працівниками поліції було порушено процедуру фіксації проведення медичного огляду водія у закладі охорони здоров'я, так як такий відеозапис відсутній. Посилаючись на вказані обставини, просить закрити провадження у справі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, посилаючись на обставини викладені його адвокатом.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в частинах першій, другій статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з статті 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з статті 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно частини першої статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією № 1452/735.
Відповідно до положень пункту 2 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно з пунктами 3,4 розділу I Інструкції є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння лише за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
До матеріалів справи про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 734250 від 25.01.2024р., суду надано: висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР від 24.01.2024р., CD-диск з відеозаписом виявленого правопорушення.
Так, згідно висновку складеного у КНП «ООМЦПЗ» ООР від 24.01.2024р., на підставі медичного акту огляду № 000160 від 17.01.2024р. встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 5 розділу II «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18,12.2018 РОКУ № 1026 (надалі по тексту - Інструкція №1026), включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
За змістом підпунктів 1 та 2 п. 1 розділу VII Інструкції № 1026 поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Так, зазначені норми направлені на забезпечення об'єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації у якості доказів у суді.
Зазначене вбачається із положень п.2 розділу І Інструкції № 1026, відповідно до якого застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати те, що за допомогою відеореєстратора повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.
Разом з тим, з наявного у справі відеозапису вбачається, що працівниками поліції не було здійснено фіксування проведення медичного огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я, що безсумніву вказує на порушення поліцейськими вимог Інструкції № 1026.
Наданий суду відеозапис з нагрудних камер поліцейських місить лише доставлення ОСОБА_1 до приміщення медичного закладу, водночас в матеріалах справи відсутній відеозапис проведення огляду водія лікарем-наркологом в присутності працівників поліції.
Таким чином, вказані вище обставини свідчать про недопустимість відеофайлів з нагрудних камер працівників поліції в частині проведення медичного огляду, як доказу.
Крім того, згідно ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктом 17 розділу III Інструкції № 1452/735 передбачено, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Відповідно до п. 20 Інструкції № 1452/735, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Згідно п.10 Інструкції № 1452/735 результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Зважаючи на вищевикладене вбачається, що огляд на стан перебування ОСОБА_1 нібито в стані наркотичного сп'яніння було проведено 17.01.2024р., у той же час, згідно п.1 висновку від 24.01.2024р., щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказує про те, що вищевказаний висновок було складено через сім днів після проведеного огляду.
Таким чином, в порушення п. 20 Інструкції № 1452/735, безпосередньо після огляду висновок не складався та не вручався ОСОБА_1 , що позбавило його можливості оскаржити результати огляду.
У свою чергу, пункт 22 Інструкції імперативно передбачає, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З огляду на вищевикладене, результат огляду ОСОБА_1 , проведений з порушенням процедури на стан перебування в стані наркотичного сп'яніння згідно висновку від 24.01.2024 року, в силу положень ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 22 Інструкції слід вважати недійсним.
Таким чином, зважаючи на ту обставину, що вищезгаданий медичний висновок був складений не безпосередньо після огляду на стан перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, а лише через сім днів після його проведення, вочевидь вказує про неможливість врахування такого висновку, як належного та допустимого доказу.
Також, згідно пункту 23 акту огляду № 000160 від 17.01.2024 року вбачається, що тестування зразків біологічного середовища ОСОБА_1 було здійснено за допомогою: ІХГ, ТШХІ. В сертифікаті на аналіз від 22.10.2022 року вказано назву продукту: Швидкий тест на метаквалон (MQL), тест-смужка (сеча). За результатами тесту було виявлено похідні хіназоліну, внаслідок чого лікар-нарколог дійшов висновку про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Водночас, відповідно до інструкції по застосуванню для швидких тестів на наркотики (без/з тестом на фальсифікат сечі), тест-касета (сеча), яка розміщена на веб-сайті за посиланням: https://selftest.com.ua/pdf/DOA-154.pdf серед переліку тестів також вказано - (ІХГ, ТШХІ), тобто саме той тест за допомогою якого КНП «Одеський обласний медичний цент психічного здоров'я Одеської обласної ради» 18.01.2024р.-19.01.2024 було здійснено дослідження зразків біологічного середовища ОСОБА_1 .
Так, у розділі «Обмеження тесту» вказано наступне:
1. Швидкий тест на наркотичні речовини (тест-касета) забезпечує лише якісний, попередній аналітичний результат. Для отримання підтвердженого результату слід використовувати вторинний аналітичний метод. Газова хроматографія / масс- спектрометрія (GC / MS) є переважними підтверджуючими методами;
2. Існує можливість технічної або процедурної помилки, а також заважаючі речовини у зразку сечі можуть призвести до помилкових результатів;
3. Допоміжні речовини, такі як відбілювач та/або галун, у зразках сечі можуть призводити до помилкових результатів незалежно від використовуваного аналітичного методу. Якщо є підозри на фальсифікацію, тест слід повторити з іншим зразком сечі;
4. Позитивний результат не вказує на рівень або інтоксикацію, шлях введення або концентрацію в сечі;
5. Негативний результат може не завжди вказувати на вільну від наркотиків сечу. Негативні результати можуть бути отримані, якщо препарат присутній, але нижче мінімального рівня тесту;
6. Цей тест не розрізняє наркотики та певні ліки;
7. Позитивний результат тесту може бути отриманий при вживанні певних продуктів або харчових добавок.
Таким чином, відповідно до вищевказаної інструкції, результати отримані в процесі тестування з використанням тесту (МQL) є лише попереднім якісним аналітичним результатом, а тому повинні бути використані більш специфічні альтернативні методи, однак таких дій під час медичного огляду ОСОБА_1 лікарем-наркологом здійснено не було.
Разом з тим, пунктом 7 Розділу 3 Інструкції № 1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Відповідно до пункту 15 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 визначено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що результати медичного огляду для встановлення факту вживання наркотичних засобів вважаються достовірними лише за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку, чого в даному випадку лікарем-наркологом проведено не було.
Крім того, згідно представленої відповіді № 01/10/287 від 29.03.2024 року Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України», на адвокатський запит № 20/03/03 від 20 березня 2024 року, похідні хіназоліну не відносяться до групи наркотичних засобів, що вказує на недопустимість та невідповідність медичного висновку від 24.01.2024 року про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Крім того, направлення водія ОСОБА_1 за формою визначеною в додатку 1 до Інструкції № 1452/735 із зазначенням ознак сп'яніння та з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, представниками поліції взагалі не вручалось, що є порушенням положень Інструкції, так як таке направлення повинно передувати направленню водія до медичного закладу та складанню протоколу, в якому поліцейськими зазначаються ознаки сп'яніння.
На дослідженому відеозаписі відсутні посилання працівників поліції на наявність ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 у передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції № 1452/735, та наявність таких не підтверджується з оглянутого судом відеозапису.
Крім того, не містять матеріали справи даних про відсторонення представниками поліції ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, у випадку наявності у останнього ознак перебування його у стані наркотичного сп'яніння, що є порушенням частини першої статті 266 КУпАП.
Більш того, суддею звертається увагу на те, що дії поліцейських в частині зупинення та направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння взагалі не мали будь-якого законного підґрунтя.
Як було зазначено вище з оглянутого судом відеозапису не вбачається жодної ознаки перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного та/або наркотичного сп'яніння та про наявність таких до направлення водія до медичного закладу інспекторами не повідомлялась. Натомість з відеозапису слідує, що працівники поліції очікували саме ОСОБА_1 та пояснювали причину його зупинки з метою вручення йому висновку за протоколом про адміністративне правопорушення ААД №734253 від 13 січня 2024 року, що не узгоджується із вимогами статті 35 Закону України «Про національну поліцію», якою передбачені випадки зупинення поліцейськими транспортних засобів. Таке вказує на упереджене ставлення поліцейських до водія ОСОБА_1 під час його зупинки та направлення до медичного закладу, що є неприпустимим, та вказує, що працівники поліції, в даному випадку, діяли не на підставі та не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З аналізу ст. 280 КУпАП вбачається, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення адміністративного правопорушення та наявність у діях складу адміністративного правопорушення, інкримінованого особі.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз.1 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що у своїй прецедентній практиці під час оцінки доказів він керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey, п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, в силу допущених порушень, а саме, того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП приймаючи до уваги встановленні судом незаконні дій працівників поліції при зупиненні, проведенні медичного огляду та складанні протоколу відносно ОСОБА_1 , а також недоведеність наданого суду медичного висновку про наркотичне сп'яніння ОСОБА_1 , вважаю що провадження у справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.40,124,283,284,285 КУпАП,
Провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Повну постанову складено 17 травня 2024р.
Суддя