Справа № 214/1695/24
3/214/999/24
Іменем України
17 травня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №4 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в
м. Кривому Розі, Дніпропетровської обл., громадянство - Україна,
не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,-
18 лютого 2024 року приблизно о 00 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у під'їзді багатоповерхівки, за адресою: АДРЕСА_3 , висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від нього суду не надходило.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд вважає, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 , у судовому засіданні, справа призначалася до розгляду, порушник не з'явився до суду для розгляду даної справи, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними, з метою дотримання розумного розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення її винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Потерпіла ОСОБА_3 правом на участь в судовому засіданні не скористалась, при цьому подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, підтвердила обставини, які зазначені в протоколі, просила врахувати її письмові пояснення та інші надані нею докази: письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , погрози ОСОБА_1 про фізичну розправу з нею, та просила накласти на останнього адміністративне стягнення у виді виправних робіт або арешт.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, надавши оцінку доказам в їх сукупності, доходить до такого висновку.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст.173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Під нецензурною лайкою у громадських місцях слід розуміти найбільш цинічні лайки, що належать зазвичай до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме: громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 року №2899- IV (зі змінами та доповненнями)).
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підтверджується наступними письмовими доказами по справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №413515 від 18.02.2024, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій у під'їзді багатоповерхівки, за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протоколом про адміністративне затримання АЗ №102946 від 18.02.2024, яким підтверджується факт затримання ОСОБА_1 з метою припинення правопорушення, встановлення особи, складання адміністративних матеріалів;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 від 18.02.2024, з яких слідує, що 18.02.2024 о 00-30 год. мешканці кв. АДРЕСА_4 , а саме: хлопець та дівчина 25-26 років, погрожують фізичною розправою, нанесенням тілесних ушкоджень, та виражаються нецензурною лайкою на її адресу, систематично порушують тишу після 22-00 год., а саме: кричать, гучно слухають музику;
- рапортом працівника патрульної поліції від 18.02.2024, зміст якого узгоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №413515 від 18.02.2024;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 06.03.2024, з яких слідує, що свідок проживає за адресою: АДРЕСА_5 , 18.02.2024 о 01-00 год. сусіди кв. 91 вели себе агресивно, дуже шуміли, стукали по стінках, грюкали дверима, чим порушували спокій. На зауваження інших сусідів вони не реагували, а після виклику поліції, почали погрожувати фізичною розправою та висловлювались нецензурною лайкою. Одного із сусідів, який порушував громадський порядок, звали ОСОБА_6 ;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_7 від 06.03.2024, з яких слідує, що 18.02.2024 у нічний час сусід ОСОБА_1 та його подруга, які проживають у квартирі АДРЕСА_6 , порушували правила добросусідства, а саме: голосно слухали музику, шуміли, висловлювались нецензурною лайкою, порушували спокій, що змусило інших сусідів звернутись до поліції;
В ході судового розгляду судом також встановлено, що під'їзд буд. АДРЕСА_3 , де ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії, в контексті положень диспозиції ст.173 КУпАП та Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» є місцем вчинення адміністративного правопорушення, а відповідно обов'язковим елементом його складу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення повістю підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судом під час розгляду справи, що у своєму взаємозв'язку дають можливість дійти до переконання поза розумним сумнівом про наявність в діях ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №413515 від 18.02.2024.
Виходячи з наведеного, з дотриманням ст.ст.245, 280 КУпАП, суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, вислухав пояснення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП за ознаками - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, що порушує громадській порядок і спокій громадян.
Обираючи вид і міру стягнення, керуючись ст.33 КУпАП, суд враховує особу
ОСОБА_1 , який від явок до суду ухилився, враховуючи, що вчинене ним адміністративне правопорушення порушувало спокій як потепілої, так і інших мешканців багатоповерхового будинку, покази яких підтверджують систематичність протиправної поведінки ОСОБА_1 , вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт, що буде пропорційним меті його застосування.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33-35, 40-1, 173, 245, 268, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко