Ухвала від 18.04.2024 по справі 569/10469/20

Справа № 569/10469/20

1-кп/569/223/24

УХВАЛА

18 квітня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі : головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 з участю: прокурора - ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 захисника: ОСОБА_5 потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 209, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 209, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України

В судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовує тим, що в період часу з 14.08.2015 по 05.12.2017, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду голови обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» ( надалі - Кооператив), перебуваючи на території м. Рівне, особисто та з залученням інших осіб, які не були обізнані з його злочинними намірами, укладав з громадянами договори про пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови на АДРЕСА_1 , одержував від них особисто або на банківські рахунки Кооперативу кошти у вигляді пайових внесків у будівництво вказаного об?єкту, які мав спрямовувати на будівництво житлового комплексу.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду голови Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама», діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що грошові кошти, у вигляді сплаченої покупцями готівки згідно договорів про пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови на АДРЕСА_1 в загальній сумі 9 396 597 гривень 80 копійок одержані ним злочинним шляхом, внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, не вніс їх на банківські рахунки Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, тобто здійснив дії, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження таких коштів та володіння ними, а також джерела їх походження, місцезнаходження як спосіб легалізації незаконного доходу, вартість яких перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є великим розміром.

Також, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду голови Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама», діючи умисно, вніс неправдиві відомості до договорів пайової участі у будівництві в частині строків здачі об?єктів в експлуатацію.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обгрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених лій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов?язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. І, 3 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків.

З огляду на викладене просить клопотання задовільнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав викладених в письмових запереченнях.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечили проти задоволення клопотання прокурора.

Представники потерпілих адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 клопотання прокурора підтримали.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження дійшов до наступного висновку.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено жодний ризик, оскільки клопотання формально містить вказаний перелік ризиків без будь-якого посилання на матеріали справи або будь-яке інше підтвердження таких обставин, що ставить під сумнів обґрунтованість на існування будь-якого з таких ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_4 сумлінно виконує всі обов'язки, з'являється на виклики суду та не має наміру ухилятись від суду та перешкоджати встановленню істини у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам передбаченим статті 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 194 КПК України визначено, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає..

Головуючий суддя: ОСОБА_1