іменем України
Справа № 569/8368/24
09 травня 2024 року
Суддя Рівненського міського суду Денисюк П.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП:___________, за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21 березня 2024 року близько 18 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 будучи батьком малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ухилялась від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання, як наслідок ОСОБА_2 не відвідує навчальний заклад, чим останній порушив вимоги статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ЗУ «Про освіту».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.184 КУпАП, як повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей.
Відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ч. 2 ст.184 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
В матеріалах справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст.184 КУпАП, тому його дії слід кваліфікувати не за ч. 2 ст.184 КУпАП, а за ч. 1 ст.184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та в установленому законом порядку, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без його участі.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доводиться в сукупності наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №336347 від 29 квітня 2024 року, витягом з АРМОР з повідомлення про подію, поданням Рівненського ліцею №19 РМР, поясненнями ОСОБА_1 .
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані докази є належними та допустимими.
За таких обставин, перевіривши всі наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні доведена поза всяким розумним сумнівом.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.184 КУпАП, у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з порушника судовий збір.
Керуючись ст.283,284,294 КУпАП, суддя, -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненській області/ Рівненська МТГ/21081100. Код отримувача ( ЄДПРОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA108999980313000106000017527. Код класифікації доходів бюджету: 21081100. Найменування коду банку:899998.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Петро ДЕНИСЮК