Справа № 569/8481/24
1-кп/569/1541/24
10 травня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186010000301 від 29.02.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарни, Рівненської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України , та клопотання прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , -
На розгляді у Рівненському міському суді перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .
В обґрунтуванні свого клопотання зазначив, що 07.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
03.05.2024 ОСОБА_4 змінено підозру про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
03.05.2024 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скеровано до Рівненського міського суду.
На момент повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину, зібрано достатньо доказів, які вказують на те, що: кримінальне правопорушення дійсно мало місце та дані про нього внесено в ЄРДР; кримінальне правопорушення вчинено особою, відносно якої прийнято рішення про оголошення підозри; суспільно-небезпечні діяння містять склад конкретного кримінального правопорушення, та лягли в основу обвинувального акта відносно останнього.
Зокрема, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України підтверджується сукупністю зібраних доказів у кримінальному провадженні та іншими зібраними під час досудового розслідування матеріалами об'єднаного кримінального провадження №12024186010000301 від 29.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків:
-може переховуватись від суду, а саме: є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи відповідальність за вчинені ним тяжкі злочини, може переховуватись від прокурора та суду, покинувши межі області, чи змінити місце проживання, вчасно не з'являтися на виклик прокурора та суду. ОСОБА_4 об'єктивно обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, яке, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, спосіб та характер вчинення даного злочину являють суспільну небезпеку.
У зв'язку із покаранням, яке загрожує обвинуваченому за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, відсутність стримуючих факторів (не одружений, офіційно не працевлаштований) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від суду, продовжити вчиняти нові умисні злочини проти власності, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.
-може незаконно впливати на свідків та потерпілих: ОСОБА_4 відомі анкетні та контактні дані потерпілих та свідка, а також місце їх проживання, з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій, може незаконно впливати на них, чинити фізичний, психологічний тиск у цьому кримінальному провадженні з метою їх відмови від дачі показань або дачі завідомо неправдивих показань;
-може вчинити інше кримінальні правопорушення, а саме, ПалейР.Т. раніше судимий, зокремавироком Рівненського міського суду від 20.11.2020 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.357, ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.
Однак, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, та вчинив новий умисний тяжкий злочин у сфері злочинів проти власності.
Відсутність офіційного працевлаштування та постійних доходів, місця постійного проживання свідчить про те, що грошові кошти на проживання отримуються шляхом вчинення злочинів;
- може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки наведені вище факти у своїй сукупності та логічностісвідчать про це, а саме: перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики суду, що в подальшому може позбавити суд можливості забезпечити розгляд вказаного кримінального провадження у розумні строки.
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримав та просив його задоволити.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися.
Обвинувачений та його захисник щодо клопотання прокурора заперечили.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому злочинів, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне провадження, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України санкція яких передбачає позбавлення волі від 5 до 8 років, відсутність таких стримуючих факторів як постійне місце роботи, відсутність родини й утриманців, та як наслідок міцних соціальних зв'язків, наявність судимостей, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю, та перешкоджати кримінальному провадженню і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченого ОСОБА_4 розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 331 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Сарни, Рівненської області, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 10.05.2024 року до 09.07.2024 року.
Визначити ОСОБА_4 місцем тримання під вартою - Державна установа Рівненський слідчий ізолятор - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту оголошення ухвали, а саме з 10.05.2024 року.
Встановити строк дії ухвали до 09 липня 2024 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Обвинувачений ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 липня 2024 року.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити для виконання уповноваженій особі ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019, № 4-р/2019.
Суддя Рівненського міського Кристина ДАШ'ЯН