Дата документу 14.05.2024Справа № 554/13959/22
Провадження № 2/554/1059/2024
Іменем України
14 травня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі
головуючого - судді Гольник Л.В.,
при секретарі - Михайленко К.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів та відсотки за користування ними,
У листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів та відсотки за користування ними.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 17.08.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписана розписка, згідно якої останній отримав грошові кошти у сумі 15000,00 доларів США за переоформлення за договором купівлі-продажу будівлі (гаража) за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач повинен був протягом двох років розрахуватися повністю, сплативши суму у розмірі 27000 доларів США, а відповідач переоформити частину будівлі.
29.10.2020 відповідач від позивача отримав ще 2000 доларів США в рахунок майбутньої угоди - купівлі-продажу гаражу.
Проте пізніше стало відомо, що даний гараж не належав та не належить відповідачу. Власниками цієї будівлі за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (остання померла у 2018 році), яким житловий будинок та земельна ділянка належать за договором купівлі-продажу від 09.07.2004 року.
На вимогу позивача про повернення коштів відповідач кошти не повернув.
Оскільки відповідач безпідставно набув кошти на суму 17 000 доларів США, то позивач звернувся до суду, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 17000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют НБУ встановленого станом на 18.11.2022 року в розмірі 36,5 грн. за долар США, становить 620 500,00 грн., пеню - 313639,00 грн., інфляційні збитки - 240 665,98 грн., 3% річних - 41 490,00 грн.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
26.12.2022 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження.
28.11.2022 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме на майно відповідача ОСОБА_3 та заборонено іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаних об'єктів нерухомості до набрання законної сили рішення суду у даній справі: нежитлову будівлю загальною площею 682,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ; виробничий будинок (майстерню) загальною площею 530,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 .
12.07.2023 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі № 554/1663/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , Київської духовної академії свідомості Крішни в Україні про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно та виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Ухвалою суду від 15.01.2024 року у справі відновлено провадження.
14.03.2024 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.
02.05.2023 року від відповідача надійшов відзив, у якому просив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю. Вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав, оскільки договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Суть розписки? підписаною 17.08.2020 між сторонами, свідчить про зобов'язальні (договірні) правовідносини між сторонами, що виключає можливість застосування ст. 1212 ЦК України.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених ч. 2 ст. 11 ЦК України (т. 1, а.с.80-89).
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Пояснив, що він та його батько мали довірливі відносини з відповідачем. Тому було вирішено укласти угоду у майбутньому щодо купівлі-продажу гаражу по АДРЕСА_1 . Позивач спочатку передав 15 доларів США, потім ще 2 000. Пізніше він дізнався від ОСОБА_4 , що гараж належить їй. За усною домовленістю відповідач обіцяв повернути кошти. Але на даний час він повернув лише 6500 доларів США.
Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з урахуванням того, що відповідач повернув 6500 доларів США, а також нараховані штрафні санкції відповідно до ст. 625 ЦК України та облікову ставку НБУ.
У судове засідання відповідач та його представник не з'явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.
Відповідно до положень ст. 223 ЦПУ України суд розглядає справу у відсутність відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.
Заслухавши позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до такого висновку.
Встановлено, що відповідно до розписки від 17.08.2020 року ОСОБА_3 отримав від позивача ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 15000 доларів США з домовлених 27000 доларів США за будівлю (гаражі) в АДРЕСА_1 . На протязі двох років ОСОБА_1 зобов'язувався розрахуватися остаточно, а ОСОБА_3 в свою чергу переоформити частину будівлі по АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 . Вказана розписка містить також запис на звороті: «29.10.2020 ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 2000 доларів США в рахунок боргу. Залишилося 10000 доларів США» (а.с.9).
У судовому засіданні досліджено оригінал цієї розписки, наданий позивачем ОСОБА_1 .
Відповідно до Договору купівлі-продажу від 09.07.2004 року ОСОБА_5 , ОСОБА_4 купили (в рівних частках) жилий будинок та приватизовану земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/1663/22 у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , Київської духовної академії свідомості Крішни в Україні про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно та виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності відмовлено. Рішення набрало законної сили 14.12.2023 року (а.с. 107-109).
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Тлумачення статті 1212 ЦК України свідчить, що необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч. 1). Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається відповідач ОСОБА_3 не мав права на розпорядження нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 , що вказує на відсутність відповідної правової підстави.
Отже, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 без достатньої правової підстави набув грошові кошти за рахунок позивача ОСОБА_1 .
Суд розглядає цивільну справу в межах позовних вимог, а також з урахуванням того, що відповідач повернув позивачу ОСОБА_1 кошти у розмірі 6500 доларів США на момент розгляду справи у суді.
Таким чином, відповідач повинен повернути позивачу суму грошових коштів у розмірі 10 500 доларів США.
Оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення коштів, виходячи з курсу НБУ станом на 18.11.2022 року у розмірі 36,5 грн. за долар США, то сума яка підлягає стягненню з відповідача становить 383 250 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню 3% річних. Згідно розрахунку, проведеного позивачем на суму боргу 17 000 доларів США, а саме:
15 000 доларів США, що становить 547500 грн., за період з 18.08.2020 по 18.11.2022 3% річних - 36990,00 грн.
2 000 доларів США, що становить 73 000 грн., за період 29.10.2020 по 18.11.2022 3% річних - 4500,00 грн.,
загальна сума - 41 490,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних на загальну суму - 41 490,00 грн.
Водночас, суд вважає, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми ч. 2 ст. 625 ЦК щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 03.03.2021 року у справі № 130/2604/18.
Також чинним законодавством не визначено підстав для стягнення процентної ставки НБУ, а тому вимога позивача про стягнення процентної ставки НБУ з відповідача не підлягає задоволенню.
Отже, суд відмовляє у стягненні пені у розмірі 313 639,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 240 665,98 грн.
За встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме коштів у сумі 383 250 грн., що становить 10 500 доларів США за курсом НБУ станом на 18.11.2022 року у розмірі 36,5 грн. за долар США, та 3 % річних - розмірі 41 490,00 грн., та відмові у частині позовних вимог про стягнення пені та інфляційних збитків.
Ухвалою суду зменшено розмір сплати судового збору позивачем до 4935,00 грн., який сплачено позивачем. Також позивачем сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 496,20 грн..
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 4743,40 грн. (4247,20 грн. - 1% від суми коштів, що підлягають стягненню, та 496,20 грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову).
Керуючись ст. ст.10, 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 383 250 (триста вісімдесят три тисячі двісті п'ятдесят) гривень, 3% річних у розмірі 41 490,00 грн., всього 424 740 (чотириста двадцять чотири тисячі сімсот двадцять) грн.
У іншій частині позовних вимог, а саме стягнення пені та інфляційних збитків - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4743,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою на офіційному вебпорталі судової влади України: http://www.ok.pl.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 20 травня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Суддя Л.В.Гольник