Дата документу 20.05.2024Справа № 554/11457/23
Провадження № 1-кс/554/5632/2024
16 травня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023170000000748 від 20 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, судимого
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, необхідність в чому обґрунтована таким.
СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000748 від 20 жовтня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України.
Із змісту поданого слідчим клопотання слідує, що ОСОБА_7 , діючи всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету протиправного збагачення, шляхом незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконного збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, вступив у попередню змову з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця та забезпечення необхідних умов для досягнення такої мети починаючи з жовтня 2023 року, ОСОБА_7 , відповідно до відведеної йому ролі у вчинюваних вказаною групою осіб злочинах, здійснив пошук особи, у якої буде придбавати наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Після цього ОСОБА_7 визначив, що незаконним збутом заборонених речовин, їх фасуванням та реалізацією будуть займатися ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , а також визначив, що придбавати наркотичний засіб - метадон буде на постійній основі в ОСОБА_9 .
Так, ОСОБА_7 у невстановлені органами досудового розслідування день та час, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, у ОСОБА_9 , який перевіз до свого місця проживання в АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав з метою подальшого збуту. У подальшому, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , використовуючи придбані матеріали: полімерні зіп-пакети та електронні ваги, зважили, розфасували заборонені речовини до полімерних прозорих зіт-такетів з віддовідною вагою та розподілили між собою, перенесли до місць проживань, де зберігали їх з подальшогошого збуту.
29 листопада 2023 року ОСОБА_8 , дікочи відовідно до відведеної йому ролі, отримавищи віл залегендованої особи « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » на свій абонентський номер замовлення на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону на суму 350 грн призначив зустріч останній поруч із будинком АДРЕСА_3 . нал1a2
В цей же день, близько 15 год 52 хв, ОСОБА_8 , діючи умноно, реалізуючи спільний злочинний умисел, відповідно до раніше розробленого плану, і корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання із метою незаконного збуту заборонених речовин, шляхом продажу за 350 грн, незаконно збув піл час проведення оперативної закупки залегендованій особі « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », полімерний зіп-пакет на застібці, обмотаний чорною липкою стрічкою з кристалічною речовиною всередині.
Після чого, вказана залегендована особа добровільно видала співробітникам поліції полімерний зіп-пакет на застібці обмотаний чорною липкою стрічкою, із кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/117-23/19022-Н3ПРАП від 15 грудня 2023 року є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном, масою 0,062 г, який ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 незаконно придбали, зберігали з метою збуту та незаконно збули.
Надалі, 01 грудня 2023 року ОСОБА_6 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, зберігаючи за місцем свого проживання заздалегідь підготовлений для збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, отримавши від залегендованої особи « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » на свій абонентський номер замовлення на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону на суму 350 грн, призначив зустріч останній поруч із будинком АДРЕСА_4 .
Цього ж дня, близько 13 год 43 хв, ОСОБА_6 , діючи умисно, реалізуючи спільний злочинний умисел, відповідно до раніше розробленого плану, із корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання із метою незаконного збуту заборонених речовин, шляхом продажу за 350 грн, незаконно збув під час проведення оперативної закупки залегендованій особі « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », полімерний зіп-пакет на застібці, обмотаний жовтою липкою стрічкою з кристалічною речовиною всередині.
Після цього названа залегендована особа добровільно видала співробітникам поліції полімерний зіп-пакет на застібці, обмотаний жовтою лишкою стрічкою, із кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта № CE-19/117-23/19020-Н3ПРАП від 15 грудня 2023 року є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,061 г, який ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 незаконно придбали, зберігали з метою збуту та незаконно збули.
11 квітня 2024 року за місцем проживания ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , працівниками поліції проведено негласну слідчу розшукову дію, передбачену ст. 267 КПК України, в ході якої у вказаній квартирі виявлено та вилучено паперовий згорток перемотаний чорно липкою стрічкою, із речовиною рослинного походження у подрібненому стані і полімерний зіп-пакет на застібці, із залишками речовини рослинного походження, які згідно висновку експерта № CE-19/117-24/6685-Н3ПРАП від 19 квітня 2024 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 0,395 г та полімерний зіп-пакет на пазовій застібці, із кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/117-24/6687-Н3ПРАП від 22 квітня 2024 року є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,092 г, які ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 незаконно придбали та зберігали з метою подальшого незаконного збуту шляхом незаконного збуту ОСОБА_6 та ОСОБА_8 наркозалежним особам із рук в руки.
13 квітня 2024 року ОСОБА_6 на свій абонентський номер отримав від залегендованої особи « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » замовлення на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіса, на суму 300 грн, призначив зустріч останньому на п'ятому поверсі будинку АДРЕСА_5 .
В цей же день, близько об 11 год 11 хв, ОСОБА_6 , діючи умисно, реалізуючи спільний злочинний умисел, відповідно до раніше розробленого плану, із корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання із метою незаконного збуту заборонених речовин, шляхом продажу за 300 грн, незаконно збув під час проведення оперативної закупки залегендованій « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », паперовий згорток з речовиною рослинного походження в подрібненому стані.
Після цього, вказана залегендована особа добровільно видала співробітникам поліції паперовий згорток з речовиною рослинного походження в подрібненому стані, яка згідно висновку експерта № CE-19/117-24/6684-НЗПРАП від 19 квітня 2024 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 1,358 г, яку ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно придбали, зберігали з метою збуту та незаконно збули.
В один із днів початку квітня 2024 року, в невстановлені органами досудового розслідування день та час, ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , реалізуючи спільний злочинний умисел, із корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, у ОСОБА_9 , який незаконно перевіз до місця свого проживання в АДРЕСА_6 , де в подальшому, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зважили та розфасували наркотичний засіб до полімерних прозорих зіп-пакетів з відповідною вагою.
3 метого подальшого збуту наркозалежним особам, на цас підшукування покупців та досягнення домовленості щодо ціни та інших умов продажу вказані заборонені речовини ОСОБА_7 незаконно зберігав за місцем свого проживання.
17 квітня 2024 року ОСОБА_7 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, зберігаючи за місцем свого проживання заздалегідь підготовлений для збуту наркотичний засіб, обіт якого обмежено - метадон, отримавши від залегендованої особи « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » на свій абонентський номер замовления на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - металону, на суму 400 грн, призначив зустріч останньому поруч із магазином « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що поруч з будинком АДРЕСА_7 .
В цей же день, близько 16 год 49 хв, ОСОБА_7 , діточи умисно, реалізуючи спільний злочинний умисел, відповідно до раніше розробленого плану, із корисних спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання із метою незаконного збуту заборонених речовин, шляхом продажу за 400 грн, незаконно збув під час проведення оперативної закупки залегендованій особі « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » паперовий згорток, обмотаний синьою липкою стрічкою з кристалічною речовиною всередині.
Після цього названа залегендована особа добровільно видала співробітникам поліції паперовий згорток, обмотаний синьою липкоо стрічкою, із кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/117-24/6886-Н3ПРАП віл 24 квітня 2024 року є нгаркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном, масою 0,08750 г, який ОСОБА_7 , діючи за попередньо змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 незаконно придбали, зберігали з метою збуту та незаконно збули.
ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконні придбання, перевезення, зберігання та незаконний збут заборонених речовин, відповідно до раніше розробленого плану вчинення злочинів, із корисливих спонукань, використовували грошові кошти, отримані від збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, як єдине джерело доходів групи осіб, для продовження злочинної діяльності, для збільшення обсягів придбання та збуту вказаних речовин, для виплати частки кожному відповідно до виконаної ними роботи.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, 15 травня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, особливо небезпечного наркотичного засобу та їх незаконний збут, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, та ч. 2 ст. 306 КК України, як використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий вказує, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень є обґрунтованою та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема протоколами огляду (добровільної видачі), висновками експертів, протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , а також протоколами за результатами проведення НСРД в порядку ст. ст. 260, 263, 267, 269 та 271 КПК України.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних в кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення йому розміру застави, як альтернативи, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та, вважаючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного й не буде достатнім для запобігання наявним ризикам, просив його задовольнити, застосувавши до ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи його необґрунтованим в частині констатації того факту, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а ризики стороною обвинувачення не в повній мірі доведеними. Зокрема, зазначила, що з моменту повідомлення про підозру до даного судового розгляду підозрюваний не вчиняв дій з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, хоча мав таку можливість, й в судове засідання для розгляду клопотання про застосування щодо нього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з'явився добровільно. Наміру впливати на свідків, інших підозрюваних чи будь-яким іншим способом перешкоджати досудовому розслідуванню ОСОБА_6 не має. З огляду на викладене, просила застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, визначивши місцем відбування якого АДРЕСА_8 , наголосивши на тому, що саме такий запобіжний захід знівелює доведені стороною обвинувачення ризики і буде достатнім для гарантування належної процесуальної поведінки останнього і виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_6 повністю підтримав позицію свого захисника, зазначивши, що частково визнає вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та наміру якимсь чином перешкоджати слідству не має.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв?язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Слідчий суддя наголошує на тому, що за змістом ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються саме з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що 15 травня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України.
Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає, що в матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. Констатуючи це, суд виходить з того, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Таким чином, при вирішенні питання доцільності застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу слідчим суддею перевіряється лише наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, що є підставою для вирішення питання про застосування щодо нього запобіжного заходу.
Аналізуючи доводи сторони обвинувачення на предмет обґрунтованості ризиків, слідчий суддя вважає, що в ході судового розгляду клопотання знайшли своє об'єктивне підтвердження заявлені у клопотанні, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 і 5 КПК України, ризики, на які посилаються слідчий на прокурор, зокрема усвідомлюючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, які відповідно до положень статті 12 КК України є тяжким (ч. 2 ст. 307 КК України) та особливо тяжким (ч. 2 ст. 306 КК України), санкцією останнього з яких передбачене покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, підозрюваний може вчинити спробу протидії кримінальному провадженню, шляхом переховування від органів слідства та суду. Разом з тим оскільки на даний час органом досудового розслідування ще не встановлені місце придбання або виготовлення підозрюваним ОСОБА_6 наркотичних засобів, існує об'єктивна зморність, що останній зможе вчинити дії, направлені на знищення, приховування або спотворення вказаних предметів та речей, що матимуть доказове значення для кримінального провадження. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, особи яких останньому є відомим, внаслідок чого вони можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань, що суттєво перешкодить проведенню досудового розслідування. До того ж працівниками поліції ще не встановлене повне коло осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а перебуваючи на волі, ОСОБА_6 зможе оговорити позицію захисту з іншими учасниками злочинної групи, що унеможливить притягнення їх до кримінального провадження. Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення також доведено наявність ризику перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі шляхом вчинення іншого кримінального правопорушення, про що свідчить характеристика особи підозрюваного, яких офіційно не працевлаштований і не має законного джерела прибутку, а також кількість інкримінованих останньому епізодів вчинення злочинів аналогічної спрямованості в сфері обігу наркотичних засобів.
При цьому слідчий суддя враховує, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що відповідно до п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.
Вищевказаною Постановою роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Проте, ні в самому клопотанні слідчого, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 29 Конституції України регламентовано право кожного на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів
.
В рішенні «Боротюк проти України» Європейський суд з прав людини в частині правозастосування ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначив: «При цьому існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».
Обґрунтування неможливості запобігти ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, повинна бути обумовлена достатніми даними. Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан.
Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, обставини вчинення правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, який має сім'ю та постійне місце проживання в АДРЕСА_8 , його процесуальну поведінку до та після повідомлення про підозру, будь-яких порушень якої зафіксовано не було, добровільну явку підозрюваного, який органами досудового розслідування в порядку ст. 208 КПК України затриманий не був, до суду для розгляду цього клопотання та інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде цілком достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення) та 2 (наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор) частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби . Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на переконання слідчого судді, в сукупності з процесуальними обов'язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України, які слід покласти на нього, зокрема прибувати за кожною окремою вимогою до слідчого, прокурора та суду у встановлений у вимозі час, повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, а також утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними в кримінальному провадженні, буде цілком достатнім для запобігання ризикам і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, в зв'язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196, 197, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 15 липня 2024 року, заборонивши залишати житло в АДРЕСА_8 , поклавши на нього процесуальні обов'язки: прибувати за кожною окремою вимогою до слідчого, прокурора та суду у встановлений у вимозі час, повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, а також утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними в кримінальному провадженні.
В іншій частині в задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов?язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 20 травня 2024 року о 09 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_19