Справа № 273/2259/23
Провадження № 2/273/283/24
16 травня 2024 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Самойленко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Муравської М.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м.Баранівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення аліментів,
03 жовтня 2023 року до Баранівського районного суду Житомирської області звернувся ОСОБА_1 із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь пеню за прострочення аліментів станом на 21.09.2023 року за період з серпня 2022 року по серпень 2023 року включно, у розмірі 25284,50 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, 12.09.2017 року сторони уклали шлюб, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Судовим наказом Баранівського районного суду№273/1348/22 від 17.10.2022 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку(доходу), але не менше, ніж 50% встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.08.2022 року і до повноліття доньки ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок нерегулярної сплати відповідачем вказаних аліментів, раз у півроку, допущено прострочення за кожним місячним платежем. Тому позивач вважає за необхідне стягнути з відповідачки на його користь пеню у розмірі 26284,50 грн.
Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 25 березня 2024 року за позовом ОСОБА_1 було відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням ( викликом) сторін та призначено судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явились.
Від представника позивача - адвоката Ковальчук Р.М. 16.05.2024 року надійшла заява, в якій вона просила розглядати справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримала.
Відповідачка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції. Заперечень, пояснень та відзиву на позовну заяву не надходило.
На електронну адресу суду відповідачка направила лише повідомлення про те, що аліменти сплачені та долучила квитанції про сплату аліментів від 20.12.2023, 13.02.2024, 15.03.2024, 15.12.2024
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що судовим наказом Баранівського районного суду №273/1348/22 від 17.10.2022 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку(доходу), але не менше, ніж 50% встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.08.2022 року і до повноліття доньки ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12-13).
На підставі постанови державного виконавця Баранівського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області від 02.11.2022 відкрито виконавче провадження №70209140 з виконання судового наказу №273/1348/22 (а.с.17).
Згідно довідки розрахунку станом на 21.09.2023 року, виданої Звягельським ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального МУМЮ (м.Київ) за ОСОБА_2 рахується заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 20769,00 грн. (а.с.15).
Позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів за період з серпня 2022 по серпень 2023 року, згідно з яким розмір пені складає 26284,50 грн (а.с.26).
Згідно з відповіддю Державної прикордонної служби України №1883 від 05.04.2024 року на запит суду ОСОБА_5 перетинала державний кордон України, а саме: 12.06.2022 виїзд - 25.12.2022 в'їзд, 09.01.2023 виїзд - 06.08.2023 в'їзд.
17.04.2024 року відповідачем надано копії квитанцій від 15.12.2023 на суму 4900,00 грн., 20.12.2023 на суму 3950,00 грн., 13.02.2024 на суму 2950,00 грн, 15.03.2024 на суму 2950,00 грн. про сплату аліментів, починаючи з вересня 2023 року.
Між сторонами виник спір щодо стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Спірні правовідносини щодо стягнення пені регулюються ст.196 Сімейного кодексу України, частина 1 зазначеної статті передбачає, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку, неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць помножена на кількість днів заборгованості помножена на 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і має бути встановлено судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 СК України).
Згідно зі ст. 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Тлумачення ст. 8 СК України та ч. 1 ст. 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.ч. 1,2 ст. 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України вина платника аліментів презюмується. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної пені, як санкції, до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачкою не надано доказів того, що вона вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання аліментних зобов'язань, а заборгованість виникла через обставини, що не залежали від її волі. Розмір заборгованості та розрахунок пені відповідачкою не спростовано.
Надані відповідачем копії квитанцій про сплату аліментів починаючи з вересня місяця 2023 року суд не приймає до уваги, оскільки цей період в розрахунок заборгованості по аліментах не входить.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем доведено належними доказами наявність у відповідача заборгованості зі сплати аліментів, а відповідачкою даний факт не спростовано. Позивачем надано розрахунок розміру пені за період прострочення сплати аліментів з серпня 2022 року по серпень 2023 року, згідно якого загальна сума пені за порушення відповідачкою аліментних зобов'язань становить 26284,50 грн.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відтак, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі загальної суми заборгованості по аліментам, що складає 20769,00 грн. та є розміром 100 відсотків заборгованості.
Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу про стягнення пені за несплату аліментів на дитину у розмірі 1211,20 грн, оскільки позивач в силу статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від його сплати при зверненні до суду з вказаною позовною вимогою.
Керуючись ст.12-13,76-81,89,141,211,223,247,258,263-265,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 20769 (двадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Людмила САМОЙЛЕНКО