Справа № 216/2710/24
Провадження № 1-кп/216/478/24
16 травня 2024 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному порядку в залі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046230000129 від 27.03.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-01.10.2014 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі;
-12.05.2020 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 років 7 місяців позбавлення волі. Звільнився 23.08.2023 по відбуттю покарання;
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Встановлено, що згідно ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» № 62/95-ВР від 15.02.1995, незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - це діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» амфітамін віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено (список 2 таблиця 2).
Згідно з Таблицею № 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженою наказом МОЗ від 01.08.2000 № 188, розмір психотропної речовини амфетамін до 0,15 г вважається невеликим розміром, тобто незаконний обіг такої кількості амфетаміну тягне за собою кримінальну відповідальність.
Так, 27.03.2024 приблизно о 17 годині 50 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні відділення «Нової Пошти №31» що по вул. Лермонтова, № 37 в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу отримав за допомогою телеграм боту «Imperial» від раніше невстановленого громадянина картонну коробку, в якій міститься 1 (один) сліп-пакет з кристалічною речовиною. Після чого, ОСОБА_3 вирішив залишити вищевказаний коробку з 1 (одним) сліп-пакетом з психотропною речовиною, тим самим придбавши психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено.
Надалі, так як ОСОБА_3 періодично вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, усвідомлюючи що вищевказана речовина є психотропною речовиною, та що відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, на території України забороняється, діючи умисно, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, для власного вживання без мети збуту, 27.03.2024 приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , був зупинений співробітниками поліції, та на запитання чи є у нього при собі заборонені обігом речі, ОСОБА_3 під час розмови повідомив, що він зберігає психотропну речовину амфетамін в картонній коробці, яка міститься в 1 (одному) сліп-пакеті з кристалічною речовиною.
В подальшому, 27.03.2024 в період часу з 19:00 години по 19:10 години співробітниками Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, у ОСОБА_3 вилучено 1 (один) сліп-пакет, в якому згідно висновку експерта за № СЕ-19/104-24/13755-НЗПРАП від 02.04.2024 знаходиться речовина масою 4,5626 г, яка містяться в 1 (одному) сліп-пакеті, які було вилучено по АДРЕСА_2 , містить психотропну речовину - амфетамін, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса амфетаміну в наданій на дослідження речовині становить відповідно 0,4471 г., що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» за № 188 від 01.08.2000, перевищує невеликі розміри психотропних речовин, які останній незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту для особистого вживання.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України за ознаками: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Від прокурора ОСОБА_4 надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ст. ст. 381, 382 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником адвокатом ОСОБА_5 надали письмову заяву, в якій обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.
Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
У відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України за ознаками: незаконного придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Згідно з частини 3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який вину визнав, у скоєному розкаявся, за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. м.к.п. 38), неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні, раніше судимий, звертався за медичною допомогою до лікаря - психіатра з 2002 року з приводу: змішаного розладу емоцій та поведінки (а.с. м.к.п. 35), за медичною допомогою до лікаря - нарколога не звертався (а.с. м.к.п. 36).
На підставі ст. 66 КК України як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому.
Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому основного покарання у вигляді обмеження волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу України (з урахуванням статті 5 КК України щодо зворотної сили закону, що пом'якшує покарання), за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.
Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, тяжких наслідків від його дій не настало, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, тому йому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі із випробуванням, застосовуючи вимоги ст. ст. 75, 76 КК України, із покладенням на обвинуваченого відповідних обов'язків.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
З обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави документально підтверджених процесуальних витрат за проведення судової експертизи, а саме: 3029,12 грн., згідно довідки № СЕ-19/104-24/13755-НЗПРАП від 02.04.2024 року.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності дост.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , у цьому кримінальному провадженні не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню № 12023046230000129 на користь держави у розмірі 3029,12 грн. (три тисячі двадцять дев'ять гривень дванадцять копійок), згідно експертизи № СЕ-19/104-24/13755-НЗПРАП від 02.04.2024 року.
Речовий доказ, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів, відповідно до квитанції № 022-н/24 (м.к.п. а.с. 20), - знищити.
Матеріали кримінального провадження № 12024046230000129 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/2710/24 (1- кп/216/478/24).
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1