Справа № 216/2417/24
Провадження № 3/216/1358/24
15 травня 2024 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Онопченко Ю.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
31 березня 2024 року інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 ППП в м. Кривому Розі Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Гончарем В.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 638593 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з цим протоколом, 31 березня 2024 року о 07:16 год по вул. Свято-Миколаївська, буд. 11 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820. Результат огляду склав 1,19 % проміле. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, суду пояснив, що 31 березня 2024 року о 07:16 год по вул. Свято-Миколаївська, буд. 11 у м. Кривого Рогу не керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , а лише знаходився поблизу автомобіля, біля будинку за місцем його проживання. Працівниками поліції не було роз'яснено йому порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не забезпечено його доставку до медичного закладу для проведення огляду, та не було роз'яснено його прав. З огляду на викладене, просив суд закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності в межах наявних матеріалів і давши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, приходжу до такого висновку.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від установленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який складається на спеціальному бланку уповноваженою на те посадовою особою у разі вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, та в якому з дотриманням установленого порядку фіксуються всі істотні обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
Таким чином, складання протоколу та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення, та в силу положень ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Системний аналіз наведених положень закону дає достатні підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, про що свідчить і відповідна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка застосовується як джерело права.
Так, за усталеною практикою ЄСПЛвизначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачено, а саме - презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин (рішення ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібемон проти Франції»). Також ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом (рішення ЄСПЛ у справі «Маліга проти Франції»).
Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення має відповідати встановленим до нього вимогам закону, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання відповідних доказів на підтвердження викладених у ньому відомостей покладається на особу, яка уповноважена на оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас стаття 280 КУпАП покладає обов'язок на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Положеннями ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
При оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, поліцейські, окрім іншого, зобов'язані суворо дотримуватися Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395), та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376 (далі - Інструкція № 1376).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103), та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), затвердженою наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція № 1413/278580).
Указаними нормами чинного законодавства регламентовано, що огляд, проведений з порушенням передбачених ними вимог, вважається недійсним.
Відповідно до наведених нормативних актів огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними в пунктах 3, 4 Розділу І Інструкції № 1413/278580 (п. 2 Розділу І цієї Інструкції).
Огляд водія на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділу І Інструкції № 1413/278580).
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності (абз. 2 п. 5 Порядку № 1103, ст. 130 КУпАП).
Проте, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (п. 6 Порядку № 1103, п. 7 Розділу І Інструкції № 1413/278580).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 9 Розділу ІІ Інструкції № 1413/278580, п. 7 Порядку № 1103).
При цьому пунктом 8 Порядку № 1103 визначено, що в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
Однак, перевіркою матеріалів справи, у тому числі на предмет обґрунтованості доводів ОСОБА_2 об'єктивно встановлено, що наведених вище вимог при проведенні огляду останнього на стан сп'яніння та оформленні його результатів поліцейськими дотримано не було.
Так, із оглянутого судом відеозапису з нагрудної камери інспекторів поліції встановлено, що працівниками поліції не зафіксовано факту керування водієм ОСОБА_1 автомобілем «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , також, даний факт заперечує сам ОСОБА_1 .
Також встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції без причини зупинки. Вказані факти не були враховані працівниками поліції, після чого було висунуто вимогу про проходження огляду.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»).
Крім того, у порушення вимог ч.ч. 1, 7 ст. 266 КУпАП, матеріали справи не містять жодних даних щодо відсторонення водія ОСОБА_1 від керування автомобілем та передачі керування ним іншій уповноваженій особі, що ставить під сумнів законність подальших дій поліцейських, оскільки вони не узгоджуються з фактичними обставинами справи, за якими у винуватість ОСОБА_1 ставиться керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Всі інші докази у справі досліджені судом із встановленими у судовому засіданні обставинами, та оцінені у сукупності.
Таким чином, суд не може вважати належним доказом результатогляду за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат якого склав 1,19 % проміле.
Водночас будь-яких інших безсумнівних доказів, а також документів і матеріалів, що містять інформацію про адміністративне правопорушення та підтверджують викладені в протоколі обставини, матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог статей 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
З огляду на наведене застосування уповноваженими на те органами (посадовими особами) заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції та в точній відповідності з законом, тому правова кваліфікація дій особи як правопорушника за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею (частиною статті) КУпАП, і притягнення такої особи до адміністративної відповідальності з накладенням певного стягнення за це без відповідної належної доказової бази є грубим порушенням вимог закону.
Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про недоведеність наявними в ній матеріалами об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки вони оформлені у неналежній процесуальній формі та не узгоджуються між собою.
При цьому за вказаних фактичних даних дійти безсумнівного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення також неможливо, оскільки викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості в частині встановлення вини останнього не підтверджені належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, обов'язок збирання та оформлення яких покладається на поліцейського уповноваженого підрозділу, що виключає адміністративну відповідальність за такою правовою кваліфікацією з огляду навимоги ст. 62 Конституції України, за якою обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви стосовно події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а).
Ураховуючи все наведене вище, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 279, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ю.В.Онопченко