Справа № 215/3215/24
1-кп/215/590/24
20 травня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046760000181 від 01.05.2024 року з обвинувальним актом по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні малолітніх(неповнолітніх) дітей, раніше не судимого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинувачений - ОСОБА_3 , потерпіла - ОСОБА_6 ,
встановив:
Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме: 30.04.2024 приблизно о 19:00 годині, ОСОБА_3 проходив алеєю по АДРЕСА_2 , де зустрів раніше знайому йому ОСОБА_6 , яка сиділа на лавці. Підійшовши до останньої, ОСОБА_3 привітався та вони почали спілкуватись на вільні теми.
В ході розмови ОСОБА_3 почав проявляти невдоволення з приводу того, що йому немає місця, щоб присісти на лавку. При цьому ОСОБА_3 вимагав від ОСОБА_6 , щоб вона встала з лавки та надала йому можливість сісти, на що ОСОБА_6 йому відмовила, у зв'язку з чим між останніми виник словесний конфлікт.
Знаходячись у вказаний час та місці, у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у зв'язку з відмовою ОСОБА_6 поступитися йому місцем на лавці, виник прямий умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень.
Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій прямий умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи на меті спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_6 , знаходячись у вищевказаному місці біля лавки та розташувавшись обличчям до потерпілої ОСОБА_6 , яка продовжувала сидіти на лавці, умисно схопив кистю лівої руки за нижню третину правого плеча ОСОБА_6 та кистю правої руки схопив за нижню третину лівого плеча ОСОБА_6 , при цьому сильно стиснув її у вищевказаних ділянках, внаслідок чого потерпіла відчула сильний біль. Надалі, ОСОБА_3 , утримуючи ОСОБА_6 за нижню частину правого та лівого плеча, стягнув її з лавки, де остання сиділа та штовхнув, від чого ОСОБА_6 впала на спину на поверхню землі. Далі, ОСОБА_3 , досягнувши своєї мети, з місця вчинення кримінального правопорушення пішов.
В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_6 відповідно до висновку судово-медичного експерта №774 від 06.05.2024, тілесне ушкодження у вигляді синця правого плеча, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі що мають незначні скороминучі наслідки. П.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані як кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений, в присутності захисника, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинуваченому роз'яснені обмеження на апеляційне оскарження вироку. Потерпіла ОСОБА_6 надала згоду щодо розгляду обвинувального акту за її відсутності та згоду на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, суд вважає необхідним розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, із ухваленням вироку.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені судом докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 а його дії вірно кваліфікованими за ч.1 ст.125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за медичною допомогою до лікаря-нарколога не звертався, за допомогою до лікаря-психіатра не звертався, не одружений, не має на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей, не працює, не є особою з інвалідністю, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи особу обвинуваченого, характер скоєного кримінального проступку, суд приходить до висновку про те, що мірою необхідною для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у виді штрафу.
Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз за даним кримінальним провадженням відсутні.
Речові докази за даним кримінальним провадженням відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374,375,376, 381-382, 394 КПК України суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850/вісімсот п'ятдесят / гривень на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя