Справа № 215/3702/19
1-кп/215/275/24
20 травня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019040760000749 від 11.05.2019 р. відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Кривого Рогу , Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не має на утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останні рази:
-06.07.2022 вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, зміненого вироком Дніпровського апеляційного суду від 02.11.2022 за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, призначено покарання із застосуванням ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі;
-29.11.2023 вироком Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст185 КК України, за участі учасників кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 10.05.2019, о 15:10 год., зайшов до магазину «Продукти №1422» ТОВ «АТБ-Маркет» (ЄДРПОУ: 30487219), який розташований по вул. С. Колачевського, 109 в Тернівському районі м. Кривого Рогу.
Приблизно о 15:15 год. цього ж дня, знаходячись у торгівельному залі вказаного магазину, а саме поряд зі стелажем-вітриною, де розташована горілчана продукція магазину «Продукти № 1422» ТОВ «АТБ-маркет», ОСОБА_3 побачив на полиці вказаного стелажу-вітрини 1 пляшку алкогольного напою «Віскі», фірми «Ballantine's Finest» 40%, ск/пляшка, об?ємом 0,5 л., вартістю без ПДВ 350,00 гривень. В цей час та місці у ОСОБА_3 виник прямий умисел, направлений на таємне викаденку чужого майна (крадіжка), вчиненого повторо, а саме зазначеної вище 1 пляшки алкогольного налою «Віскі», фірми «Ballantine's Finest» 40%, ск/пляшка, об'ємом 0,5 л., що належить ТОВ «АТБ-маркет».
Далі, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій зазначений вище прямий умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, взяв з полиці вказаної вітрини 1 пляшку алкогольного напою «Віскі», фірми «Baliantine's Finest» 40%, ск/пляшка, об?ємом 0,5 л., та поклав її у рюкзак, який знаходився у нього за спиною.
Далі, ОСОБА_3 , приховуючи зазначену пляшку алкогольного напою «Віскі», фірми «Ballantine's Finest» 40%, ск/пляшка, об?ємом 0,5 л., у вказаному рюкзаку, пройшов через касову зону магазину, залишивши межі торгівельної зали, однак, направляючись до виходу з приміщення магазину був зупинений працівником охорони вищевказаного магазину, який викрив та зупинив злочинні дії ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/12.1/735 від 10.06.2019, вартість 1 пляшки алкогольного напою «Віскі», фірми «Ballantine's Finest» 40%, ск/пляшка, об?ємом 0,5 л., на момент скоєння злочину, без урахування ПДВ, складає: 350,00 ( триста п'ятдесят грн. 00 коп.)
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, за ознаками закінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, за ознаками закінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Ці умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, за ознаками закінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення не визнав. Вказує, що він був наркозалежний, працівники ГОМ Діма та ОСОБА_6 сказали йому піти в магазин та вкрасти віскі , що він і зробив. Він взяв віскі, поклав в рюкзак, забув заплатити та був затриманий охоронцем магазину. Наголошуав, що він не викрадав пляшку віскі, просто забувся за неї заплатити.
Не зважаючи на не визнання винуватості обвинуваченим, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України , за ознаками закінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, доведена повністю сукупністю зібраних та досліджених в ході досудового та судового слідства доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні, свідок ОСОБА_7 який є охоронцем магазину «АТБ-Маркет» в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений здійснив крадіжку товару з магазину, але не може зазначити якого саме товару, оскільки сплив значний проміжок часу. Вказує, що всі обставини, які відбуваються в магазині, фіксуються на відео, яке в подальшому було передано працівникам поліції. Якщо особа стоїть на касовій зоні, то йому повідомляють по рації на що саме необхідно звернути увагу.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка є керуючою магазину ТОВ «АТБ-Маркет» вказує, що 10.05.2019 вона була на роботі, з нею в зміні працював охоронець ОСОБА_7 . Приблизно о 15.30 охоронець повідомив, що затримав людину, яка пронесла через касу неоплачений товар, а саме пляшку віскі, після чого охоронець викликав поліцію. Обвинуваченого вона бачила в магазині, він поклав пляшку віскі в рюкзак та не оплатив її.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України , також підтверджується письмовими доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування, а саме:
- Витягом з кримінального провадження № 12019040760000749 про те, що 10.05.2019 о 15.10 невідома особа скоїла крадіжку майна, що належить ТОВ «АТБ-Маркет», т.1 а.с.34;
- Відношенням ТОВ «АТБ-Маркет» про те, що викрадено бутилу віскі 0,5 л. Ballantine's Finest 40 % вартістю 305,90 грн. та інвентаризаційною відомістю, т.1, а.с.38,39;
-Протоколом огляду місця події від 10.05.2019, складеним в присутності двох понятих та обвинуваченого ОСОБА_3 ,т.1, а.с.40-45 з фототаблицями до нього, під час якого було оглянуто приміщення магазину ТОВ «АТБ-Маркет» та кімнату операторської, в якій на столі була розташована пляшка алкогольного напою віскі 0,5 л. Ballantine's Finest 40 % та поруч знаходився чоловік, який представився ОСОБА_3 ;
-Постановою про визнання та доручення речових доказів від 10.05.2019,т.1 а.с.48-49, згідно якої виявлену та вилучену пляшку віскі 0,5 л. Ballantine's Finest 40 % визнано речовим доказом та передано під зберігальну розписку представнику магазину ОСОБА_8 ;
- Протоколом огляду від 17.05.2019, т.1, а.с.60-61,згідно якого було оглянуто диск DVD-R, на якому зберігається відео файл від 10.05.2019 з магазину АТБ-Маркет. Вказаний диск, т.1 а.с.61, було безпосередньо оглянуто судом в судовому засіданні за участю всіх учасників кримінального справдження, з якого вбачається як ОСОБА_3 на касовій зоні сплачує за воду та не виймає з рюкзака раніше покладену в нього пляшку віскі, проходить касову зону не розрахувавшись за пляшку віскі та до нього потім підходить охоронець магазину;
-Постановою про визнання та долучення речових доказів від 17.05.2019 , т.1 а.с.62, згідно якої оптичний диск «АХЕНТ» DVD-R 4,7 gb 120 визнано речовим доказом;
-Висновком судової товарознавчої експертизи за № 19/12.1/735 від 10.06.2019, т.1 а.с.68-70, згідно якої ринкова вартість 1 пляшки віскі 0,5 л. Ballantine's Finest 40 % станом на 10.05.2019 складала 350 грн.
Оцінюючи докази, суд керується вимогами ст. 94 КПК України, за якими суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд також враховує прецеденту практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України» (п.150) від 21.04.2011 року та «Кобець проти України» (п.43) від 14.02.2008 року, згідно яких суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає зібрані у справі докази належними та допустимими, оскільки вони отримані в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, у повній мірі узгоджуються між собою, і судом не встановлено жодних істотних порушень прав і свобод людини під час їх отримання. Будь-яких інших доказів сторонами, які були рівними і вільними у використанні своїх процесуальних прав у межах і у спосіб, передбачений КПК України, суду не надано.
Так, суд вважає, що вищенаведені докази у своїй сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, за ознаками закінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
До пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 даних в судовому засіданні з приводу того, що він не викрадав пляшку віскі, а просто забув за неї заплатити, суд відноситься критично та розцінює їх як спосіб захисту з метою уникнення покарання, оскільки вони спростовуються показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та переглянутим судом відеозаписом з камер відео спостереження, які встановлені в магазині «АТБ-Маркет», з якого вбачається, як обвинувачений кладе на касову зону пляшку води, потім щось шукає в рюкзаку, розраховується лише за воду та проходить до виходу, але його зупиняє охоронець та в рюкзаку була пляшка віскі, за яку обвинувачений не сплатив.
Крім того, до показів обвинуваченого ОСОБА_3 з приводу того, що йому сказали вчинити даний злочин працівники поліції, суд також відноситься критично та розцінює їх як спосіб захисту з метою уникнення покарання, оскільки вказані пояснення не доведені жодними належними та допустимими доказами в порядку, встановленому діючим кримінально-процесуальним законодавством.
За загальними принципами, встановленими ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
На виконання вказаних вимог закону, судом забезпечено можливість ефективної реалізації обвинуваченим своїх прав шляхом направлення судом до ДБР у м. Полтава листа щодо перевірки повідомлення ОСОБА_3 за фактом можливих неправомірних дій службових осіб ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
За результатами розгляду, об'єктивних даних, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення встановлено не було, т.2, а.с.161-162,167, обвинувачений із відповідною заявою до ДБР не звертався.
За таких обставин, суд відхиляє як недоведені твердження обвинуваченого щодо порушення його прав та свобод під час досудового розслідування внаслідок застосування до нього тиску з боку працівників поліції.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до положення, викладеного у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обтяжуючою покарання обставиною, згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Пом'якшуючих покарання обставин, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
При застосуванні обвинуваченому кримінального покарання, суд додержується вимог справедливості, закріплених в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих.
Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив нетяжкий злочин, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, раніше судимий, під наглядом лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, перебуває під диспансерним наглядом з березня 2019 у лікаря - нарколога з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок вживання опіоідів, синдром залежності, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей, не є особою з інвалідністю.
Досудовою доповіддю органу пробації встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого ОСОБА_3 оцінюються як дуже високий. Орган пробації вважає, що застосування соціально-виховних заходів, які необхідні для впливу на поведінку обвинуваченого з метою виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Так, приймаючи до уваги обставини справи, досудову доповідь органу пробації, враховуючи особу винного, тяжкість вчиненого кримінальнного правопорушення, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із врахуванням положень ст.70 ч.4 КК України, з врахуванням вироку Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.11.2023, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування ст. 75 КК України для призначення покарання обвинуваченому з випробувальним терміном та призначення покарання з застосуванням ст. 69 КК України, судом не встановлено.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 122, 124 КПК України.
Запобіжний захід за даним кримінальним провадженням не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення покарання призначеного за даним вироком більш суворим покаранням призначеним вироком Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.11.2023 року, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання період попереднього ув'язнення ОСОБА_3 з моменту затримання - з 29 травня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 19/12.1/735 від 10.06.2019 в розмірі 628,04 грн.
Речові докази: пляшку віскі 0,5 л. Ballantine's Finest 40 %, яка згідно розписки знаходиться на зберіганні у керуючої магазину ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_8 - повернути власнику магазину «Продукти-1244» ТОВ «АТБ-Маркет», що розташоване по вул.С.Колачевського 109 в м.Кривому Розі;
-оптичний диск «АХЕНТ» DVD-R 4,7 gb 120 , який містить файли відеозапису з магазину ТОВ «АТБ-Маркет» - зберігати в матеріалах даного кримінального провадження;
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.