Справа № 191/2031/24
Провадження № 1-в/191/125/24
іменем України
10 травня 2024 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши заяву засудженого ОСОБА_2 ,
08.05.2024 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява засудженого ОСОБА_2 .
Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом ( ч.1 ст.539 КПК України) .
Згідно із ч.2 п.1 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6,7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні),13-1,14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання:
1) про відстрочку виконання вироку;
2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
3) про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким;
4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;
6) про звільнення від покарання за хворобою;
7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;
7-1) про застосування до засуджених примусового годування;
8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;
9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;
10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;
11) про застосування покарання за наявності кількох вироків;
12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді;
13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;
13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;
13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери);
13-3) про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;
13-4) про звільнення від відбування покарання у зв'язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого;
14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду не з клопотанням, а з заявою, яка в свою чергу має незрозумілий зміст його вимог та текст заяви викладено не державною (українською) мовою.
Відповідно до частини першої статті 29 КПК України,кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Зазначений правовий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 21.01.2019 року (справа № 61-49091ск18), від 07 червня 2019 року (справа №826/10114/17), від 03 вересня 2020 року (справа №826/6286/17), від 29 жовтня 2020 року (справа №815/1958/16), від 07 грудня 2020 року (справа №138/132/20), а також у постанові Верховного Суду від 31.10.2022 року у справі № 160/27610/21, та у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 19 вересня 2022 у справі №521/12324/18.
Також, вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою викладені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 11-955зі19 (9901/98/19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 9901/12/20 (П/9901/12/20).
Враховуючи вищевикладене, зазначену заяву засудженого ОСОБА_2 необхідно повернути особі, яка її подала та роз'яснити, що він має право звернутися до суду з клопотанням українською мовою щодо вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 КПК України, що вище викладені, які необхідно належно обґрунтувати.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 539 КПК України, суд
Заяву засудженого ОСОБА_2 повернути особі, яка її подала.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом семи діб з дня її складення.
Суддя ОСОБА_1