Справа № 523/23028/23
Провадження №2/523/2654/24
"23" квітня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Дяченко В.Г.,
за участю секретаря судового засідання -Томілко М.В.,
розглянувши в судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, який зареєстрований 02 листопада 2007 року у Другому відділі реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі, актовий запис № 422. При цьому позивач посилається на те, що шлюбні стосунки та ведення спільного господарства припинено і вона не має наміру їх поновлювати, подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечить їх інтересам.
В судове засіданні позивач та її представник - адвокат Безбабна А.О. не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справ, при цьому в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги просили задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, при цьому надав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав та просив справу розглянути у його відсутність.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 02 листопада 2007 року у Другому відділі реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі, актовий запис № 422.
Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Сторони припинили шлюбні стосунки та ведення спільного господарства, не мають наміру поновлювати відносини, сім'я носить виключно формальний характер.
В силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ст.56 Сімейного Кодексу України, чоловік та дружина мають право на особисту свободу, у тому числі й на припинення шлюбу.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Отже, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і доказані, а тому шлюб слід розірвати, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 02 листопада 2007 року у Другому відділі реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі, актовий запис № 422.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 23.04.2024 року.
Суддя