17 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/32776/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- скасувати рішення №204950017513 від 16.05.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком пільгових умовах за списком №2, починаючи з 09.05.2023 та зарахувати період з 24.09.1987 по 22.07.2000 в Харківському виробничо - торгівельному хутровому об'єднанні "Українське хутро" до Списку №2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2. Однак, відповідач рішенням відмовив в такому призначенні, оскільки пільговий стаж роботи за Списком № 2 на дату звернення становить 04 роки 02 місяці 24 дні. До пільгового стажу не зараховано періоди з 01.01.1992 по 07.09.1997 та з 02.06.1999 по 22.07.2000, оскільки даний період роботи не підтверджений комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Через відділ документального забезпечення суду 16.02.2024 надійшов відзив на адміністративний позов та клопотання, в якому представник відповідача наголошує, що рішення про відмову у призначенні пенсії було прийнято на підставі рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області від 27.04.2023 № 61/5-23.
Ухвалою від 19.02.2024 продовжено строк розгляду справи, застосовуючи ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та залучено до участі у справі №240/32776/23 в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, Харків, Харківська область, 61000. ЄДРПОУ: 140199344).
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовує, що рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.04.2023 № 61/5-23 відмовлено позивачу в зарахуванні до страхового стажу із шкідливими та важкими умовами праці відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону періоду роботи з 01.01.1992 до 07.09.1997 за професією майстер в сировинно-фарбувальному цеху з переробки вовни, оскільки Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 11.03.1994р. №162, передбачена професія майстра виробничих дільниць, з 02.06.1999 по 22.07.2000 за професією майстер сировинно-фарбувального цеху оздоблювальної ділянки, оскільки відсутні документи про проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці. В свою чергу, представником відповідача наголошено, що згідно вказаного рішення Комісії від 27.04.2023 № 61/5-23 підтверджено стаж роботи позивача з 10.07.1989 по 31.12.1991 та з 08.09.1997 по 01.06.1999. Так, належними документами підтверджено страховий стаж позивача - 31 рік 07 місяців 24 дні, у тому числі, пільговий стаж за Списком №2, підтверджений в порядку, визначеному законодавством - 04 роки 02 місяці 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону. А тому, відмова у призначенні пенсії прийнята у відповідності до чинного законодавства.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що 09.05.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії відповідно до статті 26 та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після розгляду вказаної заяви позивачу було повідомлено про відмову у призначенні пенсії, оскільки до стажу позивача із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 не зараховано періоди з 01.01.1992 по 07.09.1997, з 02.06.1999 по 22.07.2000 - оскільки даний період роботи не підтверджений комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Вказане рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області №204950017513 від 16.05.2023.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV ).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.
Як передбачено ч. 1 ст. 114 вказаного Закону, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій вказаної статті. Розміри пенсій для осіб, визначених вказаною статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 зазначеного Закону.
В силу вимог абзацу 1 пункту другого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно із частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За приписами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).
Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У відповідності до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано - періоди роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи на підставі яких видана зазначена довідка.
Як зазначалось раніше, позивачу у призначенні пенсії відмовлено, оскільки до стажу позивача із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 не зараховано періоди з 01.01.1992 по 07.09.1997, з 02.06.1999 по 22.07.2000 - оскільки даний період роботи не підтверджений комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Так, рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.04.2023 №61/5-23 відмовлено позивачу в зарахуванні до страхового стажу із шкідливими та важкими умовами праці відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону періоду роботи з 01.01.1992 до 07.09.1997 за професією майстер в сировинно-фарбувальному цеху з переробки вовни, оскільки Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 11.03.1994р. №162 передбачена професія майстра виробничих дільниць, з 02.06.1999 по 22.07.2000 за професією майстер сировинно-фарбувального цеху оздоблювальної ділянки, оскільки відсутні документи про проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці.
Враховуючи, що вказане рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було підставою для прийняття оспорюваного рішення, суд вважає за необхідне надати йому оцінку та зазначає наступне.
Відповідно до записів №1-9 в трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 в період з 24.09.1987 по 22.07.2000 працювала на різних посадах в Харківському виробничо-торгівельному хутровому об'єднанні "Українське хутро".
Як видно із запису трудової книжки позивача (№5) 10.07.1989 її було прийнято на посаду майстра в сировинно-фарбувальний цех з переробки вовни, де вона працювала до 07.09.1997.
Порядок застосування списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі за текстом - Порядок №383).
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
З огляду на зазначені норми Порядку №383 при визначенні права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах застосовується Список чинний на період роботи позивача з 10.07.1989 до 07.09.1997.
Кабінетом Міністрів СРСР постановою від 22.08.1956 № 1173 затверджено, зокрема Список №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах. Відповідно до розділу ХХІ "Легка промисловість" підрозділу 6 "Шкіряне, хутряне та вовняно-шубне виробництва. Відмочувально-зольні, сировинні, дубильні, фарбувальні та формалінові цехи" підпункту "б" "Інженерно-технічні працівники у шкіряному, хутровому та вовняно-шубному виробництвах" відносяться майстри, зайняті у виробничих цехах: відмочувально-зольних, сировинних, дубильно-фарбувально-жирувальних, формалінових, синтанових - виробництва синтетичних дубителів та хімічної продукції.
26.01.1991 Кабінетом Міністрів СРСР постановою № 1170 затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до розділу ХХ "Легка промисловість" підрозділу 7 "Шкіряне та хутрове виробництва, первинна обробка шкіряно-хутрової сировини" підпункту "б" "Керівники і спеціалісти" відносяться майстри виробничих дільниць, зайняті у відмочувально-зольних, сиричувальних, підготовки та первинної обробки сировини, дубильно-фарбувально-жирувальних, формалінових цехах (дільницях), в цехах (дільницях) первинної обробки шкіряно-хутрової сировини.
11.03.1994 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №162, якою затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до розділу ХХ "Легка промисловість" підрозділу 7 "Шкіряне та хутрове виробництва, первинна обробка шкіряно-хутрової сировини" підпункту "б" "Керівники і спеціалісти" відносяться майстри виробничих дільниць, зайняті у відмочувально-зольних, сиричувальних, підготовки та первинної обробки сировини, дубильно-фарбувально-жирувальних, формалінових цехах (дільницях), в цехах (дільницях) первинної обробки шкіряно-хутрової сировини.
Відповідач вказує, що посада позивача - "майстер" не належить до посад, наведених у вказаній нормі ("майстри виробничих дільниць"), а тому не підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Суд критично оцінює дане твердження, оскільки, як зазначалось, в силу приписів п.3 Порядку №383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах, в даному випадку відповідно до Списку №2 (від 22.08.1956) й подальше внесення змін (26.01.1991 та 11.03.1994) до Списку №2 не може позбавляти позивача права на зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу.
Крім того, шкідливі умови праці на даній посаді підтверджено й наказом від 01.06.1994 №166(а) про проведення атестації робочих місць, де вказано й робоче місце позивача (майстер в сировинно-фарбувальному цеху з переробки вовни).
Отже, період роботи позивача з 01.01.1992 до 07.09.1997 за професією майстер в сировинно-фарбувальному цеху з переробки вовни безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача.
Щодо незарахування періоду роботи з 02.06.1999 по 22.07.2000 за професією майстер сировинно-фарбувального цеху оздоблювальної ділянки, суд зазначає наступне.
При прийнятті вказаного рішення орган Пенсійного фонду виходив з того, що відсутні документи про проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці за вказаний період.
Як зазначалось, атестація робочих місць, в тому числі й позивача, проводилась відповідно до наказу від 01.06.1994 №166(а), тому до 01.06.1999 пільговий стаж зараховано.
Суд враховує, що пунктами 1, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 № 442 (далі - Порядок №442) визначено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Порядок проведення атестації робочих місць набув чинності з 21.08.1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Згідно пунктів 1, 2, 4-6, 8-11 Порядку №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.
Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Результати атестації використовуються для розроблення заходів, зокрема, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах. Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладається на Держпраці (Державної експертизи умов праці).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.
На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
За таких обставин, період роботи позивача з 02.06.1999 по 22.07.2000 за професією майстер сировинно-фарбувального цеху оздоблювальної ділянки слід зарахувати до пільгового стажу.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.04.2023 №61/5-23 є протиправним, відповідно й рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.05.2023 №204950017513 також є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.9 КАС України).
Згідно із ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 09.05.2023 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, яке визначене за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку.
Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Таким чином, відповідачі входять в єдину систему територіальних органів Пенсійного фонду України.
З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення її прав, з метою ефективного захисту права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2023 про призначення пенсії саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання позивача.
Враховуючи, що судом обрано інший спосіб захисту порушеного права, ніж просив позивач, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 підїзд, 2 поверх,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022. РНОКПП/ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.05.2023 №204950017513 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 09.05.2023 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 17 травня 2024 року.
Суддя Л.А.Шуляк