Справа № 127/15339/21
Провадження № 1-кп/127/594/21
15 травня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України, відомості про які внесені 10.10.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020025010000406, -
На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні судом роз'яснено обвинуваченому право на застосування до нього положень ст. 49 КК України та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України, а також роз'яснено наслідки такого звільнення.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив суд застосувати до нього положення ст. 49 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України. Окрім того, повідомив, що наслідки такого звільнення йому зрозумілі. Також зазначив, що усвідомлює, що закриття провадження в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України з таких підстав не є для нього реабілітуючою обставиною.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримала клопотання свого підзахисного.
Прокурор вважає, що наразі до обвинуваченого дійсно можливо застосувати положення ст. 49 КК України в частині його обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у постанові від 06.12.2021 (справа № 521/8873/18) вказує, що слід звернути увагу на те, що імперативний обов'язок звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності покладено на суд, а не на підозрюваного, обвинуваченого чи захист, які мають право заявити відповідне клопотання. Виходячи з аналізу зазначених норм кримінального процесуального права, суди першої та апеляційної інстанцій мають обов'язок відповідно до положень ст. 285 КПК роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Судом було роз'яснено обвинуваченому його право наполягати на продовженні судового розгляду та доведенні своєї невинуватості, однак обвинувачений ОСОБА_4 наполягав на застосуванні до нього положень ст. 49 КК України в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Кримінальне правопорушення, яке кваліфіковане за ч. 1 ст. 190 КК України, та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, згідно з обвинувальним актом було вчинено ОСОБА_4 відносно потерпілої ОСОБА_6 05.10.2018.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Суд зауважує, що при цьому строки давності обчислюються окремо за кожен злочин з дня вчинення останнього епізоду злочинної діяльності і поглинанню чи додаванню вони не підлягають.
Останній епізод злочинної діяльності ОСОБА_4 за обвинувальним актом був вчинений ним 28.08.2020 та кваліфікований за ч. 2 ст. 190 КК України. Санкцією ч. 2 ст. 190 КК України передбачено, в тому числі покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Відповідно до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів.
Окрім того, судом встановлено, що перебіг давності в даному випадку не зупинявся, що передбачено ч. 2 ст. 49 КК України, оскільки обвинувачений не ухилявся від досудового розслідування та суду.
Відтак, оскільки з часу вчинення ОСОБА_4 останнього епізоду злочинної діяльності за обвинувальним актом, а саме з 28.08.2020, станом на день вирішення зазначеного клопотання, минуло біле трьох років, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 49 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Оскільки ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України, кримінальне провадження в цій частині підлягає закриттю.
У разі звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття провадження на підставі, передбаченій у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, згода потерпілої особи необов'язкова, а цивільний позов не підлягає вирішенню по суті.
Окрім того, 01.09.2023 потерпіла ОСОБА_6 звернулась до суду з письмовим клопотанням, в якому просила залишити без розгляд заявлений нею до обвинуваченого цивільний позов у зв'язку з відшкодуванням останнім в добровільному порядку завданої шкоди.
З огляду на вищевикладене, суд вважає можливим залишити цивільний позов ОСОБА_6 без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 44, 49 КК України, ст. 100, 284, 286, 372, 395 КПК України, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про застосувати щодо нього положення ст. 49 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
В частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, кримінальне провадження - закрити.
Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином - залишити без розгляду.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12020025010000406, а саме:
копію товарного чеку від 05.10.2018, скріншоти переписок в соціальній Інтернет-мережі «Viber» між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на 13 аркушах та два відео-файли із записом розмови знайомого ОСОБА_6 зі ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: