Справа № 761/17806/24
Провадження № 1-кс/761/11784/2024
17 травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024110000000265 від 07.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на автомобіль «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада, 4 км. автодороги «Р-17» зі сполученням «Біла Церква-Тетіїв».
В обґрунтування клопотання вказано, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024110000000265 від 07.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 286 КК України.
Установлено, що 07.05.2024 приблизно о 09 год. 40 хв., водій автомобіля «КІА Sportage», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснюючи розворот на 83 км. а/д Київ-Одеса Київська обл., Білоцерківський р-н., не надав перевагу в русі та допустив зіткнення в правій смузі руху в напрямку міста Київ з автомобілем «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався прямолінійно.
В результаті ДТП тілесні ушкодження отримали водій автомобіля «Toyota Camry» ОСОБА_8 (забій грудної клітини) та його пасажири - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (перелом ноги, забій грудної клітини), ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (полтіравма, важка ЗЧМТ, забій здавлення головного мозку, пелелом лобної та тімяної кісток, гематома перанхімів нижніх віділів селезінки (знаходиться в реанімації)), також тілесні ушкодження отримав водій автомобіля «КІА Sportage» ОСОБА_7 (перелом хребта, закритий перелом верхньої третини лівого стегна, забій поперекового відділу хребта, тупа травма живота (знаходиться в реанімації)).
07.05.2024 автомобіль «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , був оглянутий та вилучений, після чого доставлений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада, 4 км. автодороги «Р-17» зі сполученням «Біла Церква-Тетіїв».
Згідно витягу з бази даних автомобіль «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_6 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Автомобіль «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він зберіг на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктом, який зберіг на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні, прокурор просив накласти на вилучене майно.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав із підстав, в ньому викладених, просив задовольнити.
Представника власника майна ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на вказаний автомобіль, посилаючись відсутність правових підстав, визначених КПК України, для накладення арешту, а також зазначив, що він є неспівмірниим з обмеженням ОСОБА_6 у праві користування та розпорядження належним їй майном.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши сторін, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024110000000265 від 07.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
07.05.2024 автомобіль «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , був оглянутий та вилучений, після чого доставлений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада, 4 км. автодороги «Р-17» зі сполученням «Біла Церква-Тетіїв».
08.05.2024 старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_11 винесено постанову про визнання автомобіля «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024110000000265 від 07.05.2024.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як постанова старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_11 від 08.05.2024 про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що для здобуття доказів у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та експертних досліджень з використанням даного автомобіля, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди та прийняття рішення за результатами досудового розслідування. Зокрема, інженерно-технічної експертизи за експертною спеціалізацією «Дослідження технічного стану транспортного засобу», інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціалізацією «Транспортно-трасологічні дослідження».
Повернення вказаного транспортного засобу та його зберігання за межами спеціального майданчику для утримання транспортних засобів може призвести до його видозмінення, ремонту та відновлювальних робіт, штучної зміни конструктивних властивостей, механічних слідів утворених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або відчуження на користь третіх осіб та як наслідок, це може призвести до втрати технічних властивостей автомобіля та знищення або спотворення доказової інформації, яка має суттєве значення для кримінального провадження та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Пошкодження на транспортному засобі, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є унікальними по своїй суті та мають індивідуальні ознаки характерні лише для дорожньо-транспортної пригоди яка відбулася, мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин дорожньо-транспортної пригоди, механізму його розвитку та в цілому для прийняття обґрунтованого та законного рішення у кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024110000000265 від 07.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада, 4 км. автодороги «Р-17» зі сполученням «Біла Церква-Тетіїв».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1