Справа № 619/2224/21
Провадження № 2/535/81/24
13 травня 2024 року селище Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Мальцевої С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №619/2224/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
12.05.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» - адвокат Кіпоть Ірина Григорівна, яка діяла на підставі довіреності №Др-60-1220 від 30.12.2020 (а.с. 11), звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 29526,00 грн, 3% річних в розмірі 1031,03 грн, інфляційних витрат в розмірі 2059,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Харківгаз Збут» з 01.07.2015 здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області на підставі Ліцензії на постачання природного газу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України, відповідно до постанови №1588 від 21.05.2015 (переоформленої на безстрокову постановою №2283 від 08.09.2015) та з 11.05.2017 - згідно з постановою №633 від 11.05.2017 (видано на постачання природного газу на території України). Крім того, на ТОВ «Харківгаз Збут» покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу населенню Харківської області згідно з Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. Відносини, що виникають між постачальниками і споживачами природного газу з урахуванням їх відносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015. Відповідно до розділу ІІІ Правил постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є однаковим для всіх споживачів України. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам був опублікований ТОВ «Харківгаз Збут» в газеті «Слобідський край» №156 від 31.12.2015 та розміщений на офіційному сайті товариства. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 663, 664, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) за природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог Правила постачання природного газу, що має підтверджуватись документально. АТ «Харківгаз» відповідно до постанов НКРЕКП №789 від 13.03.2015, №2284 від 08.09.2015, №809 від 19.06.2017 проводить господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області, тобто є Оператором ГРМ. За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Боржник приєднався до умов Типового договору шляхом сплати рахунку (квитанції) за поставлений природний та фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору ТОВ «Харківгаз Збут». Отже між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання природного газу. Акцептуванням заяви-приєднання є сплачений відповідачем рахунок постачальника за поставлений природний газ. Згідно з довідкою про заборгованість за природний газ споживачем було проведено оплату, а саме з 01.07.2020 по 31.07.2020 в розмірі 5000,00 грн. За даними Оператора ГРМ за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім'я ОСОБА_2 . Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_2 несистематичними сплатами підтверджує факт споживання послуги з газопостачання та приєднання до умов договору. За період з 01.08.2019 по 28.02.2020 утворилась заборгованість з оплати газопостачання в сумі 29562,00 грн. ТОВ «Харківгаз Збут» з метою отримання оплати за надані послуги з газопостачання направляло споживачу вимоги про погашення заборгованості, які залишились без оплати. У зв'язку із несвоєчасним здійсненням оплати за природній газ, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України ТОВ «Харківгаз Збут» нараховано 3% річних - 1031,03 грн та інфляційні витрати - 2231,75 грн (а.с. 1-2)
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дергачівського районного суду Харківської області від 12.05.2021 на розгляд судді Калмикової Л.К. надійшла цивільна справа №619/2224/21 (а.с. 12).
Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 07.06.2021 провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (а.с 15).
Згідно з розпорядженням керівника апарату Дергачівського районного суду Харківської області №01-07/263/2021 від 05.10.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №619/2224/21 у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 (а.с. 29).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дергачівського районного суду Харківської області від 05.10.2021 справа №619/2224/21 надійшла на розгляд судді Калиновській Л.В. (а.с. 28).
02.09.2021 представником відповідача - адвокатом Романенком Сергієм Віталійовичем, що діяв на підставі ордера серії ВІ №1054179 від 18.08.2021 (а.с. 25), подано відзив на позовну заяву, у якій він заперечує проти задоволення позовних вимог, у зв'язку із тим що відповідач не є власником майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки 11.04.2005 земельну ділянку за вказаною адресою було продано ОСОБА_1 . На підтвердження заперечень відповідачем надано копію договору купівлі-продажу земельних ділянок серія ВСВ №096106 від 11.04.2005 та витяг з державного реєстру правочинів (а.с. 30-32, 35-38).
09 грудня 2021 року ухвалою судді замінено первісного відповідача ОСОБА_2 належним відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 64, 65).
17.02.2022 відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Харківгаз Збут» у повному обсязі у зв'язку із тим, що газопостачання на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 підведено не було, договір із оператором ГРМ та із ТОВ «Харківгаз Збут» не укладала. Вона не є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаній ділянці відсутні будь-які споруди, також відсутні газові прилади чи обладнання. Проект підводу газу чи підключення до газових мереж не розроблявся. На даний час відповідачка проживає в АДРЕСА_2 (а.с. 72-75).
Розпорядженням голови Верховного Суду № 10/0/9-22 від 16.03.2022 Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.
Згідно з частиною 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 17.11.2022 на розгляд судді Жорняка О.М. надійшла цивільна справа №619/2224/21, провадження №2/535/675/22 (а.с. 87).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 24.02.2023, проведеного через припинення суддею Жорняком О.М. виконання повноважень судді Котелевського районного суду Полтавської області у зв'язку із закінченням строку його відрядження з Дергачівського районного суду Харківської області, справа №619/2224/21 надійшла на розгляд судді Шолудько А.В. (а.с. 88-89, 90).
Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області Шолудько А.В. від 28.02.2023 справу №619/2224/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до провадження, вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 91).
Представник позивача ТОВ «Харківгаз Збут» - адвокат Хом'як Руслан В'ячеславович, який діє на підставі довіреності №Др-9-1223 від 29.12.2023 (а.с. 184, 185), подав додаткові пояснення у справі, звертає увагу, що предметом розгляду справи є заборгованість за спожитий природний газ, який був спожитий відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , позивач використовував тільки ті дані, які були надані Оператором ГТС, а саме використання споживачем з ЕІС - кодом 56ХМ33А928251232 обсяг природного газу у період з 01.02.2020 по 29.02.2020 та віднесений в алокацію постачальника ТОВ «Харківгаз Збут», просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві (а.с. 180-183), та заявив письмове клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 190, 191).
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сидоренко Юлія Віталіївна, що діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1137193 від 10.10.2023 (а.с. 122 на звороті), у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 175, 179), про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення судового розгляду до суду не подавали. Представник відповідача заявив письмове клопотання про розгляд справи без участі відповідача та представника відповідача, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 170, 171).
Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
ТОВ «Харківгаз Збут» на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ДП «ГАЗПОСТАЧ», РБФ «ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ», ДП «ШЕПЕТІВКАГАЗ», РБФ «ШЕПЕТІВКАГАЗ», ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ», ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», TOB «ХЕРСОНРЕГІОНГАЗ», ТОВ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ ЗБУТ», ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», ДП «МОЛТЕКС НАФТА І ГАЗ», КОМПАНІЇ «МОЛТЕКС БІЗНЕС», ФОП ОСОБА_4 , TOB «АВЕРС ПЛЮС ЛТД», ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЕНЕРГОПОСТАЧ», ТОВ «ОБЛГАЗПОСТАЧ», ТОВ «РЗ ЕНЕРДЖИ», TOB «УКРФІНГГАЗ», TOB «ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ», ТОВ «СІРІУС-1», TOB «ІНОЛ ЕНЕРДЖІ», ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», «УКРЕНЕРГОЕКСПОРТ», ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ», ТОВ «ГК РЕСУРС-ПАРТНЕР», ТОВ «ГАЗОВІ РЕСУРСИ», TOB «ВЕСТА» та ТОВ «АЙРОН ГОЛД» від 11.05.2017 № 663, здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області (а.с. 6-7).
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам було офіційно опубліковано ТОВ «Харківгаз збут» в газеті «Слобідський край» №156 від 31.12.2015 та розміщений на офіційному сайті Товариства (https://khgaszbut.104.ua).
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Харківгаз Збут» зазначало, що відповідач приєднався до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам шляхом фактичного споживання природного газу, що підтверджується довідкою про заборгованість за природній газ перед ТОВ «Харківгаз Збут» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , особовий рахунок: НОМЕР_1 .
Згідно з вказаною довідкою, ОСОБА_2 за період із 01.08.2019 по 31.01.2020 спожито 1649,05 м. куб. газу, позивачем нараховано до сплати за поставлений природний газ - 36949,00 грн. Із цієї суми сплачено - 7381,00 грн. Остання оплата здійснена у період із 01.07.2020 по 31.07.2020 на суму 5000,00 грн. Таким чином, за розрахунком позивача заборгованість складає 29562,00 грн (а.с. 9). У наданій довідці до додаткових пояснень від 10.05.2024 ТОВ «Харківгаз Збут» вказує, що ОСОБА_2 за період із 01.08.2019 по 29.02.2020 спожито 6819,35 м. куб. газу, нараховано до сплати за поставлений природний газ - 36949,10 грн., сплачено - 7381,00 грн, остання оплата здійснена у період із 01.07.2020 по 31.07.2020 на суму 5000,00 грн, таким чином заборгованість складає 29562,00 грн (а.с. 186).
На підставі документів, наданих суду представником первісного відповідача - адвокатом Романенком Сергієм Віталійовичем, а саме: копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та копії картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_5 від 06.05.2003, судом встановлено, що позивачем в позовній заяві та в інших наданих позивачем документах щодо відомостей, які ідентифікують первісного відповідача допущено неточності, а саме: вказано прізвище « ОСОБА_6 » замість правильного « ОСОБА_7 », дата народження первісного відповідача зазначена ІНФОРМАЦІЯ_1 , замість правильної - 28.10.1971, що підтверджується паспортними даними; ідентифікаційний номер первісного відповідача в позовній заяві, довідці про заборгованість зазначено - 2623915679, замість правильного 2623315677, який підтверджується довідкою Дергачівської МДПІ Харківської області (а.с. 33, 34).
Відповідно до договору купівлі-продажу земельних ділянок серії ВСВ №096106, укладеного 11.04.2005 між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 земельні ділянки за номером 8, 10, 12, розташовані в АДРЕСА_1 , надані для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд, передані у власність покупцю ОСОБА_1 . При укладенні договору продавець засвідчив, що земельні ділянки, які є предметом договору нікому іншому не продані, не подаровані, не заставлені, в спорі і під забороною не перебувають, ніяких будов на них не мають (а.с. 35, 36).
Згідно з витягом з Державного реєстру з правочинів серія ВА №403955 зареєстровано договір купівлі-продажу земельних ділянок, розташованих в АДРЕСА_3 , де відчужувачем вказаний ОСОБА_8 , набувачем ОСОБА_1 (а.с. 37, 38).
Спір щодо вказаних земельних ділянок був предметом розгляду Дергачівського районного суду Харківської області у справі №2010/5655/12 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про поділ майна подружжя у якому позивачка просила суд розділити між нею та ОСОБА_8 спільно набуте майно подружжя по 1/2 частині за кожним, та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, розміром 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 ; земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_1 . Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18.02.2022, яке набрало законної сили 10.07.2013 встановлено, що земельні ділянки №8, АДРЕСА_6 згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Коробець О.М. 11 квітня 2005 року, ОСОБА_8 продані ОСОБА_1 , вказаний договір ОСОБА_10 не оспорений. Оскільки земельні ділянки з 2005 року належать іншій особі, то розподілу вони не підлягають (а.с. 143-145).
Частиною 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
У п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, зокрема, що виконавцями послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор ГРМ, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VII, Кодексом ГРМ, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09. 2015 №2498, Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500.
ТОВ «Харківгаз Збут» відповідно до ліцензії надає послуги з постачання природного газу на території Харківської області.
Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог Правил.
Згідно з положеннями пунктів 2 і 10 розділу ІІІ вказаних Правил постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, в редакції станом на 30.09.2015, Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам було офіційно опубліковано ТОВ «Харківгаз збут» в газеті «Слобідський край» №156 від 31.12.2015 та розміщений на офіційному сайті Товариства (https://khgaszbut.104.ua).
Відповідно до п. 4 розділу III Правил постачання природного газу, в редакції станом на 30.09.2015, для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2500, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2500.
За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.
У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником із спеціальними обов'язками та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання природного газу з іншим постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт. Аналогічні правила укладення договору закріплені у п. 1.3 розділу I Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015.
Таким чином, неукладення письмового договору про надання послуг не є підставою для звільнення відповідача як споживача від оплати відповідних фактично наданих послуг.
Згідно з п. 2.1 розділу ІI Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим Постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам визначено, що споживачем є фізична особа, об'єкт якої фізично підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Відповідно до пункту 4.4. вказаного Типового договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період. Якщо об'єми (обсяги) постачання та споживання природного газу будуть визначатись за плановими величинами, Постачальник зобов'язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об'єму (обсягу) споживання природного газу за даними Оператора ГРМ та проводити відповідний перерахунок Споживачу.
Відповідно до пп. 4, 5 п. 6.1 розділу 6 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам постачальник має право: безперешкодного доступу до лічильників газу Споживача для перевірки показань фактично використаних Споживачем обсягів природного газу; проводити разом зі Споживачем звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта.
Згідно з п. 2.1, 2.2 розділу ІI Типового договору постачання природного газу побутовим споживачем обов'язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого Споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.
Типовий договір на розподіл природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498.
Згідно з п. 1.3. Типового договору на розподіл природного газу цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до п. 2.2 Типового договору на розподіл природного газу обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Положеннями пункту 5 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 визначено, що об'єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування; побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Відповідно до пункту 5.5 Типового договору на розподіл природного газу Споживач, що є побутовим, який за умовами цього Договору розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ в один із таких способів: через особистий кабінет на сайті Оператора ГРМ; за телефоном; шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) Оператора ГРМ; на електронну адресу. У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання Споживача та його середньорічного об'єму споживання природного газу за останні три роки. Якщо за підсумками наступного місяця Споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показань лічильника природного газу Споживача. Оператор ГРМ зобов'язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об'єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.
Пунктом 5 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 22 Розділу III Правил постачання природнього газу постачальник має право вимагати від споживача-боржника оплати вартості природного газу, фактично спожитого ним. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №221/515/15-а та Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №210/5796/16-ц, згідно з якою, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному розмірі.
Таким чином, для прийняття рішення про стягнення заборгованості за спожитий газ позивачем має бути доведено факт укладання договору у будь-якому, передбаченому Правилами вигляді: отримання ТОВ «Харківгаз Збут» поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам або сплачений споживачем - ОСОБА_1 рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, або, підтверджений належними доказами, факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання за конкретною адресою саме відповідачем.
Враховуючи положення п. 2.2 Типового договору на розподіл природного газу та пункту 5 розділу І Правил постачання природного газу стороною Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам є споживач, якому належить на правах власності або користування об'єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо).
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Харківгаз Збут» звернувся з позовом до ОСОБА_2 , після чого заявив клопотання про зміну неналежного відповідача, пред'явивши позовні вимоги до ОСОБА_1 , нового власника земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши в позові, що відповідач уклала договір із постачальником природнього газу шляхом фактичного споживання та оплати вартості природного газу. При цьому позивач не надав суду будь яких доказів на підтвердження того, що на вказаній земельній ділянці знаходиться об'єкт побутового споживача природнього газу - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), підключений в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ, не надав суду інформації, підтвердженої належними доказами, про особу, якій належить на підставі права власності чи користування вказаний об'єкт і яка, згідно з умовами Типового договору має бути стороною Договору споживання природнього газу та не надав доказів, що ЕІС-код 56ХМ33А928251232, який вказується в довідці про заборгованість, у відповіді ТОВ «Оператора газотранспортної системи України» (а.с. 187 на звороті), ідентифікує Споживача- ОСОБА_1 як суб'єкта ринку природного газу, присвоєний їй в установленому порядку Оператором ГРМ, до газових мереж якого підключений об'єкт Споживача, за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , інформація про об'єкт побутового споживача природнього газу на вказаній земельній ділянці відсутня, суд вважає, що позивачем не надано достатніх та належних доказів, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 є стороною договору споживання природного газу, укладеного із ТОВ «Харківгаз Збут».
Крім того, на підтвердження обсягів споживання природного газу позивачем було надано довідку про заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Харківгаз Збут».
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження: наявності приладу обліку - побутового лічильника обліку газу, встановленого відповідачеві; даних про контрольні зняття показань лічильника природного газу споживача, проведених представником оператора ГРМ; даних перевірки представником ТОВ «Харківгаз Збут» показань фактично використаних споживачем обсягів природного газу чи даних про проведення разом зі споживачем звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта.
Крім того, позивачем не надані докази наявності сплаченого споживачем рахунку (квитанції) постачальника за поставлений природний газ.
Отже, позивачем до суду не надані первинні документи, які б свідчили про доведеність споживання відповідачем природного газу в обсязі 6819,36 м3, а також оплату рахунків за надані послуги в розмірі 7381,00 грн, що позбавляє суд можливості перевірити наданий розрахунок, який сам по собі не є беззаперечним доказом отримання відповідачем природного газу у вказаному об'ємі та не підтверджує факт укладення договору на споживання природного газу.
За правилами статей 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; відповідно до ст. 79 достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; згідно з ч. 1, 2 ст. 80 достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 6, 7, ст. 81 кожна суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18). (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400 цс 19).
З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт укладення договору постачання природного газу побутовим споживачам ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також відсутність відомостей, підтверджених належними доказами про наявність об'єкту побутового споживача природного газу, недоведеність споживання відповідачем природного газу, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «Харківгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ в розмірі 29526,00 грн, 3% річних в розмірі 1031,03 грн, інфляційних витрат в розмірі 2059,80 грн, необхідно відмовити.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Харківгаз Збут» задоволенню не підлягають у повному обсязі, а відповідач не заявив про понесення ним судових витрат по справі, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 78, 80, 81, 82, 89, 133, 141, 259, 264 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 29 526,00 грн, 3% річних в розмірі 1031,03 грн, інфляційних витрат в розмірі 2231,75 грн - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», місцезнаходження: вул. Болбочана Петра, буд. 54, м. Харків, поштовий індекс 61093, код ЄДРПОУ 39590621.
Відповідач - ОСОБА_1 , мешканка: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 17.05.2024.
Суддя А.В. Шолудько