17 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2628/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
04 березня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" (надалі - позивач, ТОВ "КВАНТ ПЛЮС") до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (надалі - відповідач ДПС України), у якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.09.2023 №9458460/31618527; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ПЛЮС», в строки визначені нормами діючого законодавства, №12 від 29.03.2023 на суму 1800,00 грн., в т.ч. ПДВ 300,00 грн., - направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.04.2023, реєстраційний номер документу 9080214719.
В обґрунтування позовних вимог позивачем, зазначено, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.09.2023 №9458460/31618527 є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова накладна №12 від 29.03.2023 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки платником податків надано контролюючому органу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2628/24. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02 квітня 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив відповідачів на позовну заяву /а.с. 29-34/, у якому представник відповідачів просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що у ході опрацювання копій первинних документів, поданих ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» до податкової накладної від 29.03.2023 № 12, виписаної на адресу ТОВ «КВАНТ ПРОМ», встановлено, що надано акт надання послуг № 24 від 29.03.2023, відповідно до якого послуга була надана за період січень-березень 2023 року. Вважає, що підприємством порушено п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV в частині відображення господарських операцій, які повинні бути зазначені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Зазначає, що ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» на дату реєстрації податкової накладної внесено до переліку ризикових платників податку по п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно постанови КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН». У відзиві заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року залишено без задоволення клопотання відповідачів із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/2628/24.
08 квітня 2024 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 67-68/, у якій позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 15.04.2020 у справі №1940/1790/18, від 22.04.2020 у справі № 420/1607/19: «..головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства». Вважає, що в оскаржуваному рішенні від 04.09.2023 № 9458460/31618527 не зазначено будь-яких пояснень чи правових обґрунтувань.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 31618527) зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності позивача є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, серед видів економічної діяльності позивача наявний такий вид діяльності як 52.10 Складське господарство, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 9/.
13.04.2023 ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 29.03.2023 (отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПРОМ") на загальну суму 1800 грн., у тому числі ПДВ - 300 грн., на послуги зберігання товарно-матеріальних цінностей по пров. Спортивний, 3а, за період з січня-березень 2023 р. кількістю 3 послуги (послуги згідно з ДКПП 52.10), ціна постачання одиниці послуги без урахування ПДВ - 500,00 грн. /а.с. 10, зворот а.с. 58/.
За результатами розгляду податкової накладної №12 від 29.03.2023 контролюючий орган 13.04.2023 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.68" направив ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" квитанцію, у якій зазначено: "Документ доставлено до ДПС України. Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 29.03.2023 №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомляємо показник "D"=14,2329%, "Р"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" /а.с. 11/.
30.08.2023 ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено від 30.08.2023 №18 /а.с. 12, 57/.
До цього повідомлення позивачем було додано копії документів /а.с. 48-51, зворот а.с. 53-56/ та письмові пояснення /а.с. зворот а.с. 52, а.с. 53/, за змістом яких 02.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ПЛЮС" (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ПРОМ" (поклажодавец) був укладений договір зберігання № 020123/КП (надалі - договір №020123/КП від 02.01.2023). Відповідно до п. 1.1 цього договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно, асортимент та кількість якого зазначається сторонами у відповідних додатках до даного договору (Актах приймання-передачі), які є невід'ємними частинами даного договору. Відповідно до п. 3.1 плата за зберігання майна за даним договором становить 600,00 грн. з урахуванням ПДВ за місяць. Пунктом 3.3 даного договору визначено що зберігач надає поклажодавцю рахунок на оплату послуг зберігання один раз на piк. У момент отримання вимоги витребування майна поклажодавцем, зберігач виставляє рахунок не пізніше 5 днів з моменту такого витребування. 02.01.2023 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна на зберігання (контейнер 6м в кількості 2 шт.). 29.03.2023 сторонами був підписаний акт приймання-передачі зі зберігання (Контейнер 6м кількості 2 шт.). 29.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПРОМ" (поклажодавець) був підписаний акт надання послуг №24 від 29.03.2023. За результатами здійснення зазначеної господарської операції ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" складена та подана для реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідна податкова накладна №12 від 29.03.2023 реєстрація якої зупинена. У поясненнях наведено перелік документів, доданих до цих пояснень.
04.09.2023 Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №9458460/31618527 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.03.2023 №12 /а.с. 15-16, зворот а.с. 59-60/.
За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація: платником надано акт надання послуг № 24 від 29.03.2023, відповідно до якого послуга була надана за період січень-березень 2023 року. Таким чином, підприємством порушено п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV в частині відображення господарських операцій, які повинні бути зазначені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.".
Позивач не погодився з рішенням комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9458460/31618527 від 04.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області №9458460/31618527 від 04.09.2023, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Відповідно до пункт 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При цьому, згідно з приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Як підставу для зупинення реєстрації податкової накладної від 29.03.2023 №12 відповідачами надано до суду копію рішення №86432 від 01.12.2021 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку /зворот а.с. 60/.
Доказів оскарження та скасування рішення №86432 від 01.12.2021 до суду не надано.
Правомірність чи неправомірність прийняття рішення №86432 від 01.12.2021 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є предметом доказування у даній справі, оскільки це рішення не оскаржується позивачем у цій справі.
Верховним Судом у постанові від 07 травня 2020 року у справі №300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" 30.08.2023 направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено від 30.08.2023 №18 /а.с. 12, 57/.
До цього повідомлення позивачем було додано письмові пояснення /а.с. зворот а.с. 52, а.с. 53/, за змістом яких 02.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ПЛЮС" (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ПРОМ" (поклажодавец) був укладений договір зберігання № 020123/КП (надалі - договір №020123/КП від 02.01.2023). Відповідно до п. 1.1 цього договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно, асортимент та кількість якого зазначається сторонами у відповідних додатках до даного договору (Актах приймання-передачі), які є невід'ємними частинами даного договору. Відповідно до п. 3.1 плата за зберігання майна за даним договором становить 600,00 грн. з урахуванням ПДВ за місяць. Пунктом 3.3 даного договору визначено що зберігач надає поклажодавцю рахунок на оплату послуг зберігання один раз на piк. У момент отримання вимоги витребування майна поклажодавцем, зберігач виставляє рахунок не пізніше 5 днів з моменту такого витребування. 02.01.2023 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна на зберігання (контейнер 6м в кількості 2 шт.). 29.03.2023 сторонами був підписаний акт приймання-передачі зі зберігання (Контейнер 6м кількості 2 шт.). 29.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПРОМ" (поклажодавець) був підписаний акт надання послуг №24 від 29.03.2023. За результатами здійснення зазначеної господарської операції ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" складена та подана для реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідна податкова накладна №12 від 29.03.2023 реєстрація якої зупинена. У поясненнях наведено перелік документів, доданих до цих пояснень.
На підтвердження пояснень разом із зазначеним вище повідомленням позивачем надано до контролюючого органу копії таких документів:
- договору зберігання №020123/КП від 02.01.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПРОМ" (поклажодавець), за умовами якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно (надалі - майно), асортимент та кількість якого зазначається сторонами у відповідних додатках до даного договору (актах приймання-передачі), які є невід'ємними частинами даного договору. Поклажодавець передає майно за актами прийому-передачі на місці зберігання за адресою: м. Полтава, пров. Спортивний, 3А (пункт 1.1., 2.1 договору). Відповідно до розділу 3 договору плата за зберігання майна за даним договором становить 600,00 грн. з урахуванням ПДВ за місяць. Вартість послуг включає супутні/додаткові послуги, а саме навантаження/розвантаження майна. Зберігач надає поклажодавцю рахунок на оплату послуг зберігання один раз на piк. У момент отримання вимоги витребування майна поклажодавцем, зберігач виставляє рахунок не пізніше 5 днів з моменту такого витребування. Поклажодавець оплачує зберігачу послуги зі зберігання не пізніше 10-ти днів з часу отримання рахунку. Форма оплати - на поточний рахунок, зазначений у розділі "Реквізити і підписи сторін". Відповідно до пункту 9.1, 10.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2023. Усі додатки до цього договору є його невід'ємними частинами /а.с. 48/;
- акту приймання-передачі майна на зберігання від 02.01.2023, що є додатком №1 до договору зберігання №020123/КП від 02.01.2023, складеного між ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" (зберігач) та ТОВ "КВАНТ ПРОМ" (поклажодавець) про те, що відповідно до договору зберігання №020123/КП від 02.01.2023 поклажодавець передав, а зберігач прийняв на зберігання наступні матеріально-технічні цінності: контейнер 6м у кількості 2 шт., ціна без ПДВ - 68586,00 грн., сума без ПДВ - 137172,00 грн., всього на суму: 164606,40 грн. /зворот а.с. 56/;
- акту приймання-передачі майна зі зберігання від 29.03.2023, що є додатком №2 до договору зберігання №020123/КП від 02.01.2023, складеного між ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" (зберігач) та ТОВ "КВАНТ ПРОМ" (поклажодавець) про те, що відповідно до договору зберігання №020123/КП від 02.01.2023 поклажодавець прийняв, а зберігач передав зі зберігання наступні матеріально-технічні цінності: контейнер 6м у кількості 2 шт, ціна без ПДВ - 68586,00 грн., сума без ПДВ - 137172,00 грн., всього на суму: 164606,40 грн. /зворот а.с. 53/;
- рахунку на оплату №3 від 29.03.2023, складеного на підставі договору №020123/КП від 02.01.2023 за послуги зберігання товарно-матеріальних цінностей по пров. Спортивний, 3а, за період з січня-березень 2023 р. кількістю 3 послуги, ціна без ПДВ - 500,00 грн., всього на суму 1800 грн., у тому числі ПДВ - 300 грн. /зворот а.с. 55/;
- акту надання послуг №24 від 29.03.2023, складеного на підставі договору №020123/КП від 02.01.2023 та рахунку №3 від 29.03.2023 про те, що виконавцем виконані наступні роботи (надані такі послуги): послуги зберігання товарно-матеріальних цінностей по пров. Спортивний, 3а за період з січня-березень 2023 р. кількістю 3 послуги, ціна без ПДВ - 500,00 грн., на загальну суму 1800 грн., у тому числі ПДВ - 300 грн. /а.с. 56/;
- оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" за 29.03.2023-01.08.2023 /зворот а.с. 54/;
- оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" за 01.01.2023-01.08.2023 /а.с. 55/;
- акту звірки взаєморозрахунків станом за період 29.03.2023- 29.08.2023 між ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" і ТОВ "КВАНТ ПРОМ" за договором №020123/КП від 02.01.2023 /а.с. 52/;
- договору оренди №29/01/21 від 29.01.2021, укладеного між Приватним підприємством "ЄТВ" (надалі - орендодавець) та ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" (надалі - орендар), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майданчик, що знаходиться за адресою: м. Полтава, провулок Спортивний, 3а (пункт 1.1. договору). Термін оренди встановлюється з моменту підписання акту здачі-приймання. Датою передачі в оренду майна вважається дата прийняття його за актом здачі-приймання, який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 2.1 договору) /а.с. 49-50/;
- додаткової угоди №1 від 31.12.2021 до договору оренди №29/01/21 від 29.01.2021 /а.с.51/;
- додаткової угоди №2 від 31.12.2022 до договору оренди №29/01/21 від 29.01.2021 /зворот а.с.51/;
- акту здачі-приймання майна в оренду від 01.02.2021 згідно договору оренди №29/01/21 від 29.01.2021 /а.с.54/.
За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Таким чином, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарських операцій повинен підтверджуватися первинними документами (накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо), які містять відомості про такі господарські операції. При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Позивачем надано контролюючому органу копію акту надання послуг №24 від 29.03.2023, складеного на підставі договору №020123/КП від 02.01.2023 та рахунку №3 від 29.03.2023 про те, що виконавцем виконані наступні роботи (надані такі послуги): послуги зберігання товарно-матеріальних цінностей по пров. Спортивний, 3а за період з січня-березень 2023 р. кількістю 3 послуги, ціна без ПДВ - 500,00 грн., на загальну суму 1800 грн., у тому числі ПДВ - 300 грн. /а.с. 56/.
Отже, платник податку ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" після настання першої з умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, яка підтверджена актом надання послуг №24 від 29.03.2023, відповідно до пунктів 201.7, 201.10 статті 201 ПК України був зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з частиною 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Разом з тим, облікові регістри не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а в силу приписів частини 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" та ТОВ "КВАНТ ПРОМ" та/або між позивачем та іншими контрагентами позивача, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки ці питання повинні досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної №12 від 29.03.2023, беручи до уваги, що реальність господарських операцій може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.09.2023 № 9458460/31618527 прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що має значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, обов'язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої платником податків податкової накладної №12 від 29 березня 2023 року покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є: визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 вересня 2023 року №9458460/31618527 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29 березня 2023 року №12, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 31618527) 13 квітня 2023 року.
Отже, адміністративний позов ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" обґрунтований та підлягає задоволенню.
При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №83 від 04.03.2024 /а.с. 8/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 21/.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, при задоволенні позову ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1514 грн. (3028 грн./2) та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1514 грн. (3028 грн./2).
Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем надано до суду копію договору про надання правової допомоги №0101/23 від 01 січня 2023 року /а.с. 17-19/, укладеного між ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" та Адвокатським об'єднанням "ЮСТІК", у пункті 3.2 якого зазначено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню за надану в межах цього договору правову допомогу та порядок його сплати визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін. Пунктом 3.5 договору передбачено, що факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Акт складається та надається Адвокатським об'єднанням клієнту до останньої календарної дати місяця, наступного за місяцем надання допомоги.
Позивачем не надано до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, зокрема, додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №0101/23 від 01 січня 2023 року із зазначенням розміру гонорару, акту приймання-передачі наданих послуг, розрахункових документів.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 132, 134, 139, 229, 243-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 31618527, вул. Конституції, 13, м. Полтава, 36020) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000), Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 вересня 2023 року №9458460/31618527.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29 березня 2023 року №12, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 31618527) 13 квітня 2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1514 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1514 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич