10 травня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/10366/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання протиправними та скасування наказів,
за участі:
секретаря судового засідання - Войтянової А.Г.,
представників:
позивача - Гулян Я.В.,
відповідача - ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про:
- визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Полтавській області №2343 від 04.12.2023 р. «Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині, що стосується старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Полтавській області №618 о/с від 06.12.2023 р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію»;
- поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції з 07.12.2023 р.;
- стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 07.12.2023 р.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач проходив службу в ГУНП в Полтавській області на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції. Наказом від 06.12.2023 р. №618 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Підставою для звільнення вказано наказ ГУНП в Полтавській області №2343 від 04.12.2023 р. «Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності». У зазначеному наказі вказано, що допустивши дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими у результаті порушення вимог ПДР України, не повідомивши про скоєння дорожньо-транспортної пригоди на короткий номер « 102», не вживши можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим на місці події, що виразилося у неповідомленні на короткий номер « 103» для виклику карети швидкої медичної допомоги, залишивши місце події, вчинивши спробу викривити обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим, позивач вчинив діяння несумісне з посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру як до носія влади та унеможливлює подальше проходження служби в Національній поліції. Представник позивача вказує, що обставини, викладені в оскаржуваному наказі, та прийняті у зв'язку з цим висновки не відповідають дійсності. 11.11.2023 р. близько 16:00 год. у м. Олександрії по пр. Соборному, у позаслужбовий час та не будучи при виконанні службових обов'язків, позивач рухався, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 . Були дуже складні погодні умови: сильна злива та погана видимість. Позивач зупинився перед пішохідним переходом та пропустив пішоходів, що переходили проїзну частину. У той самий момент, коли пропустивши усіх пішоходів, позивач лише розпочинав рух на 1-ій швидкості, на пішохідний перехід раптово вийшла громадянка ОСОБА_3 з немовлям на руках, яку через зливу та погану видимість позивач не помітив. Відчувши удар, позивач зупинився та вийшов з машини. Виявилося, що громадянка ОСОБА_3 ніяких тілесних ушкоджень не отримала, однак від поштовху впустила немовля, яке плакало. Місце ДИП знаходилося недалеко від дитячої лікарні, мати переживала за стан дитини та просила відвезти їх у лікарню. Враховуючи, що швидку допомогу для транспортування потерпілих до лікарні, довелося б чекати значно довше, а на вулиці лив дощ, то було прийнято спільне з громадянкою Кудіною рішення не гаяти часу та негайно їхати в лікарню, що й було зроблено. У дитячій лікарні дитину було оглянуто лікарями і жодних тілесних ушкоджень виявлено не було, після чого позивач відвіз матір з дитиною додому. Оскільки тілесних ушкоджень ні у матері. Ні у дитини виявлено не було, жодних претензій потерпіла не мала, то і повідомлення поліції про даний факт вбачалося недоцільним. Позивач вважає, що залишення місця ДТП не може в даному випадку ставиться йому у вину, оскільки такі дії були вимушеними, пов'язаними з терміновою необхідністю доставлення потерпілих до лікарні. Метою таких дій не було приховування факту ДТП чи уникнення можливості відповідальності. На думку представника позивача, не відповідають дійсності висновки наказу про те, що позивач не вживав можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим на місці події, що виразилося у неповідомленні на короткий номер « 103» для виклику карети швидкої медичної допомоги, оскільки були вжиті більш ефективні заходи, а саме - негайне транспортування потерпілих до лікарні для отримання медичної допомоги. Сама потерпіла не бажала з 3-х місячним немовлям очікувати на дорозі на швидку допомогу під сильною зливою та просила відвезти їх у лікарню. Інших водіїв, готових відвезти їх у лікарню, на місці ДТП не виявилося. Коли увечері потерпіла зателефонувала та повідомила, що дитина неспокійна, позивач негайно відвіз їх повторно у лікарню та надав всю необхідну матеріальну допомогу на лікування. По прибуттю поліції позивач не приховував своєї участі в ДТП, надав відповідні пояснення, жодних дій для викривлення обставин не вчиняв, та показав на місцевості місце розташування транспортного засобу в момент ДТП для складання схеми ДТП та проведення інших процесуальних дій. Представник позивача вважає, що позивач не вчиняв жодних дій, які перешкоджають іншим поліцейським виконувати їх обов'язки. Представник позивача наголошує на тому, що на даний час відсутнє відповідне судове рішення (постанова в справі про адміністративне правопорушення чи вирок в кримінальній справі). Якими було б встановлено наявність вини позивача. Відповідна експертиза обставин ДТП, яка б встановила причинно-наслідкові зв'язки та наявність чи відсутність в діях позивача порушень ПДР також не проведена. Представник позивача вказує на те, що висновки викладені в наказі №2343 від 04.12.2023 р. про порушення позивачем правил ПДР, Закону України «Про дорожній рух» є передчасними та ґрунтуються виключно на припущеннях. Представник позивача зазначає, що позивач своїми діями не допустив порушень п.п.1,6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, оскільки його дії були направлені не на приховування факту події, а на порятунок життя та здоров'я 3-х місячного немовляти та з урахуванням побажань його матері, негайне транспортування їх до лікарні, де позивач постійно знаходився разом з- ними. Представник позивача наголошує на тому, що у наказі №2343 від 04.12.2023 р. відсутній навіть опис обставин, які б хоч теоретично могли вказувати на порушення позивачем правил етичної поведінки. Після ДТП позивач був надзвичайно уважний до потерпілих, відвіз їх до лікарні, надавав допомогу, у тому числі і матеріальну для проведення обстеження та лікування. Ніякого тиску чи погроз щодо потерпілої позивач не висловлював, нормативну лексику не використовував, дискримінації не допускав. Потерпіла ніяких скарг не подавала. Представник позивача звертає увагу на те, що оскільки громадянка ОСОБА_3 жодних тілесних ушкоджень не отримала, а також при первинному обстеженні дитини в лікувальному закладі, не було встановлено ніяких тілесних ушкоджень, які є обов'язковою умовою для кваліфікації події як кримінального правопорушення, то початково були відсутні підстави для здійснення повідомлення на « 102», що й стало причиною, з якої позивач не повідомив про даний факт. Представник позивача наголошує на тому, що це не потягнуло жодних шкідливих наслідків, адже усі заходи щодо надання допомоги потерпілим були проведені позивачем негайно та в повному обсязі. Представник позивача вказує, що відповідач не врахував усіх обставин, зокрема того, що дорожньо-транспортна пригода не була наслідком умисних дій, а виключно результат необережності та складних погодних умов, що позивачем вживалися всі необхідні заходи для надання допомоги потерпілим, відшкодування спричиненої шкоди та відвернення негативних наслідків, а також не враховано попередню службу позивача, у тому числі у зоні бойових дій, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, попередню поведінку, ставлення до виконання посадових обов'язків; рівень кваліфікації, не було досліджено необхідність накладення дисциплінарного стягнення та необґрунтовано необхідність застосування конкретного його виду. Представник позивача вважає, що службове розслідування проведено не повно та не об'єктивно, вина не встановлена у визначеному законом порядку, висновки не відповідають дійсним обставинам, склад дисциплінарного проступку в діях позивача відсутній.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позов не визнає повністю (а.с.44-49). Представник відповідача зазначає, що 12.11.2023 р. до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про внесення відомостей до ЄРДР за №62023150030000109 за ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України щодо порушень правил дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та причетність до цих подій оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . З метою своєчасного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи наказом ГУНП в Полтавській області від 13.11.2023 р. №1125 призначено проведення службового розслідування дисциплінарною комісією. Дисциплінарною комісією у межах проведеного службового розслідування установлено, що ОСОБА_1 , 11.11.2023 р., близько 16.00, у м. Олександрія Кіровоградської області, їдучи головною дорогою по проспекту Соборності, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на ОСОБА_4 , яка переходила проїзну частину по пішохідному нерегульованому переходу тримаючи на руках немовля - ОСОБА_5 . У результаті ДТП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження. Окрім того, водій ОСОБА_1 залишивши місце вчинення ним ДТП порушив вимоги п.п.а, б, в, г п.2.10 ПДР України. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у межах даного службового розслідування визнав факт скоєння та залишення ним місця події, чим порушив вимоги діючого законодавства України, за порушення яких передбачена дисциплінарна відповідальність. ОСОБА_1 не повідомив на короткий номер « 102» про факт скоєння ним ДТП, не забезпечив охорону місця події до прибуття наряду поліції. Позивач, як працівник правоохоронного органу, будучи оперуповноваженим СКП ВнП №1 Кременчуцького РУП ГУНП повинен вимагати від громадян безумовного дотримання вимог чинного законодавства, але своєю поведінкою та вчинками сам допустив їх порушення. Проаналізувавши пояснення потерпілої ОСОБА_4 та відеозаписи, шо досліджені в межах проведення службового розслідування, зроблено висновок, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на умисне укриття можливого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України. Такі дії ОСОБА_1 , як неповідомлення про скоєння ДТП на короткий номер « 102», невжиття можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим на місці події, що виразилось у не повідомленні на короткий номер « 103» для виклику карети швидкої медичної допомоги, залишення місця події, намагання викривити обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських. Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив діяння несумісне з подальшим проходженням служби в поліції, оскільки він скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше проходження ним служби в Національній поліції України, незалежно від визнання його вини по кримінальному провадженню. Вищевказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 . Згідно службової характеристики старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , наданої керівництвом Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, вказаний працівник поліції за час проходження служби зарекомендував себе посередньо. Обставин, що можуть пом'якшити чи обтяжити відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 не установлено. Аналізуючи обставини вчинення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим, зроблено висновок, що його наслідки слід віднести до тяжких, так як дисциплінарний проступок останній скоїв в умовах дії воєнного стану, з заподіянням тілесних ушкоджень учасникам події, вчинивши при цьому всі дії для укриття можливого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 Кримінального кодексу України. Ураховуючи викладене, наказом ГУНП в Полтавській області від 04.12.2023 р. №2343 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Накладене на позивача дисциплінарне стягнення було виконано шляхом видання наказу ГУНП в Полтавській області від 06.12.2023 р. №618 о/с дск, яким ОСОБА_1 звільнено з органів Національної поліції України за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Представник відповідача вказує, що при виданні оскаржуваних позивачем наказів ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів ОСОБА_1 . Водночас арґументи позивача про те, що як потерпіла ОСОБА_4 та її малолітній син ОСОБА_5 не отримали тілесних ушкоджень внаслідок ДТП спростовуються поясненнями ОСОБА_4 , наданими в межах проведення службового розслідування, яка зазначила за результатами їх первинного огляду лікарі повідомили, що вона та її син отримали тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми. Крім того, відповідно до сканкопії виписки із медичної карти стаціонарного хворого №11690, виданої Кіровоградською дитячою обласною лікарнею Кіровоградської обласної державної адміністрації установлено, що ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному лікарняному закладі з 15.11.2023 р. по 23.11.2023 р. Повний діагноз - ЗЧМТ (19.06.2023 р.). Забій головного мозку 1 ступеню. Лінійний перелом правої тім'яної, потиличної кісток з підшкірною гематомою. Забій м'яких тканин голови. Щодо арґументів позивача про те, що вина останнього в настанні ДТП є недоведеною і висновки про порушення ним ПДР ґрунтуються виключно на припущеннях, на думку представника відповідача, слід відноситись критично. Так, ОСОБА_1 , як в межах службового розслідування, так і під час надання пояснень СОГ, останній сам підтвердив порушення ним правил дорожнього руху. Вказані обставини були також підтверджені учасниками події. Більше того, у позовній заяві останній сам підтверджує свою вину. Водночас незалежно від вини позивача, настання ДТП не позбавляло позивача обов'язку повідомити про подію за скороченим номером 102 та 103. Так, у позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що останній факту настання ДТП не приховував. Однак, вказане спростовується поясненнями ОСОБА_4 , яка зазначила, що «Під час поїздки ОСОБА_1 прохав повідомити слідчому який проводитиме досудове розслідування за вказаною ДТП завідомо неправдиву інформацію про те, що ніби то вказані тілесні ушкодження її син отримав не у результаті скоєної ним ДТП, що мала місце 11.11.2023 р. у м. Олександрія, а за добу раніше». Також представник відповідача звертає увагу, що ОСОБА_1 так і не було повідомлено про ДТП за скороченим номером 102, що не спростовується і самим позивачем. Вказані обставини, на переконання представника відповідача, свідчать саме про приховування останнім факту дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.36-37).
30.01.2024 р. та 14.02.2024 р. судові засідання відкладено за клопотанням представника позивача (а.с.127-129135-138).
У судовому засіданні 28.02.2024 р. заслухано пояснення позивача, представників позивача та відповідача, а також оголошено перерву у зв'язку із закінченням робочого часу (а.с.145-149).
06.03.2024 р. судове засідання відкладено у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги (а.с.152).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 р. задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.137-138).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 р. задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.170-171).
У судовому засіданні 20.03.2024 р. досліджено письмові матеріали та оголошено перерву за клопотанням представника позивача у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів (а.с.173-178).
02.04.2024 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача (а.с.187-191).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 р. задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.203-204).
10.04.2024 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача (а.с.206-209).
18.04.2024 р. судове засідання відкладено у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги (а.с.212-215).
На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 10.05.2024 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення повного рішення відкладено у строк до 15.05.2024 р., про що повідомлено під час проголошення вступної та резолютивної частини.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представників позивача і відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 у період з 05.08.2016 р. проходив службу у Національній поліції України (а.с.52-58).
Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 06.09.2023 р. №455 о/с «По особовому складу» призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який прибув з ГУНП в Кіровоградській області, на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції, з 06 вересня 2023 року (а.с.58, зі зворотного боку).
Доповідною запискою начальника УКІ ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_6 від 13.11.2023 р. повідомлено начальнику ГУНП в Полтавській області, що 11.11.2023 р. близько 16.00 у м. Олександрія Кіровоградської області на розі вулиць Гагаріна та проспекту Соборний сталася дорожньо-транспортна пригода за участі оперуповноваженого СКП відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який рухаючись на автомобілі Део Ланос, д.н.з НОМЕР_1 , здійснив наїзд на громадянку ОСОБА_4 , яка тримала на руках немовля. За фактом вказаної ДТП третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, внесено відомості до ЄРДР за №62023150030000109 за ч.1 ст.286 КК України (а.с.70).
Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 13.11.2023 р. №1123 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено за вказаним фактом комісійне службове розслідування у формі письмового провадження (а.с.70-71).
Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 24.11.2023 р. №1168 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП від 13.11.2023 р. №1125 «Про призначення та проведення службового розслідування», до 11.12.2023 р. (а.с.89).
Службовим розслідуванням встановлено, що 11.11.2023 р. близько 16.00 у м. Олександрія Кіровоградської області на перехресті вулиць Гагаріна та проспекту Соборності оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 керуючи автомобілем DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , здійснив наїзд на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на руках тримала немовля - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У результаті ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді - закрита черепно-мозкова травма. Вогнищевий забій головного мозку. Вдавлений та лінійний переломи правої потиличної кістки, підшкірна гематома правої тім'яно-потиличної ділянки. Гіпохромна анемія першого ступеня. ОСОБА_4 у результаті ДТП отримала тілесні ушкодження у вигляді - забій м'яких тканин голови та шиї справа. Водій ОСОБА_1 у результаті ДТП тілесних ушкоджень не отримав. Автомобіль отримав механічні ушкодження капоту та розбиття лобового скла з правої пасажирської сторони.
На місці дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 на короткі номери « 102» та « 103» щодо скоєння ним вказаної ДТП та забезпечення медичною допомогою потерпілим на місці події не телефонував та близько 16.20, самостійно доставив потерпілих до міської лікарні м. Олександрія. У приймальному відділенні повідомив про ДТП та участі потерпілих, прохав лікаря оглянути ОСОБА_4 та її малолітнього сина, а після огляду лікарями відвіз потерпілих додому за місцем їх проживання.
Під час транспортування потерпілих з лікарні до місця проживання старший лейтенант поліції ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 кошти в сумі 2 000 гривень у якості компенсації за їх майбутнє лікування.
У подальшому, близько 20.00, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув до місця проживання ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 та передав у якості компенсації за майбутнє лікування потерпілих 100 доларів США. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 вказала ОСОБА_1 про погіршення самопочуття її сина та прохала його знову транспортувати її з сином до міської дитячої лікарні. На вказане прохання ОСОБА_1 погодився та доставив їх на автомобілі DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , до міської дитячої лікарні м. Олександрія.
За результатами огляду лікарями немовляти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнього госпіталізовано до КП «Дитяча міська лікарня» Олександрійської міської ради.
При оформленні до медичного закладу ОСОБА_4 , на прохання ОСОБА_1 повідомила медичним працівникам про те, що тілесні ушкодження дитині були завдані внаслідок перекидання візочка з її власної необережності, що у подальшому спростував біологічний батько дитини - ОСОБА_8 , який прибув до лікарні та вказав медичним працівникам, що його син ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження унаслідок ДТП за участі працівника поліції, а саме старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Про вказаний факт медичним працівником повідомлено на короткий номер « 102» (ІКС ІПНП (ЄО) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за №21952 від 11.11.2023 р.
Прибулим до лікарні автопатрулем ГРПП у складі старшого інспектора СРПП Олександрійського РВП ГУНП лейтенанта поліції Федоренка Ю.О. та інспектора ЄРПП Олександрійського РВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_9 , виявлено біля дитячої міської лікарні автомобіль DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , з механічними ушкодженнями характерними для ДТП, а саме пошкодження капоту та розбиття лобового скла з правої пасажирської сторони.
Під час бесіди з поліцейськими ОСОБА_1 визнав факт вчинення ним ДТП за участі вищевказаних громадян та погодився пройти огляд на предмет установлення стану алкогольного сп'яніння.
За результатами проходження огляду для визначення стану сп'яніння проведеного за допомогою приладу «Dragtr Alkotest 6820», станом на 01.50, 12.11.2023 р., ОСОБА_1 був тверезим, результат освідування 0,00 проміле.
На місці перебування учасників ДТП прибулою слідчо-оперативною групою Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області опитано учасників ДТП, зібрано необхідні матеріали перевірки, які у подальшому передано до третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві, якими відповідні дані внесено до ЄРДР за №62023150030000109 за ч.1 ст.286 КК України, розпочато досудове розслідування.
З метою документального підтвердження вищевказаних подій за участі ОСОБА_1 до Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області направлено лист про надання копій файлів відеозйомки з нагрудних відеореєстраторів задіяних поліцейських, опитування поліцейських у межах даного службового розслідування.
З метою отримання об'єктивної та всебічної інформації про подію, опитування задіяних до документування події поліцейських, опитування потерпілої ОСОБА_4 , її колишнього чоловіка ОСОБА_8 , та членів родини - неповнолітньої сестри ОСОБА_10 , яка була безпосереднім свідком дорожньо-транспортної пригоди, установлення можливих інших свідків події, членами дисциплінарної комісії здійснено виїзд до м. Олександрія Кіровоградської області та проведено опитування задіяних поліцейських Олександрійського РВП ГУНП, ОСОБА_4 , здійснено візуальний огляд місця події на предмет виявлення камер відеонагляду направлених на пішохідний перехід розташований на
Візуальним оглядом указаного ОСОБА_4 пішохідного переходу установлено відсутність камер відео нагляду направлених на даний нерегульований пішохідний перехід.
Під час виїзду до м. Олександрія опитати безпосереднього свідка дорожньо-транспортної пригоди неповнолітню ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявилось можливим оскільки у визначене для опитування місце та час не з'явилися батьки останньої.
Опитана ОСОБА_4 пояснила, що 11.11.2023 р., біля 15.00, вона разом зі своїм сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітньою сестрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пішли до магазину «АТБ», який розташований поблизу їх місця проживання по АДРЕСА_2 . Здійснивши покупки продуктів харчування біля 16.00, поверталися додому.
ОСОБА_4 вказала, що переходячи проїжджу частину проспекту Соборності, тримаючи в руках свого малолітнього сина, знаходячись на нерегульованому пішохідному переході, майже завершивши перехід проїзної частини проспекту була збита автомобілем DAEWOO LANOS, під управлінням ОСОБА_1 , який виїхав з права позаду стоячого перед пішохідним переходом автомобіля, який зупинився та пропустив її з сином та сестрою надавши їм можливість пересікти проїзну частину. Сестра в цей час перебувала позаду неї на пішохідному переході з дитячим візком. У результаті ДТП вона залетіла на капот, вдарившись правою стороною тулуба та головою розбила лобове скло автомобіля зі сторони пасажира. Під час удару випустила свого сина з рук у результаті чого він упав на проїзну частину проспекту. Після зупинки транспортного засобу підняла свого сина з дорожнього полотна, останній плакав. У цей час з автомобіля вийшов водій ОСОБА_1 , який не запитавши про стан її та сина здоров'я відразу запропонував їй проїхати до лікарні. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_1 на короткі номери « 102» та « 103» не телефонував, бригаду ШМД та поліцію викликати на місце події їй не пропонував. На пропозицію водія про їх транспортування до лікарні погодилася, сестра з ними не поїхала, а пішла до місця проживання з дитячим візком.
Прибувши до лікарні, зайшовши в приймальне відділення, ОСОБА_1 повідомив про те, що сталася ДТП за їх участі та прохав лікарів оглянути її та сина. За результатами їх огляду лікарі повідомили, що вона та її син отримали тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та вказали, щоб вона в понеділок звернулася до дитячого лікаря з приводу отриманих сином тілесних ушкоджень.
Після огляду лікарями ОСОБА_1 транспортував їх до місця проживання та передав ОСОБА_4 кошти у сумі 2000 гривень у якості компенсації за лікування. Окрім того, у той же день, біля 20.00, ОСОБА_1 знову приїхав до ОСОБА_4 за місцем її проживання та знову передав кошти у сумі 100 доларів США у якості компенсації за їх майбутнє лікування та його оплату. У подальшому нею власноруч складено розписку про отримання коштів від ОСОБА_1 у сумі 2000 гривень та 100 доларів США, відсутність претензій до водія.
У той же час, під час перебування у квартирі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 помітила погіршення стану здоров'я сина та прохала ОСОБА_1 знову їх відвезти до лікарні, що той і зробив, доставивши до міської дитячої лікарні. Під час переїзду ОСОБА_1 прохав її повідомити лікарям про те, що нібито тілесні ушкодження син отримав у результаті падіння з дитячого візочка у результаті її власної необережності, оскільки з його слів він являється діючим поліцейським, а будучи засудженим за скоєну ним ДТП втратить роботу, при цьому він являється одним з працюючих батьків двох своїх неповнолітніх дітей.
ОСОБА_4 вказала, що знаходячись у лікарні, на прохання ОСОБА_1 , повідомила медичним працівникам про травмування сина у результаті власної необережності, а не у результаті ДТП, яку вчинив ОСОБА_1 . Саме у цей час до лікарні прибув її колишній чоловік, біологічний батько її сина - ОСОБА_8 , який повідомив медичним працівникам, що син отримав тілесні ушкодження у результаті ДТП скоєної старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , а не у результаті необережності матері.
Після надання даної інформації до лікарні прибули поліцейські Олександрійського РВП ГУНП, які здійснили документування події. Її та сина лікарями госпіталізовано до вказаного медичного закладу де вони проходили лікування до 15.11.2023 р., після чого були направлені на проходження подальшого лікування до Кіровоградської обласної дитячої лікарні, проходили лікування до 23.11.2023 р. На теперішній час лікуються за місцем проживання відповідно до наданих лікарями рекомендацій.
Окрім того, під час опитування ОСОБА_4 вказала, що 23.11.2023 р. після їх виписки з Кіровоградської обласної дитячої лікарні, до них у м. Кропивницький приїхав ОСОБА_1 для подальшого їх транспортування з сином до м. Олександрія. Під час поїздки ОСОБА_1 прохав повідомити слідчому, який проводитиме досудове розслідування за вказаною ДТП завідомо неправдиву інформацію про те, що ніби то вказані тілесні ушкодження її син отримав не у результаті скоєної ним ДТП, що мала місце 11.11.2023 р. у м. Олександрія, а за добу раніше, з метою уникнення відповідальності ним особисто та припинення проведення досудового розслідування у подальшому, однак вона на дану пропозицію висловлену ОСОБА_1 не погодилась. У подальшому з ОСОБА_1 не спілкувалась, останній більше не телефонував, не приїздив та станом здоров'я її сина не цікавився.
Під час опитування ОСОБА_4 надала медичні документи, які підтверджують наявність у неї та сина тілесних ушкоджень, заподіяних у результаті ДТП скоєної ОСОБА_1
Комісійним переглядом наявних відеофайлів подій (00000_00000020231111233800_0012А.МР4, 00000_00000020231112014349_0002А.МР4, 00000_00000020231112000802_0001А.МР4), а саме, що мали місце в ніч з 11.11.2023 р. на 12.11.2023 р. за участі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 у м. Олександрія установлено, що ОСОБА_1 визнав факт вчинення ним ДТП за участі ОСОБА_4 та її малолітнього сина - ОСОБА_5 .
Окрім того, переглядом наданих відеофайлів установлено, що ОСОБА_4 вказала, що обставини за яких вона та її син отримали тілесні ушкодження були викривлені саме ОСОБА_1 , який транспортував їх з сином до лікарняного закладу та пояснював працівникам лікарні про обставини травмування сина.
Опитані старший слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_12 , оперуповноважений Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_13 , старший інспектор СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції Федоренко Ю.О. та інспектор СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції ОСОБА_9 пояснили, що прибули до міської дитячої лікарні у зв'язку з надходженням повідомлення про ДТП з потерпілими.
Перебуваючи на території дитячої міської лікарні після 23.00, під час опитування учасників події ними установлено, що водій ОСОБА_1 у світлий час доби здійснюючи рух автомобілем DAEWOO LANOS сірого кольору по проспекту Соборному у м. Олександрія, здійснив наїзд на ОСОБА_4 , яка переходила дорогу по пішоходному переходу з дитиною на руках. Після ДТП ОСОБА_1 залишив місце події та транспортував вказаним автомобілем ОСОБА_4 та її сина до міської лікарні, де вони були оглянуті лікарями, та відпущені додому. У подальшому сину стало зле, тому ОСОБА_4 телефонувала до ОСОБА_1 , прохала відвезти їх до лікарні у зв'язку з погіршенням стану здоров'я сина, що той і зробив, доставивши їх до міської дитячої лікарні.
Під час бесід з поліцейськими ОСОБА_1 визнав факт вчинення ним ДТП, залишення місця події та пояснив, що вказане сталося у денний час доби у зв'язку з погіршенням погодних умов. Також біля лікарні ними виявлено автомобіль DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , на якому ОСОБА_1 скоїв вказану дорожньо-транспортну пригоду.
Опитаний оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 11.11.2023 р. повертаючись зі служби до місця проживання, близько 16.00, у АДРЕСА_2 , скоїв наїзд на ОСОБА_4 , яка тримала на руках малолітню дитину. У результаті ДТП ОСОБА_4 випустила дитину з рук на проїжджу частину. Вийшовши з автомобіля підняв дитину з проїжджої частини, запропонував дівчині проїхати до лікарні. У відповідь ОСОБА_4 погодилася та вони приїхали до міської лікарні.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вказав, що залишив місце скоєння ним ДТП надавши пріоритет життю та здоров'ю людини у зв'язку з тим , що ОСОБА_4 до нього претензій не мала та відмовився надавати відповіді на будь-які інші запитання з приводу вищевказаних подій без присутності його захисника та користуючись правами наданими йому ст.63 Конституції України.
Під час опитування старший лейтенант поліції ОСОБА_1 надав сканкопію акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та сканкопію розписки від імені ОСОБА_4 .
Вивченням сканкопії акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів установлено, що огляд проведений у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 став учасником ДТП. Результат огляду на стан сп'яніння негативний (0,00 проміле).
Вивченням сканкопії розписки від імені ОСОБА_4 установлено, що дана розписка датована 11.11.2023 р. У розписці йде мова про те, що ОСОБА_4 , отримала від ОСОБА_1 2000 гривень та 100 доларів США як відшкодування за завдану шкоду.
Вивченням сканкопії виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2443, виданої КП «Дитяча міська лікарня» Олександрійської міської ради установлено, що ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному лікарняному закладі з 11.11.2023 р. по 15.11.2023 р. Повний діагноз - закрита черепно-мозкова травма. Вогнищевий забій головного мозку. Вдавлений та лінійні переломи правої потиличної кістки, підшкірна гематома правої тім'яно-потиличної ділянки. Гіпохромна анемія першого ступеня.
Короткий анамнез - 11.11.2023 р., близько 15.30, мати разом з дитиною на руках була збита автомобілем, в результаті чого мати вдарилася об бампер автомобіля та впустила дитину. Зі слів матері дитина відлетіла на 1-2 метри, момент падіння дитини не бачила, коли підійшла дитина лежала на спині, плакала, видимих пошкоджень не було, свідомість не втрачала, блювання не було. Звернулись на травмпункт, дитина оглянута травматологом, зроблено рентгенографію черепа: ЗЧМТ, струс головного мозку.
Вивченням сканкопії виписки із медичної карти стаціонарного хворого №11690, виданої Кіровоградською дитячою обласною лікарнею Кіровоградської обласної державної адміністрації установлено, що ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному лікарняному закладі з 15.11.2023 р. по 23.11.2023 р. Повний діагноз - ЗЧМТ (19.06.2023 р.). Забій головного мозку 1 ступеню. Лінійний перелом правої тім'яної, потиличної кісток з підшкірною гематомою. Забій м'яких тканин голови.
З анамнезу - отримав травму внаслідок падіння з рук матері, впав з висоти 1,5 метрів вдарившись головою об асфальт, коли мати була збита легковим авто на пішохідному переході. Свідомість не втрачав, одразу заплакав.
Вивченням сканкопії висновку комп'ютерної томографії головного мозку ОСОБА_4 від 14.11.2023 р. установлено, що згідно даного висновку остання має тілесні ушкодження у вигляді - забій м'яких тканин голови та шиї справа. Об'ємних та вогнищевих змін головного мозку на момент дослідження не виявлено.
Ураховуючи матеріали службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 , 11.11.2023 р., близько 16.00, у м. Олександрія Кіровоградської області, їдучи головною дорогою по проспекту Соборності, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на ОСОБА_4 , яка переходила проїзну частину по пішохідному нерегульованому переходу тримаючи на руках немовля - ОСОБА_5 . У результаті ДТП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження.
Таким чином, водій ОСОБА_1 здійснивши наїзд на ОСОБА_4 , здійснивши наїзд на ОСОБА_4 , яка тримала свого малолітнього сина ОСОБА_5 на руках та переходила дорогу по нерегульованому пішоходному переходу, порушив вимоги п.18.1 ПДР України.
Окрім того, водій ОСОБА_1 залишивши місце вчинення ним ДТП порушив вимоги п.п.а, б, в, г п. 2.10 ПДР України.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у межах даного службового розслідування визнав факт скоєння та залишення ним місця події, чим порушив вимоги діючого законодавства України, за порушення яких передбачена дисциплінарна відповідальність.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не повідомивши на короткий номер « 102» про факт скоєння ним ДТП, не забезпечивши охорону місця події до прибуття наряду поліції, порушив вимоги п.6 р.ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 р. №100.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , як працівник правоохоронного органу, будучи оперуповноваженим СКП ВнП №1 Кременчуцького РУП ГУНП повинен вимагати від громадян безумовного дотримання вимог чинного законодавства, але своєю поведінкою та вчинками сам допустив їх порушення.
Дисциплінарна комісія вважає, що поведінка старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 свідчить про відсутність у нього почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та несумісна з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції України.
Такі дії ОСОБА_1 , як неповідомлення про скоєння ДТП на короткий номер « 102», незабезпечення охорони місця події, невжиття можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим на місці події, що виразилось у не повідомленні на короткий номер « 103» для виклику карети швидкої медичної допомоги, намагання викривити обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим, категорично суперечать вимогам Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських.
Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив діяння несумісне з подальшим проходженням служби в поліції, оскільки він скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше проходження ним служби в Національній поліції України, незалежно від того визнаний він чи ні винним судом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Вищевказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , зокрема вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, п.п.«а», «б», «в», «г» п.2.10, п.18.1 ПДР України, абзацу 2 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.6 р.ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 р. №100, та п.5 р.І, п.3 р.IV Правил етичної поведінки про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179.
Згідно службової характеристики старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , наданої керівництвом Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, вказаний працівник поліції за час проходження служби зарекомендував себе посередньо. До виконання службових обов'язків ставився не завжди добросовісно та іноді характеризувався низькою працездатністю. Над підвищенням свого професійного рівня працював неохоче. Морально стійкий та рішучий, але не завжди робив належні висновки. Свої обов'язки виконував не в повній мірі, потребував постійного контролю. Недоліки в роботі знав та розумів, але не намагався їх усувати. Погано йшов на контакт, у зв'язку з чим повагою у керівництва не користувався. Така поведінка ОСОБА_1 ставить під сумнів висококваліфікований імідж професії поліцейського. Останнім часом допускав помилки при організації та забезпеченні ведення результативної роботи. Державною мовою володіє добре. За час проходження служби в поліції до дисциплінарної відповідальності притягався три рази.
Обставин, що можуть пом'якшити чи обтяжити відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 не установлено.
Аналізуючи обставини вчинення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим, дисциплінарна комісія виснувала, що його наслідки слід віднести до тяжких, так як дисциплінарний проступок останній скоїв в умовах дії воєнного стану, з заподіянням тілесних ушкоджень учасникам події.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, Правил дорожнього руху, оперуповноваженим СКП ВнП №1 Кременчуцького РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , а також порушення службової дисципліни іншими поліцейськими, затверджений начальником ГУНП в Полтавській області 04.12.2023 р., яким встановлено, що в діях оперуповноваженого СКП відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 маються ознаки дисциплінарного проступку; за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, абзацу 2 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.п.«а», «б», «в», «г» п.2.10, п.18.1 ПДР України, п.6 р.II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 р. №100, та пункту п.5 р.І, п.3 р.IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.62-69).
Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 04.12.2023 р. №2243 «Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, п.п.«а», «б», «в», «г» п.2.10, п.18.1 ПДР України, абзацу 2 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.6 р.II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 р. №100, та п.5 р.І, п.3 р.IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області звільнити зі служби в поліції (а.с.16-18, 109-110).
З огляду на акт №3773/115/108/01/12-2023 від 04.12.2023 р. про відмову від ознайомлення з наказом старший лейтенант поліції ОСОБА_14 категорично відмовився від написання відмітки про ознайомлення з наказом ГУНП в Полтавській області від 04.12.2023 р. №2343 «Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с.59).
Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 06.12.2023 р. №618 о/с згідно із Законом України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, 06 грудня 2023 року (а.с.15, 59, зі зворотного боку).
Листом від 06.12.2023 р. №588/115/12/02/04-2023 Головне управління Національної поліції в Полтавській області повідомило ОСОБА_1 , що наказом ГУНП в Полтавській області від 06.12.2023 р. №618 о/с його звільнено зі служби в поліції 06 грудня 2023 року за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). На адресу ОСОБА_1 направлено витяг з наказу ГУНП в Полтавській області від 06.12.2023 р. №618 о/с (а.с.19, 60).
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі за текстом - Закон №580) визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
З огляду на п.1 ч.1 ст.18 Закону №580 поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
У розумінні ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII (далі за текстом - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п.п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
У розумінні ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Згідно з ч.ч.3-9, 11, 12 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Зі змісту наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 04.12.2023 р. №2243 «Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» встановлено, що до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у недотриманні вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, п.п.«а», «б», «в», «г» п.2.10, п.18.1 ПДР України, абзацу 2 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.6 р.II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 р. №100, та п.5 р.І, п.3 р.IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179.
З огляду на абз.2 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. №3353-ХІІ учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Згідно з п.18.1 Правил дорожнього руху водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Пунктом 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 р. №100 передбачено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Відповідно до п.5 р.І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179 поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Згідно з п.3 р.IV Правил етичної поведінки поліцейських за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.
Матеріалами службового розслідування підтверджується факт залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди та, як наслідок, не виконання інших обов'язків передбачених пунктом 2.10 Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні позивач підтвердив факт, що після дорожньо-транспортної пригоди ним не повідомлено про скоєння ДТП на короткий номер « 102» та безпосереднього керівника, не викликано швидку медичну допомогу за коротким номером « 103», натомість залишено місце дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з необхідністю невідкладного транспортування до лікарні потерпілих - матері і дитини. Позивач пояснив, що в момент ДТП була злива, вітер, а швидка допомога за викликом їхала б десь 15 хвилин, оскільки були затори на дорогах, тому й було прийнято спільне з потерпілою рішення їхати до лікарні. На запитання суду, чи звертався позивач за допомогою щодо транспортування потерпілих до лікарні до інших водіїв, з огляду на його пояснення про їх наявність, позивач вказав, що не звертався, позаяк вважав себе відповідальним і думав як найшвидше надати медичну допомогу.
Суд бере до уваги, що пояснення позивача, надані у судовому засіданні про наявність на місці ДТП інших транспортних засобів, відрізняються від змісту позовної заяви, де представник позивача стверджувала, що інших водіїв готових відвезти потерпілих у лікарню не виявилося.
Суд зауважує, що пунктом 2.10 Правил дорожнього руху передбачено обов'язки водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, зокрема залишатися на місці пригоди, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я. Натомість, у разі неможливості викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги чи неможливості звернення по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я, водій зобов'язаний відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
Під час розгляду справи позивачем не надано доказів на спростування фактів допущення порушення ним вимог п.п.«а», «б», «в», «г» п.2.10, п.18.1 Правил дорожнього руху. Зокрема не доведено неможливості виклику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги чи неможливості звернення по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я, у зв'язку з чим ОСОБА_1 безпідставно залишив місце події. Також позивачем не надано доказів на підтвердження виконання ним обов'язку щодо фіксування розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки.
Матеріали справи не містять доказів виконання ОСОБА_1 обов'язку щодо повідомлення у лікувальному закладі свого прізвища та номерного знаку транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернення на місце пригоди.
Суд зазначає, що за вчинене протиправне діяння поліцейський може бути притягнутий до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності, при цьому за одне діяння особа може притягуватися до різних видів відповідальності, що узгоджується зі змістом ч.1 ст.61 Конституції України, ч.1 ст.19 Закону №580 та ч.1, 2 ст.5 Дисциплінарного статуту.
При цьому суд бере до уваги, що відсутність притягнення особи до кримінальної чи адміністративної відповідальності не спростовує наявності в діях такої особи дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.11.2019 р. у справі №120/860/19-а (провадження №К/9901/26128/19).
Зважаючи на викладене, суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, на відсутність вироку або постанови суду, які набрали законної сили, оскільки наявність чи відсутність в діяннях особи складу злочину не виключає притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності.
Також суд наголошує на тому, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору прави службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 р. у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 р. у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви №11882/85).
Водночас, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 р. у справі «Ringvold v. Norway», заява №34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
На підставі досліджених матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем правильно кваліфіковано дії п.п.«а», «б», «в», «г» п.2.10, п.18.1 ПДР України, абзацу 2 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.6 р.II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 р. №100, та п.5 р.І, п.3 р.IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 стосовно порушення вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, п.п.«а», «б», «в», «г» п.2.10, п.18.1 ПДР України, абзацу 2 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.6 р.II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 р. №100, та п.5 р.І, п.3 р.IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, як дисциплінарний проступок.
Судом встановлено, що при визначенні ОСОБА_1 виду дисциплінарного стягнення відповідачем відповідно до ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту враховано характер проступку та обставини за яких його було вчинено, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок співмірний обраному відповідачем виду дисциплінарного стягнення, оскільки вчинені ним дії є несумісними з проходженням служби у поліції, принижують та дискредитують як самого поліцейського, так і органи поліції.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Полтавській області №2343 від 04.12.2023 р. «Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині, що стосується старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Полтавській області №618 о/с від 06.12.2023 р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію», задоволенню не підлягають.
Оскільки позовні вимоги про поновлення на службі у поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, то, відповідно, відсутні підстави для їх задоволення.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (м. Полтава, вул. Пушкіна, 83, ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 15 травня 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ