17 травня 2024 року Київ № 640/22082/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Шевченківського району у місті ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач, ВЛК), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключення з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати довідку з визнанням ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключення з військового обліку.
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", адміністративна справа № 640/22082/22 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 позовну заяву залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, у зв'язку з чим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки відповідно до медичних документів, у нього діагностовано афективні розлади з часто повторюваними фазами, то відповідач мав визнати позивача не обмежено придатним до військової служби, а непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 16А графи ІІ розкладу хвороб Положення, введеного в дію наказом, але не визнав, чим порушив права позивача, які мають бути поновлені у заявлений ним у позові спосіб.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому наголосив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, враховуючи медичні документи надані позивачем на час проведення медичного огляду. Одночасно зазначив, що позивач намагається вести суд в оману, оскільки в дійсності він двічі визнавався ВЛК тимчасово непридатним до військової служби (спочатку в квітні, а потім в червні 2022 року). При цьому вдруге, висновок ВЛК про тимчасову непридатність позивача, який надав йому право на відстрочку від призову на 6 шість місяців, був обґрунтований наданим ним як військовозобов'язаним примірником епікризу від 10.05.2022 з медичної картки стаціонарного хворого № 3431. Наразі, на підставі зазначеного епікризу, позивач намагається обґрунтувати незаконність результатів наступного, а саме третього медичного огляду, який був проведений в грудні 2022 року, що є неприпустимим.
Позивач подав до суду заперечення на відзив, в яких вказав, що відповідач, приймаючи рішення стосовно ступеня придатності до військової служби, проігнорував положення наказу № 402, яким має керуватися, а саме Додаток № 2стосовно статті 16, де вказано, що до пункту "б" належать тільки легкі форми афективних розладів з нечастими нападами та довгими (не менше 2 років) проміжками повного психічного здоров'я. Разом з тим, 14.12.2022 позивач був госпіталізований у відділення № 9 КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія"" з діагнозом "Рекурентний депресивний розлад, поточний епізод помірної депресії з соматичними симптомами. Депресивний синдром - F33.11", що свідчить про часті напади та недовгі проміжки повного психічного здоров'я (менше 2 років).
Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до епікризу (виписного) стаціонарного хворого № 3431 від 10.05.2022 КНП "Клінічна лікарня "ПСИХІАТРІЯ" позивач поступив 15.04.2022 виписаний 02.05.2022 з клінічним діагнозом: посттравматичний стресовий розлад. Тривожно-депресивний синдром.
Згідно з випискою із медичної карт амбулаторного (стаціонарного) хворого 027/о від 11.10.2022 щодо позивача, діагноз - депресивний розад, F 33.11.
За результатами огляду психіатра 08.12.2022 позивач визнаний обмежено придатним до військової служби відповідно до статті 16б графи ІІ Розкладу хвороб (враховуючи надані позивачем виписки КНП). Інші лікарі (хірург, терапевт, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, Дерматовенеролог, стоматолог) визнали позивача придатним до військової служби.
Відповідно до висновку лікар психіатра № 13 від 08.12.2022, позивач має діагноз - F 33.11. Рекурентний депресивний розлад, поточний епізод помірної депресії з соматичними симптомами. Депресивний синдром, у зв'язку з чим, відповідно до статті 16б графи ІІ Розкладу хвороб визнаний обмежно приданий до військової служби.
ВЛК видано позивачу довідку від 09.12.2022 № 3463 у тому, що йому 09.12.2022 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , діагноз F 33, 11 на підставі статті 16б графи ІІ Розкладу хвороб Таблиці додаткових вимог "Б" Положення, введеного в дію наказом Міністра оборони України 2008 року № 402 обмежно приданий до військової служби.
Вказані лікарські висновки та документи позивач не оскаржував до Центральної ВЛК.
Водночас позивач надав суду епікриз з медичної карти стаціонарного хворого № 14109 з якого випливає, що позивач поступив на стаціонар 14.12.2022 (самостійне звернення), виписаний 10.01.2023 з діагнозом - рекурентний депресивний розлад, поточний епізод помірної депресії з соматичними симптомами. Депресивний синдром - F 33.11.
Вважаючи поведінку відповідача у спірних правовідносинах протиправною бездіяльністю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто
Виходячи з наведених норми основного закону, у зв'язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Разом з тим частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Отже, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Отже, вирішення спору в межах даної справи здійснюється судом з урахуванням вищезазначених висновків.
У свою чергу правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військову службу і військовий обов'язок" (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1, частини першої статті 2 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 (тут і надалі - в редакції чинній на час видачі оскаржуваної довідки) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктами 1.2., 1.3. розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд, окрім іншого, військовозобов'язаних.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (пункт 2.1. глави 2 розділу І Положення № 402).
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Розділом ІІ Положення № 402 регламентовано порядок медичного огляду.
Так, пунктом 1.1. глави 1 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Відповідно до пункту 1.2. глави 1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів (пункт 3.1. глави 3 Положення № 402).
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей (пункт 3.2. глави 3 Положення № 402).
Військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов'язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб (пункт 3.2. глави 3 Положення № 402).
Перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі. Особам, яким більше 40 років, обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор (пункт 3.4. глави 3 Положення № 402).
До початку огляду військовий комісаріат на всіх військовозобов'язаних отримує дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (на тих, що перебувають на обліку у вказаних диспансерах, закладах, - витяг з історії хвороби), на осіб, що визнані інвалідами, - дані з органів соціального забезпечення, також медичну картку амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України № 025) з поліклінік та медико-санітарних частин за місцем проживання, роботи або навчання.
Зазначені документи з відомостями із вищевказаних диспансерів (закладів), а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи військовий комісаріат до початку огляду подає для вивчення у ВЛК (пункт 3.5. глави 3 Положення № 402).
Згідно з пунктом 3.8. глави 3 Положення № 402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
У воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров'я надається військовозобов'язаному на строк до 2 місяців. За медичними показаннями продовжується на строк до 2 місяців. Втретє продовження надається на такий самий строк. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби (пункт 3.10. глави 3 розділу ІІ Положення № 402).
З матеріалів справи встановлено, що не заперечується і не спростовується позивачем, останній перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час загальної мобілізації проходив військово-лікарську експертизу на підставі направлень начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вищенаведені вимоги Положення № 402 щодо порядку медичного огляду та фіксації його результатів відповідачем виконані належним чином.
За результатами військово-лікарської експертизи, враховуючи надані позивачем виписки щодо стану здоров'я, він двічі визначався відповідачем тимчасово непридатним до військової служби, а саме: спочатку в квітні, а потім в червні 2022 року. Вдруге, висновок ВЛК про тимчасову непридатність позивача, який надав йому право на відстрочку від призову на 6 шість місяців, був обґрунтований наданим примірником епікризу від 10.05.2022 з медичної картки стаціонарного хворого № 3431.
За результатами медичного огляду у грудні 2022 року позивач визнаний придатним до військової служби лікарями - хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, ЛОРом, дерматовенерологом, стоматологом. При цьому, за висновками лікаря психіатра позивач визнаний обмежено придатним до військової служби відповідно до статті 16б графи ІІ Розкладу хвороб (враховуючи надані позивачем виписки КНП "Психіатрія" та вставлений діагноз F 33.11.).
До статті 16 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, включено діагноз F 33.11, яка визначає таку придатність до військової служби за відповідними хворобами:
а) шизофренія, шизотипові та маячні розлади, афективні розлади з часто повторюваними фазами - непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;
б) розлади настрою (афективні) з рідкими приступами та тривалими проміжками повного клінічного здоров'я - непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час.
Відповідно, на підставі наведених висновків та вимог Положення № 402, ВЛК булооформлено довідку від 09.12.2022 № 3463 про обмежену придатність позивача до військової служби.
Позивач не навів доводів та не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили про порушення відповідачем порядку проведення військово-лікарської експертизи щодо нього, або інших порушень щодо процедури її проведення. Висновки лікарів щодо його стану та складені медичні документи ним до Центральної ВЛК не оскаржувались.
Натомість судом не встановлено з боку відповідача будь-яких порушень порядку проведення військово-лікарської експертизи відносно позивача.
При цьому суд зазначає, що станом на дату складання довідки від 09.12.2022 № 3463 про обмежену придатність позивача до військової служби інших документів, які б підтверджували його стан як непридатний, окрім тих, які були враховані відповідачем під час експертиз та наданні позивачу відстрочки, - не існувало.
Посилання позивача на епікриз з медичної карти стаціонарного хворого № 14109 у спірних правовідносинах суд до уваги не приймає, оскільки він був складений після проведення останнього огляду позивача та видачі йому вищезазначеної довідки. При цьому суд зауважує, що виникнення та зміна обставин щодо стану здоров'я позивача як військовозобов'язаного не позбавляє його права звернення до ВЛК з клопотанням про повторний огляд внаслідок відповідних змін.
Підсумовуючи викладені обставини справи та оцінивши подані сторонами докази, у взаємозв'язку з висновками Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, суд зазначає, що встановивши відсутність порушень з боку відповідача процедури проведення військово-лікарської експертизи, суд не може оцінювати правомірність медичних висновків щодо стану здоров'я позивача та його придатності до військової служби на підставі таких висновків.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності з правовим регулюванням спірних правовідносин, суд вважає, що відповідачем виконаний процесуальний обов'язок щодо доказування.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.