Рішення від 07.05.2024 по справі 917/2138/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2024 Справа № 917/2138/23

за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276, 37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски, адреса електронної пошти: c-b-g@ukr.net)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РОНКПП НОМЕР_2 ).

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та поновлення на посаді директора,

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «ЧБГ», в якому просить:

1. Визнати недійсними рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» ( код ЄДРПОУ 32517276, 37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски), що оформлені протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року.

2. Скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» ( код ЄДРПОУ 32517276,37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски) № 10057010700300003248 від 17.08.2023, які проведені на підставі рішень Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», що оформлені протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276, 37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски) з 16 серпня 2023 року.

Ухвалою від 05.12.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, залучити до участі у справі №917/2138/23 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , призначити підготовче засідання у справі на 04.01.24, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов; позивачу - подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов, третій особі надати з урахуванням отриманих від сторін документів, документально підтверджені письмові пояснення, завчасно направивши їх копії учасникам справи.

Від відповідача 28.12.23 надійшов відзив на позов, в якому він просить суд відмовити повністю в задоволенні позову.

02.01.24 від позивача надійшла відповідь на відзив на позов.

04.01.24 від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

30.01.24р. від відповідача надійшли клопотання про визнання обов'язкової явки позивача для надання особистих пояснень та про залишення позову без розгляду. Вказані клопотання суд відхилив як необгрунтовані.

19.02.24 від позивача надійшли заперечення.

26.03.24 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, у прийнятті якої суд відмовив (обгрунтування наведене в ухвалі від 28.03.2024).

Підготовчі засідання по справі неодноразово відкладалися.

У підготовчому засіданні, 28.03.2024р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 28.03.2024р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

12.04.24 від третьої особи надійшли заперечення на позовну заяву.

Ухвалою від 25.04.2024р. суд постановив відкласти розгляд справи на 07.05.24.

02.05.24 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

06.05.24 від позивача надійшли заперечення на пояснення та відповідь на пояснення.

Від третьої особи 06.05.24 надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

Щодо клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, суд зазначає таке.

За приписами чч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пп. 2, 3, 6 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

В той же час згідно з пп.1, 2, 4, 6 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до чч. 2,3 ст.177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

ГПК України встановлено відповідні процесуальні строки на вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, зокрема, на подання заяв по суті спору, подання заяв та клопотань, подання доказів.

При розгляді справи в порядку загального позовного провадження докази, заяви та клопотання подаються сторонами та вирішуються судом на стадії підготовчого провадження, у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до статей 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Третя особа в обгрунтування свого клопотання зазначає, що:

- спірним рішення було припинено повноваження директора ТОВ Агрофірма "ЧБГ" ОСОБА_1 та одночасно призначено на посаду директора ТОВ Агрофірма "ЧБГ" Кузя О.В.

- позовні вимоги про поновлення на посаді директора ТОВ Агрофірма "ЧБГ" ОСОБА_1 передбачають, що рішення суду з цього приводу безпосередньо вплине на права і обов'язки діючого директора ТОВ Агрофірма "ЧБГ" Кузя О.В. , що в свою чергу наділяє ОСОБА_3 певним обсягом прав та обов'язків стосовно предмету спору, зокрема наводити свої доводи проти позовних вимог та міркування, що стосуються предмету спору.

- директор ТОВ Агрофірма "ЧБГ" Кузь О.В. як фізична особа, яка обіймає на сьогодні спірну посаду директора відповідача, має належати до складу учасників процесу та реалізувати власне право на справедливий суд шляхом залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Суд зазначає, що ухвалою від 05.12.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, залучити до участі у справі №917/2138/23 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

25.01.24 від представника третьої особи надійшла заява про вступ у справу як представника. В подальшому представник третьої особи неодноразово подавала клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, під час підготовчого провадження третьою особою до суду не надані пояснення по суті спору, інші клопотання не заявлялися.

Ухвалою від 28.03.2024р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Враховуючи викладене, судом було надано учасникам справи, у тому числі і третій особі, достатньо часу для реалізації процесуальних прав в підготовчому провадженні, зокрема, для подання пояснень по справі, інших заяв та клопотань.

12.04.24 від третьої особи надійшли заперечення на позовну заяву. І лише 06.05.24 від третьої особи надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

Нормами ГПК України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження.

Щодо посилань відповідача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №204/6085/20, то в даній зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з інших підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В даному випадку судом не встановлено вагомих підстав та обставин для повернення до стадії підготовчого провадження, зазначені третьою особою у клопотанні обставини не є такими підставами для повернення до стадії підготовчого провадження, у третьої особи було достатньо часу для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, ризик настання наслідків, пов'язаних з невчиненням нею процесуальних дій несе особисто третя особа, у зв'язку з чим відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача до повернення до стадії підготовчого провадження.

При цьому, суд врахував, що ОСОБА_3 як фізична особа, яка обіймає на сьогодні посаду директора відповідача, з моменту відкриття провадження у справі обізнаний про наявність спору, оскільки саме він підписував усі заяви та клопотання від імені відповідача.

У судовому засіданні 07.05.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю; представник відповідача просив в задоволені позову відмовити.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.05.24р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням загальних зборів засновників, яке зафіксоване у протоколі №18 засідання загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Червонозаводське бурякогосподарство» від 15 грудня 2006 року, ОСОБА_1 призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Червонозаводське бурякогосподарство». Згодом 02.03.2016 року останнє було перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ».

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "ЧБГ'" (протокол №6/22 від 22.06.2022, затверджено Статут товариства в редакцій, в якій він діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Статут).

Відповідно до п. 1.6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276), учасниками Товариства є:

- фізична особа громадянин України ОСОБА_2 (п. 1.6.1);

- фізична особа громадянин України ОСОБА_4 (п. 1.6.2);

- фізична особа громадянин України ОСОБА_5 (п. 1.6.3).

У Статуті Товариства вказано наступне:

- органами управління товариства є загальні збори учасників та одноосібний виконавчий орган директор (п. 9.1 Статуту);

- кожен учасник Товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників (п. 9.2.1 Статуту);

- кожен учасник Товариства на Загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі Товариства (п. 9.2.2 Статуту);

- загальні збори учасників Товариства можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства (п. 9.2.4 Статуту);

- до компетенції Загальних зборів Учасників належать обрання Директора та встановлення розміру винагороди, звільнення з посади Директора (підп. 6 п. 9.2.5 Статуту);

- загальні збори учасників скликаються 1) з ініціативи директора; 2) на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу Товариства (п. 9.2.7 Статуту);

- вимога про скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників Товариства подається директору і повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам (п. 9.2.11 Статуту);.

- загальні збори учасників Товариства можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених Законом та Статутом Товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники Товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань (п. 9.2.16 Статуту);

- загальні збори учасників скликаються Директором (п. 9.2.17 Статуту);

- директор скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства (п. 9.2.18 Статуту);

- директор зобов'язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 10 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників (п. 9.2.19 Статуту);

- повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення (п. 9.2.20 Статуту);

- у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (п. 9.2.21 Статуту);

- учасники Товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників (п. 9.2.29 Статуту);

- загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників Товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або може проводитись в режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно (п. 9.2.30 Статуту);

- на загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник Товариства, який взяв участь в загальних зборах учасників, може підписати протокол (п. 9.2.31 Статуту);

- рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням (п. 9.2.35 Статуту);

- рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 9.2.38 Статуту).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.08.2023 року по ТОВ АФ «ЧБГ» та Статуту ТОВ АФ «ЧБГ» учасниками товариства: ОСОБА_2 , який володіє часткою 70% у статутному капіталі товариства, ОСОБА_4 володіє часткою 20 % у статутному капіталі цього товариства та ОСОБА_5 , котрому належить частка 10% у статутному капіталі відповідача.

Позивач до дня звільнення з посади та припинення повноважень, працював директором Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (надалі - ТОВ АФ «ЧБГ», відповідач).

Позивач вказує, що 02.11.2023 року у відділенні Укрпошти позивач одержав листа ТОВ АФ «ЧБГ», у якому були: наказ №48-к від 14.09.2023 року про звільнення ОСОБА_1; лист №486 від 01.11.2023 ТОВ АФ «ЧБГ»; трудова книжка ОСОБА_1 .

У наказі відповідача №48-к від 14.09.2023 року зазначено, що ОСОБА_1 звільнений з посади директора ТОВ АФ «ЧБГ» на підставі протоколу №07/23 Загальних зборів Учасників ТОВ АФ «ЧБГ» від 15.08.2023 року.

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» від 15.08.2023 року №07/23:

Місце проведення засідання: Україна, Полтавська обдасть, Миргородський район, с. Піски Початок проведення засідання: 09 годйна 00 хвилин.

Присутні учасники на зборах:

1. ОСОБА_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки- платника податків - НОМЕР_2 ), який володіє 70% голосів учасників Товариства.

Інші учасника Товариства не з'явилися. Про дату, час та місце проведення зборів були належним чином повідомлені.

Всього був присутній 1 (один) учасник, який володіє 70% голосів учасників Товариства, засідання є правомочним.

Повноваження Голови Загальних зборів надано учаснику, що володіє часткою у статутному капіталі Товариства у найбільшому розмірі - ОСОБА_2 (70%).

Запрошені:

1. Директор ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_1 .

2. Кандидат на посаду Директора ТОВ АФ «ЧБГ»" ОСОБА_3 ;

У протоколі загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» від 15.08.2023 року №07/23, містяться наступні рішення:

1. Припинити повноваження директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_1 з 15.08.2023 року.

2. Призначити на посаду директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_3 з 16.08.2023 року.

Підпис голови зборів учасників ОСОБА_2 на протоколі завірений нотаріально.

Згідно протоколу загальних зборів учасників зід 15.08.2023 року №07/23 ТОВ АФ «ЧБГ», державний реєстратор Виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Штомпель A.B. здійснив державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (відомостей про керівника ТОВ АФ «ЧБГ»), внаслідок чого в державному реєстрі замість ОСОБА_1 Директором ТОВ АФ «ЧБГ» зареєстровано ОСОБА_3 з 16.08.2023 року.

Позивач вважає, що припинення його повноважень відбулося з грубим порушенням Закону, так як компетентний орган (загальні збори учасників ТОВ АФ «ЧБГ») рішення про припинення його повноважень не приймав, бо 15.08.2023 року загальні збори учасників ТОВ АФ «ЧБГ» не проводилися. Учасник ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_2 не дотримав процедури скликання загальних зборів та підписав протокол загальних зборів учасників від 15.08.2023 року №07/23 ТОВ АФ «ЧБГ», вказавши у ньому рішення, які загальні збори учасників Товариства не приймали.

Позивач у позові вказує, що йому, як одноособовому виконавчому органу - директору ТОВ АФ «ЧБГ» вимога будь-якого з учасників товариства про скликання загальних зборів учасників товариства на 15.08.2023 року не надходила. Загальні збори учасників ТОВ АФ «ЧБГ» на 15.08.2023 року він не скликав.

Також, позивач у позові вказав на те:

- згідно заяви свідка ОСОБА_4 від 27.11.2023 року (наданої в порядку ст.88 ГПК України), який станом на 15.08.2023 року був учасником товариства, повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» 15.08.2023 року він не отримував ні від виконавчого органу товариства ні від інших учасників товариства.

14.08.2023 року ОСОБА_4 одержав повідомлення учасника ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_2 від 10.08.2023 року про проведення загальних зборів товариства 25.08.2023 року о 9 год.00 хвилин за адресою: Полтавська обл., Миргородський район, с. Піски. У повідомленні був зазначений порядок денний зборів:

1. Звільнення з посади та припинення повноважень Директора ТОВ Агрофірма «ЧБГ» ОСОБА_1 з 25.08.2023 року;

2. Призначення на посаду Директора ТОВ Агрофірма «ЧБГ» з 25.08.2023 року ОСОБА_3 .

3. Про уповноваження нового Директора ТОВ Агрофірма «ЧБГ» ОСОБА_3 на вчинення дій пов'язаних з реєстрацією змін до відомостей про ТОВ Агрофірма «ЧБГ», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Протокол загальних зборів учасників від 15.08.2023 року №07/23 ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_2 підписав на 10 днів раніше від дати проведення зборів, означеної ним у повідомленні від 10.08.2023 року. Вказівка у протоколі про те, що я належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення зборів не відповідає дійсності.

ОСОБА_4 свідчить, що зважаючи на вказані обставини, 15.08.2023 року загальні збори учасників ТОВ АФ «ЧБГ» не проводилися, а рішення зафіксовані у протоколі загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» від 15.08.2023 року №07/23, про припинення повноважень директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_1 з 15.08.2023 року та призначення на посаду директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_3 з 16.08.2023 року загальними зборами учасників товариства не приймалися.

Свідок вийшов із учасників ТОВ АФ «ЧБГ» з підстав вищевказаного порушення учасником ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_2 права ОСОБА_4 на управління товариством, та низки інших порушень його прав цим мажоритарним учасником.

- згідно заяви свідка ОСОБА_5 від 28.11.2023 року (наданої в порядку ст.88 ГПК України), який станом на 15.08.2023 року був учасником товариства, повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» 15.08.2023 року він не отримував ні від виконавчого органу товариства ні від інших учасників товариства.

Вказівка у протоколі загальних зборів учасників від 15.08.2023 року №07/23 ТОВ АФ «ЧБГ» про те, що я належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення цих зборів не відповідає дійсності.

Свідчить, що зважаючи на вказані обставини, 15.08.2023 року загальні збори учасників ТОВ АФ «ЧБГ» не проводилися, а рішення зафіксовані у протоколі загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» від 15.08.2023 року №07/23, про припинення повноважень директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_1 з 15.08.2023 року та призначення на посаду директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_3 з 16.08.2023 року загальними зборами учасників товариства не приймалися.

У листопаді 2023 року свідок ОСОБА_5 вийшов із учасників ТОВ АФ «ЧБГ» з підстав вищевказаного порушення учасником ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_2 права ОСОБА_5 на управління товариством, та низки інших порушень його прав цим мажоритарним учасником.

- згідно ухвали слідчого судді Лубенського міськрайонного суду від 25.10.2023 року у справі №539/4858/323, та на підставі заяви позивача за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей в Протокол загальних зборів учасників від 15.08.2023 року №07/23 ТОВ АФ «ЧБГ», який був поданий для державної реєстрації інформації про юридичну особу, Лубенським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12023170570000998 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 статті 205-1 Кримінального Кодексу України (Витяг з ЄРДР від 01.11.2023 року).

Таким чином, робить висновок позивач, уповноважений орган - загальні збори учасників ТОВЛФ «ЧБГ» не припиняли його повноважень директора цього товариства. Отже, відсутній юридичний факт, що передбачений законом в якості підстави для припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді директора ТОВАФ «ЧБГ».

Позивач вказує, що незаконне припинення повноважень директора одноособовим рішенням ОСОБА_2 порушує його права та є підставою для звернення до суду за їх захистом.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, вказуючи на наявність таких обставин:

- відповідачем надано достатньо доказів на те, що ОСОБА_2 володіє 70 % голосів учасників Товариства, а це значно більше ніж проста більшість. Відтак, ОСОБА_2 мав кворум та повноваження для проведення загальних зборів та прийняття рішень з усіх питань порядку денного.

- одноособовим кінцевим бенефіціарним власником Товариства було докладено зусиль для дотримання процедури проведення загальних зборів та дотримання відповідних положень визначених розділом 9 Статуту.

- стосовно реєстраційної дії №10057010700300003248 від 17.08. 2023 року, яка проведена на підставі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», що оформлене протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року до Міністерства юстиції України ОСОБА_5 подавалась скарга, однак остання не була задоволена «у зв'язку із тим , що оскаржувані реєстраційні дії відповідають законодавству у сфері державної реєстрації».

Третя особа у поясненнях з вимогами Позовної заяви Відповідач не погоджується в повному обсязі та просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог на підставі наступного.

- непідтвердження повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких загальних зборах;

- спірні у цій справі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЧБГ» " прийняті за наявності кворуму;

- позивач не довів наявності безумовних підстав для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма"ЧБГ"; не довів, що його безпосередня участь у загальних зборах товариства могла б змінити прийняті на зборах спірні рішення та не довів порушення його прав спірними рішеннями загальних зборів учасників Товариства;

- позовні вимоги у цій справі про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав неповідомлення позивачки як виконавчому органу товариства про скликання загальних зборів, не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах;

- твердження позивачем у позові у цій справі, зокрема про факт неповідомлення інших учасників товариства про скликання загальних зборів, не ставить під сумнів дійсність спірних рішень загальних зборів товариства за наявності необхідної кількості голосів для прийняття рішення;

- на момент звернення до суду з позовом, учасники ТОВ Агрофірма «ЧБГ» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та на даний час не є учасниками товариства у зв"язку з поданням заяви про вихід від 24.11.2023 року;

- трудові права позивача є конфліктуючими порівняно з правом вищого органу товариства Відовідача приймати рішення в будь-який час та з будь-якої причини про припинення повноважень виконавчого органу, тобто позивача;

- трудові права позивача не можуть превалювати над правами та інтересами учасників ТОВ Агрофірма «ЧБГ», а тому суд при вирішенні спору повинен уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, оскільки це є виключною дискрецією вищого органу товариства.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, лише порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивач просить визнати недійсними рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», що оформлені протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року та поновити його на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» з 16 серпня 2023 року

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме: частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п'ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п'яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов'язані з управлінням товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 08.11.2019 у справі №667/1/16, від 04.02.2020 у справі №915/540/16, від 19.02.2020 у справі №145/166/18, від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 14.06.2023 у справі №448/362/22, від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

Судом враховується, що за змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов'язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов'язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов'язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов'язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов'язаного з управлінням товариством.

Такий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 14.06.2023 по справі № 448/362/22.

До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (частина перша статті 84, частина друга статті 113 ЦК України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки (частина перша статті 140 ЦК України).

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина перша статті 28 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі - Закон № 2275-VIII)).

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (частина перша статті 39 Закону № 2275-VIII).

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (речення перше частини другої статті 99 ЦК України). Виконавчий орган товариства є одноосібним (речення перше частини четвертої статті 39 Закону № 2275-VIII). Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад (речення перше частини п'ятої статті 39 Закону № 2275-VIII).

Позивач до дня звільнення з посади та припинення повноважень, працював директором (одноосібний виконавчий орган) Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ».

Разом з тим, будь-які докази укладення з позивачем трудового контракту у матеріалах справи відсутні.

Оскільки товариство не укладало з позивачем трудового договору (контракту), суд доходить висновку про те, що між сторонами не виник спір стосовно припинення такого правочину. Натомість, беручи до уваги обрання позивача як одноосібного виконавчого органу товариства, тобто існування відносин з управління товариством без укладення трудового договору, саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та позивачем.

Крім того, суд враховує, що у даних спірних відносинах має місце саме припинення повноважень директора ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_1, про що зазначено у протоколі загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» від 15.08.2023 року №07/23: « 1» Припинити повноваження директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_1 з 15.08.2023 року», протокол не містить рішення про звільнення ОСОБА_1 за статтею КЗпП України.

Тому, для регулювання вказаних правовідносин має застосовуватися ст. 99 ЦК України.

Зазначене вище вказує на те, що спір у даній справі є корпоративним.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Відповідно до частини третьої статті 80 Господарського кодексу України (далі - ГК України) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

За змістом статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені, або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Також у статті 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

У відповідності до частин першої, другої статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Корпоративні права учасників товариства є об'єктом захисту, визначеного статтею 13 Конституції України, зокрема, у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Зі змісту наданих документів вбачається, що позивач перебував на посаді директора товариства та був членом виконавчого органу.

Водночас, рішенням Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», що оформлене протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року, припинено повноваження директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_1 з 15.08.2023 року, призначено на посаду директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» Кузя Олександра Вікторовича з 16.08.2023 року.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Згідно із частиною 3 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

Отже, вирішення питання про припинення повноважень директора товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати вказане питання.

Звертаючись з позовом у цій справі, позивач стверджував, що компетентний орган (загальні збори учасників ТОВ АФ «ЧБГ») рішення про припинення його повноважень не приймав, бо 15.08.2023 року загальні збори учасників ТОВ АФ «ЧБГ» не проводилися. Учасник ТОВ АФ «ЧБГ» Некрасов К.О. не дотримав процедури скликання загальних зборів та підписав протокол загальних зборів учасників від 15.08.2023 року №07/23 ТОВ АФ «ЧБГ», вказавши у ньому рішення, які загальні збори учасників Товариства не приймали.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.

За змістом частин 1, 5, 6 та 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п'яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов'язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі № 916/58/18.

Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №916/495/19, від 22.01.2020 у справі №915/99/19.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 1.6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276), учасниками Товариства є:

- фізична особа громадянин України ОСОБА_2 (п. 1.6.1);

- фізична особа громадянин України ОСОБА_4 (п. 1.6.2);

- фізична особа громадянин України ОСОБА_5 (п. 1.6.3).

У Статуті Товариства вказано наступне:

- органами управління товариства є загальні збори учасників та одноосібний виконавчий орган директор (п. 9.1 Статуту);

- кожен учасник Товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників (п. 9.2.1 Статуту);

- кожен учасник Товариства на Загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі Товариства (п. 9.2.2 Статуту);

- загальні збори учасників Товариства можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства (п. 9.2.4 Статуту);

- до компетенції Загальних зборів Учасників належать обрання Директора та встановлення розміру винагороди, звільнення з посади Директора (підп. 6 п. 9.2.5 Статуту);

- загальні збори учасників скликаються 1) з ініціативи директора; 2) на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу Товариства (п. 9.2.7 Статуту);

- вимога про скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників Товариства подається директору і повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам (п. 9.2.11 Статуту);.

- загальні збори учасників Товариства можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених Законом та Статутом Товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники Товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань (п. 9.2.16 Статуту);

- загальні збори учасників скликаються Директором (п. 9.2.17 Статуту);

- директор скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства (п. 9.2.18 Статуту);

- директор зобов'язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 10 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників (п. 9.2.19 Статуту);

- повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення (п. 9.2.20 Статуту);

- у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (п. 9.2.21 Статуту);

- учасники Товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників (п. 9.2.29 Статуту);

- загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників Товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або може проводитись в режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно (п. 9.2.30 Статуту);

- на загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник Товариства, який взяв участь в загальних зборах учасників, може підписати протокол (п. 9.2.31 Статуту);

- рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням (п. 9.2.35 Статуту);

- рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 9.2.38 Статуту).

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» від 15.08.2023 року №07/23:

Місце проведення засідання: Україна, Полтавська обдасть, Миргородський район, с. Піски Початок проведення засідання: 09 годйна 00 хвилин.

Присутні учасники на зборах:

1. ОСОБА_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки- платника податків - НОМЕР_2 ), який володіє 70% голосів учасників Товариства.

Інші учасника Товариства не з'явилися. Про дату, час та місце проведення зборів були належним чином повідомлені.

Всього був присутній 1 (один) учасник, який володіє 70% голосів учасників Товариства, засідання є правомочним.

Повноваження Голови Загальних зборів надано учаснику, що володіє часткою у статутному капіталі Товариства у найбільшому розмірі - ОСОБА_2 (70%).

Запрошені:

1. Директор ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_1 .

2. Кандидат на посаду Директора ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_3 ;

У протоколі загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» від 15.08.2023 року №07/23, містяться наступні рішення:

1. Припинити повноваження директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_1 з 15.08.2023 року.

2. Призначити на посаду директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_3 з 16.08.2023 року.

Підпис голови зборів учасників ОСОБА_2 на протоколі завірений нотаріально.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу, як одноособовому виконавчому органу - директору ТОВ АФ «ЧБГ» вимога будь-якого з учасників товариства про скликання загальних зборів учасників товариства на 15.08.2023 року не надходила.

Вказане підтверджує те, що загальні збори учасників ТОВ АФ «ЧБГ» на 15.08.2023 року позивач не скликав.

Крім того, згідно заяви свідка ОСОБА_4 від 27.11.2023 року (наданої в порядку ст.88 ГПК України), який станом на 15.08.2023 року був учасником товариства, повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» 15.08.2023 року він не отримував ні від виконавчого органу товариства ні від інших учасників товариства.

Зокрема, у заяві свідка зазначено, що:

- 14.08.2023 року ОСОБА_4 одержав повідомлення учасника ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_2 від 10.08.2023 року про проведення загальних зборів товариства 25.08.2023 року о 9 год.00 хвилин за адресою: Полтавська обл., Миргородський район, с. Піски. У повідомленні був зазначений порядок денний зборів:

1. Звільнення з посади та припинення повноважень Директора ТОВ Агрофірма «ЧБГ» ОСОБА_1 з 25.08.2023 року;

2. Призначення на посаду Директора ТОВ Агрофірма «ЧБГ» з 25.08.2023 року ОСОБА_3 .

3. Про уповноваження нового Директора ТОВ Агрофірма «ЧБГ» ОСОБА_3 на вчинення дій пов'язаних з реєстрацією змін до відомостей про ТОВ Агрофірма «ЧБГ», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

- Протокол загальних зборів учасників від 15.08.2023 року №07/23 ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_2 підписав на 10 днів раніше від дати проведення зборів, означеної ним у повідомленні від 10.08.2023 року. Вказівка у протоколі про те, що я належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення зборів не відповідає дійсності.

ОСОБА_4 свідчить, що зважаючи на вказані обставини, 15.08.2023 року загальні збори учасників ТОВ АФ «ЧБГ» не проводилися, а рішення зафіксовані у протоколі загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» від 15.08.2023 року №07/23, про припинення повноважень директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_1 з 15.08.2023 року та призначення на посаду директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_3 з 16.08.2023 року загальними зборами учасників товариства не приймалися.

Свідок вийшов із учасників ТОВ АФ «ЧБГ» з підстав вищевказаного порушення учасником ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_2 права ОСОБА_4 на управління товариством, та низки інших порушень його прав цим мажоритарним учасником.

Згідно заяви свідка ОСОБА_5 від 28.11.2023 року (наданої в порядку ст.88 ГПК України), який станом на 15.08.2023 року був учасником товариства, повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» 15.08.2023 року він не отримував ні від виконавчого органу товариства ні від інших учасників товариства.

Зокрема, у заяві свідка зазначено, що:

- Вказівка у протоколі загальних зборів учасників від 15.08.2023 року №07/23 ТОВ АФ «ЧБГ» про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення цих зборів не відповідає дійсності.

- Свідчить, що зважаючи на вказані обставини, 15.08.2023 року загальні збори учасників ТОВ АФ «ЧБГ» не проводилися, а рішення зафіксовані у протоколі загальних зборів учасників ТОВ АФ «ЧБГ» від 15.08.2023 року №07/23, про припинення повноважень директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_1 з 15.08.2023 року та призначення на посаду директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЧБГ» ОСОБА_3 з 16.08.2023 року загальними зборами учасників товариства не приймалися.

У листопаді 2023 року свідок ОСОБА_5 вийшов із учасників ТОВ АФ «ЧБГ» з підстав вищевказаного порушення учасником ТОВ АФ «ЧБГ» ОСОБА_2 права ОСОБА_5 на управління товариством, та низки інших порушень його прав цим мажоритарним учасником.

Докази, які б спростовували свідчення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, на переконання суду твердження позивача, що уповноважений орган - загальні збори учасників ТОВЛФ «ЧБГ» не припиняли його повноважень директора цього товариства, є обгрунтованим.

Щодо посилання відповідача та третьої особи на те, що:

- ОСОБА_2 володіє 70 % голосів учасників Товариства, а це значно більше ніж проста більшість. Відтак, ОСОБА_2 мав кворум та повноваження для проведення загальних зборів та прийняття рішень з усіх питань порядку денного.

- одноособовим кінцевим бенефіціарним власником Товариства було докладено зусиль для дотримання процедури проведення загальних зборів та дотримання відповідних положень визначених розділом 9 Статуту.

- спірні у цій справі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЧБГ» " прийняті за наявності кворуму,

суд зазначає, що вирішення питання про припинення повноважень директора товариства та призначення нового директора відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства, проведення яких в даному випадку не підтверджено матеріалами справи.

Відтак, відсутній юридичний факт, що передбачений законом в якості підстави для припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді директора ТОВАФ «ЧБГ».

За даних обставин, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем передбаченої законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про припинення припинення повноважень директора, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (які були учасниками товариства відповідача) не було належним чином повідомлено про проведення 15.08.2023 загальних зборів учасників товариства, із зазначенням порядку денного, чим порушені їх права як учасників товариства на участь у таких зборах, права одержати інформацію про такі загальні збори учасників товариства, підготуватись і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, повноцінно взяти участь у їх обговоренні, у тому числі, під час підготовки та проведення загальних зборів учасників товариства. Також, суд зауважує, що зазначення у спірному рішенні про те, серед числа запрошених осіб є позивач, матеріалами справи не підтверджено. Вказане також свідчить про те, що він позбавлений можливості підготуватись і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Позивач вказує, що незаконне припинення повноважень директора одноособовим рішенням ОСОБА_2 порушує його права та є підставою для звернення до суду за їх захистом.

При вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Оскільки, суд дійшов висновку про недотримання органом управління (загальними зборами) товариства-відповідача передбаченої законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення, зазначене порушує право позивача на виконання ним обов'язків директора товариства.

Беручи до уваги вищенаведене та обраний позивачем спосіб захисту, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання недійсними рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» ( код ЄДРПОУ 32517276, 37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски), що оформлені протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року, підлягає задоволенню. Щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276, 37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски) з 16 серпня 2023 року необхідно зазначити таке.

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно із частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 7 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, порушення права чи інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статті 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Оскільки порушення процедури звільнення позивача з посади директора є доведеним, тобто з огляду на те, що рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» ( код ЄДРПОУ 32517276, 37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски), що оформлені протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року, яким позивача звільнено з посади директора, підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, тому позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276, 37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски) з 16 серпня 2023 року в даному випадку є ефективним способом захисту прав позивача, тобто така позовна вимога є також обґрунтованою, у зв'язку з чим також підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу необхідно зазначити наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

З вищенаведеної норми закону вбачається, що визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а відтак позовна вимога про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу є похідною від вимоги про визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи. Водночас з норми закону вбачається, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться також на підставі судових рішень про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Тобто, враховуючи вищевикладене, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, враховуючи наведене, позовна вимога про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу є обґрунтована та підлягає задоволенню.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено частиною 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Серед іншого, суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського кодексу України покладаються витрати позивача із сплати судового збору в повному обсязі.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсними рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» ( код ЄДРПОУ 32517276, 37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски), що оформлені протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року.

3.Скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» ( код ЄДРПОУ 32517276,37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски) № 10057010700300003248 від 17.08.2023, які проведені на підставі рішень Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», що оформлені протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276, 37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски) з 16 серпня 2023 року.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276, 37233, Полтавська обл., Миргородський район, село Піски, адреса електронної пошти: c-b-g@ukr.net) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 5368 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.05.24

Суддя Киричук О.А.