08 травня 2024 року Справа № 915/1270/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490)
до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (54000, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159; ідентифікаційний код 05410263)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19; ідентифікаційний код 39369133)
про: стягнення грошових коштів,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Даниляк О.С., адвокат за довіреністю,
від відповідача: Іноземцев Є.С., адвокат за довіреністю,
від третьої особи: не з'явився,
Суть спору:
15.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до господарського суду з позовною заявою № ТОВВИХ-20-11531 від 12.10.2020 (з додатками) про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» грошових коштів у загальній сумі 39 558 780,13 грн, із яких: 34 609 450,95 грн - основний борг; 353 7730,13 грн - пеня; 770 265,05 грн - 3% річних; 641 334,00 грн - інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним з позивачем договором транспортування природного газу від 04.10.2020 № 2002000111, а саме - зобов'язань в частині сплати негативних щодобових небалансів за січень 2020, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем здійснені нарахування у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також нараховано пеню згідно п. 13.5 договору.
20.10.2020 ухвалою (суддя Давченко Т.М.) позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
20.11.2020 до суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли пояснення « 2179/15-20 від 17.11.2020 (т. 1 а.с. 26), в яких третя особа просить суд розглядати справу без участі свого представника з урахуванням інформації, наданої у поясненнях.
23.12.2020 до суду від відповідача надійшов відзив (т. 2 а.с. 57), в якому Акціонерне товариство »Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
11.01.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (т. 2 а.с. 72).
13.07.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (т. 2 а.с. 217).
13.08.2021 до суду від позивача надійшла заява № ТОВВИХ-21-8781 від 10.08.2021 про збільшення позовних вимог (т. 3 а.с. 4), з урахуванням якої товариство просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати за негативні щодобові небаланси в загальному розмірі 365 355 735,63 грн, з якої: 335 849 319,74 грн основного боргу, 19 110 414,97 грн пені, 3 896 203,92 грн 3 % річних, та 6 499 797,00 грн інфляційних втрат.
20.08.2021 та 26.10.2021 до суду від відповідача надійшли письмові заперечення на заяву про збільшення позовних вимог (т. 4 а.с. 63) та відзив на заяву про збільшення позовних вимог (т. 4 а.с. 94).
В підготовчому засіданні 29.09.2021 (суддя Давченко Т.М.) суд ухвалив прийняти заяву про збільшення позовних вимог.
27.10.2021 до суду від відповідача по справі надійшла зустрічна позовна заява (т. 4 а.с. 118), за результатами розгляду якої ухвала, прийнята Господарським судом Миколаївської області 01.11.2021 про повернення зустрічного позову, була скасована 28.12.2021 Південно-західним апеляційним господарським судом, з направленням справи для продовження розгляду.
26.01.2022 Господарським судом Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М. було постановлено ухвалу, якою визнано заяву судді Давченко Т.М. про самовідвід від розгляду справи № 915/1270/20 обґрунтованою; задоволено заяву судді Давченко Т.М. про самовідвід від розгляду справи № 915/1270/20; позовну заяву з додатками передано для визначення головуючого судді в порядку ст. 32 ГПК України (т. 4 а.с. 238).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022 визначено головуючим у справі № 915/1270/20 суддю Смородінову О.Г.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2022 справу № 915/1270/20 було прийнято до провадження судді Смородінової О.Г. (т. 5, а.с. 6), з призначенням підготовчого засідання на 01.03.2022.
Водночас, 01.02.2022 суд, за результатами дослідження матеріалів зустрічного позову, постановив повернути Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» зустрічну позовну заяву б/н від 25.10.2021 (вх. № 16059/21) у справі № 915/1270/20 (т. 5 а.с. 9).
13.09.2022 Південно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2022 у справі № 915/1270/20 залишив без змін.
11.10.2022 до суду від позивача надійшла заява № ТОВВИХ-22-10651 від 04.10.2022 про збільшення позовних вимог (т. 5 а.с. 106), з урахуванням якої заявник просить:
1. Прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.
2. Збільшити розмір позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» за квітень, травень, вересень 2021 року на загальну суму 90 001 482,50 грн, з якої: основна заборгованість в сумі 66 903 099,04 грн, пеня в сумі 6 285 164,05 грн, 3% річних в сумі 1 891 670,59 грн, інфляційні втрати в сумі 14 921 548,82 грн.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» заборгованість всього в сумі 455 357 218,13 грн, з якої: 402 752 418,78 грн основний борг, 25 395 579,02 грн пеня, 5 787 874,51 грн 3 % річних та 21 421 345,82 грн інфляційних втрат.
4. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» судовий збір у розмірі 868 350 грн.
20.02.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 17.02.2023 (вх. № 1961/23) на заяву про збільшення розміру позовних вимог (т. 6 а.с. 191).
Ухвалою суду від 21.03.2023 було, зокрема, прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» № ТОВВИХ-22-10651 від 04.10.2022 про збільшення позовних вимог у справі № 915/1270/20 до розгляду та встановлено Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» строк до 03.04.2023 включно для надання суду та направлення позивачу письмових пояснень щодо заяви № ТОВВИХ-22-10651 від 04.10.2022 про збільшення позовних вимог, у випадку наявності відповідного наміру.
Таким чином, судом у даній справі розглядаються позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» грошових коштів у загальній сумі 455 357 218,13 грн, з яких: 402 752 418,78 грн - основний борг за негативні небаланси; 25 395 579,02 грн - пеня; 5 787 874,51 грн - 3% річних; 21 421 345,82 грн - інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним з позивачем договором транспортування природного газу від 04.10.2020 № 2002000111, а саме - зобов'язань в частині сплати негативних щодобових небалансів за січень 2020 року, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем здійснені нарахування у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також нараховано пеню згідно п. 13.5 договору.
Також, після проведення 21.03.2023 підготовчого засідання:
04.04.2023 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:
- клопотання б/н від 03.04.2023 (вх. № 4135/23), в якому товариство зазначає, що підтримує раніше подану заяву про зупинення провадження у справі № 915/1270/20 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 640/25928/21, просить суд її розглянути і задовольнити (т. 6 а.с. 221);
- додаткові пояснення б/н від 03.04.2023 (вх. № 4134/23) щодо заяви про збільшення позовних вимог (т. 6 а.с. 223).
12.04.2023 до суду від позивача надійшла така кореспонденція:
- заперечення № ТОВВИХ-23-4610 від 12.04.2023 на клопотання АТ «Миколаївгаз» про зупинення провадження у справі (т. 5 а.с. 241);
- письмові пояснення № ТОВВИХ-23-4609 від 12.04.2023, у зв'язку із отриманням від відповідача письмових пояснень щодо заяви про збільшення позовних вимог (т. 6 а.с. 234).
18.04.2023, суд за результатами проведеного засідання, ухвалив відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» в задоволенні клопотання б/н від 22.10.2021 про зупинення провадження у справі № 915/1270/20 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 640/25928/21 (т. 7 а.с. 5).
08.05.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 08.05.2023 (вх. № 5827/23) про зупинення розгляду справи до перегляду Об'єднаною Палатою Верховного Суду справи № 915/686/21 у подібних відносинах (т. 7 а.с. 16).
15.05.2023 до суду від позивача надійшли заперечення № ТОВВИХ-23-6040 від 12.05.2023 на клопотання АТ «Миколаївгаз» про зупинення провадження у справі (т. 7 а.с. 27).
15.05.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 15.05.2023 (вх. № 6139/23) про призначення комплексної судової експертизи (т. 7 а.с. 41).
16.05.2023, суд за результатами проведеного засідання, постановив ухвалу, якою провадження у справі № 915/1270/20 було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 918/686/21; зобов'язано учасників справи повідомити Господарський суд Миколаївської області про усунення обставин, що викликали зупинення господарської справи та надати відповідні докази (т. 7 а.с. 52).
07.09.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд постановив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2023 у справі № 915/1270/20 - без змін (т. 7 а.с. 146).
28.07.2023 до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшли заперечення № ТОВВИХ-23-10197 від 28.07.2023 на клопотання АТ «Миколаївгаз» про призначення комплексної судової експертизи (т. 7 а.с. 150).
29.12.2023 Господарський суд Миколаївської області за клопотанням позивача постановив ухвалу про поновлення провадження у справі № 915/1270/20 та призначив підготовче засідання (т. 7 а.с. 190).
27.02.2024 суд, за результатами проведеного чергового підготовчого засідання, ухвалив у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» б/н від 15.05.2024 (вх. № 6139/24) про призначення експертизи у справі № 915/1270/20 відмовити; зобов'язати учасників справи скласти акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами за спірний у даній справі період (січень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року). Ініціативу щодо оформлення даного акту покласти на позивача, а саме: встановити для позивача строк до 08.03.2024 включно для звернення до відповідача з проєктом відповідного акту; встановити для відповідача строк до 15.03.2024 включно для реагування на звернення позивача.
Крім того, вказаною ухвалою було закрито підготовче провадження у справі № 915/1270/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 26 березня 2024 року о 12:40 (т. 7 а.с. 237).
19.03.2024 до суду від відповідача на виконання ухвали суду від 27.02.2024, надійшли акти звірок (т. 8 а.с. 19-28).
25.03.2024 відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням б/н від 25.15.2024 (вх. № 3515/24) про зменшення розміру штрафних санкцій (т. 8 а.с. 33).
26.03.2024 позивач надав до суду письмову заяву № ТОВВИХ-24-4660 від 26.03.2024 про заперечення проти клопотання про зменшення розміру пені на 90 % (т. 8 а.с. 39).
В засіданні, проведеному 26.03.2024 за участю представників позивача та відповідача, суд розпочав розгляд справи по суті, заслухавши вступне слово позивача та розпочавши дослідження доказів, на які учасник справи посилається в обґрунтування своїх вимог. За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про оголошення перерви до 10 квітня 2024 року о 10:00.
Судове засідання у даній справі, яке було призначено на 10 квітня 2024 року о 10:00, не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 10:09 по 11:18 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.
Ухвалою суду від 10.04.2024 судове засідання у справі № 915/1270/20 було призначено на 17 квітня 2024 року об 11:40 (т. 8 а.с. 66).
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 15.04.2024 по 23.04.2024, судове засідання у даній справі, призначене на 17.04.2024 не відбулося.
Ухвалою суду від 24.04.2024 судове засідання у справі № 915/1270/20 було призначено на 08 травня 2024 року о 10:00 (т. 8 а.с. 70).
08.05.2024 в судове засідання з'явилися повноважні представники позивача та відповідача, яких суд заслухав. Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про час та місце його проведення була повідомлена належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника третьої особи.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 08.05.2024 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, суд -
04 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», як Оператором, та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», як Замовником, було укладено Договір транспортування природного газу №2002000111 (далі - Договір), що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497.
Відповідно до предмету даного Договору Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1).
За умовами наведеного Договору:
- обсяг Послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (на добу наперед та/або потужності протягом доби) (п. 2.3, в редакції Додаткової угоди № 2 від 04.09.2020);
- Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.5);
- Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (п. 2.6);
- взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з'єднаннях) відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або до аукціонної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою та/або аукціонною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8, в редакції Додаткової угоди № 2 від 04.09.2020);
- Оператор зобов'язаний: своєчасно надавати Послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від Замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав Замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України; повідомляти Замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; здійснити додаткову оплату Замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором; здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця (п. 3.1);
- Оператор має право: своєчасно отримувати від Замовника плату за надані Послуги; на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку Замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов'язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством; обмежувати або припиняти транспортування природного газу у випадках, передбачених цим Договором та Кодексом; отримувати оперативну інформацію від Замовника на запит своєї диспетчерської служби; стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, та/або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями в порядку, визначеному цим Договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим Договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання Послуг, а також для виконання обов'язків оператора газотранспортної системи (п. 3.2);
- Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; надати Оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби Оператора; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; повідомляти Оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; забезпечити можливість цілодобового зв'язку Оператора з представниками Замовника, зазначеними в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом; реєструвати в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця (п. 4.1);
- Замовник має право: отримувати від Оператора Послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/ реномінаціям; отримувати від Оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання Замовником своїх зобов'язань за цим Договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим Договором, іншим суб'єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це Оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим Договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається Оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором; користуватися іншими правами, передбаченими Договором та чинним законодавством України; у разі фізичного підключення до газотранспортної системи - на безперешкодний та безкоштовний доступ в порядку, визначеному Кодексом, на територію та земельну ділянку Оператора, де розміщені місця відбору проб газу та/або комерційні вузли обліку газу, за якими здійснюється замовлення Послуг (п. 4.2);
- Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п. 6.1);
- розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу (п. 6.2);
- надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його офіційному веб-сайті (п. 6.3);
- вартість договірної потужності визначається виходячи з обсягу розподіленої потужності Замовнику згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку розподілу потужності на період однієї газової доби. Замовник, який за результатами аукціону отримав доступ до розподілу потужності, зобов'язаний здійснити оплату аукціонної премії: для аукціонів розподілу річної або квартальної потужності - у строк до 10 робочих днів після оголошення результатів аукціону; для аукціонів розподілу місячної потужності або потужності на період однієї газової доби - у строк оплати вартості розподіленої потужності. Розмір аукціонної премії визначається як добуток обсягу потужності (до якої за результатами аукціону надано доступ) на кількість газових діб у періоді користування цією потужністю та аукціонної надбавки (п. 8.1, в редакції Додаткової угоди № 2 від 04.09.2020);
- вартість перевищення Замовником (крім Замовника, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільних систем) замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за відповідною формулою. За результатами остаточної алокації відборів та подач Замовника Оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці. Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються Замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений у цьому пункті, визначається за даними Оператора (п. 8.3);
- Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1);
- у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж в Оператора природного газу в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (п. 9.2);
- у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (п. 9.3);
- врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби) (п. 11.4);
- Оператор і Замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється Сторонами актом звірки (п. 11.5);
- у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором (п. 13.1);
- у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5);
- цей договір набирає чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між Сторонами з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1).
Вищенаведений Договір скріплений підписам та печатками обох сторін.
У спірний період представниками позивача та відповідача підписані акти приймання-передачі природного газу за січень 2020 року, січень, лютий, березень 2021 року, зведені акти приймання-передачі природного газу за січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року, акти наданих послуг перевищення замовленої потужності за січень 2020 року, квітень, травень, вересень 2021 року.
На виконання умов Договору та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015, позивач, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи (складених, зокрема, на підставі інформації, поданої до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9) виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу за січень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітні місяці, а саме:
- за січень 2020 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 7308,06333 тис.куб.м. (75638455 кВт * год) на загальну суму 46 218 783,30 грн, з ПДВ;
- за січень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 1,05978 тис.куб.м. (10969 кВт * год) на загальну суму 9986,47 грн, з ПДВ;
- за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 5974,82730 тис.куб.м. (61839463 кВт * год) на загальну суму 69 963 979,56 грн, з ПДВ;
- за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 8597,60872 тис.куб.м. (88985250 кВт * год) на загальну суму 62 126 148,65 грн, з ПДВ;
- за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 27215,53610 тис.куб.м. (281680799 кВт * год) на загальну суму 196 839 848,44 грн, з ПДВ;
- за квітень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 0,21236 тис.куб.м. (2198 кВт * год) на загальну суму 2 223,13 грн, з ПДВ;
- за травень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 2,72310 тис.куб.м. (28184 кВт * год) на загальну суму 33 637,36 грн, з ПДВ;
- за вересень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 1809,19021 тис.куб.м. (18725119 кВт * год) на загальну суму 66 897 742,76 грн, з ПДВ.
Відповідно до наявних у матеріалах справи довідок про добові небаланси, вказані негативні щодобові небаланси відповідача виникали внаслідок:
- відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу в зазначені періоди без подання відповідних обсягів природного газу до газотранспортної системи;
- несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу (відповідно до абз. 2 п. 7 гл. 6 розділу XII Кодексу ГТС передбачено, що у разі несанкціонованого відбору природного газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - оператора газотранспортної системи).
За такого, з урахуванням положень п. 2.8, п. 11.4 Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» через інформаційну платформу було направлено Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» акти врегулювання щодобових небалансів:
- № 01-2020-2002000111 від 31.01.2020 за січень 2020 року;
- № 01-2021-2002000111 від 31.01.2021 за січень 2021 року;
- № 02-2021-2002000111 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 по 16.02.2021;
- № 02-2021-2002000111/2 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 по 28.02.2021;
- № 03-2021-2002000111 від 31.03.2021 за березень 2021 року;
- №04-2021-2002000111 від 30.04.2021 за квітень 2021 року;
- №05-2021-2002000111 від 31.05.2021 за травень 2021 року;
- №09-2021-2002000111 від 30.09.2021 за вересень 2021 року.
Зі змісту бухгалтерських довідок, що містяться в матеріалах справи, вбачається відображення в бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» за спірний період (січень 2020 року, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року) господарських операцій по контрагенту Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» згідно договору транспортування природного газу № 2002000111 від 04.02.2020 в загальному обсязі згідно Реєстрів врегулювання щодобових небалансів за відповідні газові місяці.
Як уже було наведено вище, пунктом 9.3 Договору встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за щодобовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця).
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем виставлялися відповідачу рахунки для оплати за щодобові негативні небаланси:
- №01-2020-2002000111 від 31.01.2020 на загальну суму 46 161 684,92 грн, з ПДВ на оплату за щодобові негативні небаланси за січень 2020 року (під час розрахунку позивачем остаточної суми негативного небалансу за січень 2020 року було враховано наявність у відповідача позитивної суми небалансу за січень 2020 року в розмірі 57 098,38 грн);
- № 01-2021-2002000111 від 31.01.2021 на оплату за добові небаланси за січень 2021 року на загальну суму 3 326,90 грн, з ПДВ (під час розрахунку позивачем остаточної суми негативного небалансу за січень 2021 року було враховано наявність у відповідача позитивної суми небалансу за січень 2021 року в розмірі 6 659,57 грн);
- № 02-2021-2002000111 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) на загальну суму 69 963 979,56 грн, з ПДВ;
- № 02-2021-2002000111 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (за період з 17.02.2021 по 28.02.2021) на загальну суму 62 126 148,65 грн, з ПДВ:
- № 03-2021-2002000111 від 31.03.2021 на оплату за добові небаланси за березень 2021 року на загальну суму 196 839 848,44 грн, з ПДВ;
- № 04-2021-2002000111 від 30.04.2021 на оплату за добові небаланси за квітень 2021 року на загальну суму 343,44 грн (під час розрахунку позивачем остаточної суми негативного небалансу за квітень 2021 року було враховано наявність у відповідача позитивної суми небалансу за квітень 2021 року в розмірі 1 879,69 грн);
- № 05-2021-2002000111 від 31.05.2021 на оплату за добові небаланси за травень 2021 року на загальну суму 5 012,84 грн (під час розрахунку позивачем остаточної суми негативного небалансу за травень 2021 року було враховано наявність у відповідача позитивної суми небалансу за травень 2021 року в розмірі 28 624,52 грн).
- № 09-2021-2002000111 від 30.09.2021 на оплату за добові небаланси за вересень 2021 року на загальну суму 66 897 742,76 грн.
Відправлення актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на оплату підтверджується наданими позивачем Реєстрами файлів відправлених з Інформаційної платформи.
При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що п.2.8 Договору передбачено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з'єднаннях) відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або до аукціонної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою та/або аукціонною платформою, визначеного Кодексом.
Умовами п. 2 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором ГТС договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору; обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором ГТС) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора ГТС.
Відповідно до п. 4 гл. 1 розділу ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
З наведеного вбачається, що замовник як користувач інформаційної платформи мав доступ до відомостей про обсяги небалансів та вартість послуг з врегулювання щодобового негативного небалансу на такій інформаційній платформі.
З матеріалів справи також вбачається, що позивачем у даній справи вживалися заходи досудового врегулювання спору. Так, 03.03.2020 позивач надсилав відповідачу листа вих. № ТОВВИХ-20-2477, з вимогою в найкоротший час перерахувати на користь позивача грошові кошти на загальну суму 46 161 684,92 грн на оплату за щодобові негативні небаланси за січень 2020 року.
У відповідь 10.03.2020 позивачем було отримано від відповідача листа №54005-СЛ-8375-0320 від 04.03.2020 з пропозицією укласти договір реструктуризації заборгованості за січень 2020 року за договором транспортування природного газу від 02.02.2020 №2002000095 шляхом сплати грошових коштів за графіком платежів.
Даним листом відповідач, по суті визнаючи заборгованість в повному обсязі, яка склалась у нього за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року, зобов'язувався до 30.09.2020 сплатити на користь позивача всю суму заборгованості в розмірі 46 161 684,92 грн.
При цьому, з огляду на увесь спірний період правовідносин сторін у даній справі, за даними позивача, у строки встановлені п.9.3 Договору відповідач не оплатив щодобові негативні небаланси в загальній сумі 402 752 418,78 грн, що і стало для товариства підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, предметом позову в цій справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про стягнення заборгованості добові небаланси у спірний період (січень 2020 року, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року) за договором транспортування природного газу, а також нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини щодо визначення вартості та порядку розрахунків за добові небаланси у спірний період, а також обставини порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Позивач на підтвердження власної правової позиції щодо суті спірних правовідносин у даній справі надав суду такі докази:
- Договір транспортування природного газу № 2002000111 від 04.02.2020, з додатками до нього;
- Акти врегулювання щодобових небалансів за спірний період (січень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року), оформлені як електронні докази, надані на цифрових дисках, а також в паперових копіях;
- рахунки за спірний період (січень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року), оформлені як електронні докази, надані на цифрових дисках, а також в паперових копіях;
- реєстри файлів відправлених з інформаційної платформи за спірний період (січень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року), оформлені як електронні докази, надані на цифрових дисках, а також в паперових копіях;
- довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про добові небаланси Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» за спірний період (січень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року);
- акти приймання-передачі природного газу/акти наданих послуг, оформлені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» за спірний період (січень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року);
- Договори купівлі-продажу природного газу для забезпечення здійснення балансуючих дій, додаткових угод, актів приймання-передачі природного газу, та платіжних доручень до них;
- бухгалтерські довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» від 06.10.2020, від 27.05.2021, від 27.05.2021, від 27.05.2021, від 27.05.2021, від 25.06.2021 від 25.06.2021;
- скріншоти з інформаційної платформи щодо відображення балансу газу та фізичних обсягів газу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» за спірний період (січень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року);
- повідомлення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача платформи та копії довіреностей відповідних осіб;
- Акти звірки розрахунків за період з 01.01.2020 по 31.12.2021;
- довідки № 15932/30527/2020 від 08.10.2020, № 159932/28641/2021 від 26.07.2021, № 15932/23452/2022 від 04.10.2022 про надходження грошових коштів;
- листи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-20-2477 від 03.03.2020, №ТОВВИХ-20-14433 від 22.12.2020, №ТОВВИХ-21-312 від 12.01.2021, №ТОВВИХ-21-312 від 12.01.2021;
- лист Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» №54005-СЛ-8375-0320 від 04.03.2020;
- заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за січень 2020 року;
- постанови НКРЕКП № 235 від 17.02.2021;
- листи НКРЕКП № 9/16/5-21 від 18.01.2021, № 13910/16.3.2/7-20 від 24.12.2020, №3463/16.2.1/7-22 від 10.05.2022;
- звітність про використання потужностей газорозподільної системи та стан розрахунків за квітень, травень, вересень 2021 року.
Відповідач на підтвердження власної правової позиції щодо суті спірних правовідносин у даній справі надав суду такі докази:
- постанови НКРЕКП № 201 від 16.02.2017, № 853 від 29.06.2017, № 944 від 04.06.2019, № 3035 від 24.12.2019, № 1173 від 24.06.2020;
- витяг з презентації «Балансуючі дії ТСО»;
- оголошення про проведення відкритих торгів, роздруківка з сайту Prozorro та витяг з проєкту договору про надання послуги балансування;
- витяг з презентації «Комерційне балансування: огляд»;
- роздруківка з сайту Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» щодо маржинальної ціни газу у січні 2020 року;
- лист Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» №54005-СЛ-6573-0321 від 29.03.2021, з відповіддю на нього Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»;
- роздруківка інформації Оператора ГТС розміщеної за посиланням https://tsoua.com/kliyentam/zamovlennya-poslug/nejtralnist-balansuvannya/ про: «Різниця витрат та доходів оператора газотранспортної системи за газовий місяць М, що розраховується згідно норм Кодексу»;
- Акти звірки розрахунків в межах справи 915/1270/20 станом на 27.02.2024 за спірний період (січень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у даній справі доказів суду не надавала.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини сторін виникли на підставі Договору транспортування природного газу №2002000111 від 04.02.2020.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 15.07.2022 у справі № 921/184/21 договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу.
Згідно з п. 17, 19, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Оператор газотранспортної системи суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Транспортування природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу».
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.
З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про ринок природного газу»).
Згідно зі ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Відповідно до п. 1, 2, 3 гл. 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (надалі Кодекс ГТС) для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб - додатка.
Згідно з п. 2 гл. 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу (затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2497 від 30.09.2015).
У п. 1 гл. 1 розділу VIII Кодексу ГТС зазначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (п. 3 гл. 1 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Відповідно до п. 5 гл. 1 розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.
Згідно з п. 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.
У гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок визначення обсягу добового небалансу та плати за нього. Так, плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс (пункт 6 зазначеної норми).
Відповідно до п.п. 17, 18, 19 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати Оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу).
Суд також враховує, що відповідно до п. 9 гл.1 розділу VIII Кодексу ГТС вчинення дій з врегулювання добового небалансу є складовою послуги транспортування.
За приписами п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у ГТС, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.
Комерційне балансування - діяльність оператора ГТС, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації.
Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності ГТС, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
Згідно з п.1 гл.1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора ГТС у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
Відповідно до п. 1 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
У випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (абз. 2 п. 2 гл.6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Перевищення обсягів відібраного природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п.3 гл. 1 розділу XIV Кодексу ГТС).
Умовами п. 6 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс застосовується таким чином: (1) якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс; (2) якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.
З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).
Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.02.2022 у справі №918/450/20.
Суд також враховує, що відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу» правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об'єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування.
У відповідності до п. 4 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.
На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу, у відповідності з п. 17 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Згідно з положеннями пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 201 від 16.02.2017, при провадженні ліцензованої діяльності оператор ГТС повинен, зокрема: здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (пп. 24 п. 2.3 Ліцензійних умов); визначати розмір плати за небаланси замовників, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат ліцензіата, пов'язаних із здійсненням балансування, відповідно до правил щодо балансування, прийнятих згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про ринок природного газу» (пп. 43 п. 2.3 Ліцензійних умов).
Відповідно до п. 2 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Згідно з п. 7 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС, для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу, оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-12 цієї глави.
Умовами п. 5 гл. 1 розділу 1 Кодексу ГТС встановлено, що послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;
Матеріали справи свідчать, що у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» протягом строку дії Договору транспортування природного газу № 2002000111 від 04.02.2020 укладалися з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРУ ТРЕЙДИНГ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН» договори купівлі-продажу природного газу для забезпечення здійснення балансуючих дій та інших потреб позивача.
На виконання зазначених договорів позивачем були підписані акти приймання-передачі. Крім того отримані обсяги природного газу за даними товариства були оплачені в повному обсязі (копії договорів, додаткових угод, актів приймання передачі природного газу та платіжних доручень надані позивачем до позовної заяви та заяв про збільшення позовних вимог і були досліджені судом під час розгляду справи).
Таким чином, позивачем було виконано імперативні приписи ч.ч. 1-2 ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу», п. 4 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС та з урахуванням вищевикладеного сформовано маржинальні ціни продажу та придбання природного газу у спірний період, виходячи з реальних витрат позивача на придбання природного газу та виходячи з фактичної вартості газу, придбаного позивачем за вищезазначеними договорами купівлі-продажу.
Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.
Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.
Враховуючи викладене, суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, про те, що у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.
У вказаній постанові Верховний Суд також зазначив, що згідно з п. 2 розділу XIII Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.
У розділі XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС.
Цілісність ГТС - стан ГТС, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором ГТС, що технічно гарантують транспортування природного газу (п.47 ч.1 ст.1 Закону «Про ринок природного газу»).
Втім, встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі.
Між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розділом XIII, а розділом XIV Кодексу.
Тому оператор ГТС не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).
Оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факти купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.
Отже, суд відхиляє доводи відповідача про необхідність надання позивачем доказів вчинення ним дій, спрямованих на врегулювання небалансу, та відхилення у функціонуванні ГТС.
З урахуванням викладеного вище суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Приписами ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності оплати за негативні щодобові небаланси закон покладає на замовника.
Водночас, судом встановлено, що відповідач, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов Договору, вартість щодобових негативних небалансів у спірному періоді на користь позивача у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого останній звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості за негативні щодобові небаланси у спірний період (січень 2020 року, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року) у розмірі 402 752 418,78 грн.
Обсяг небалансів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» встановлено судом на підставі відомостей, що містяться в інформаційній платформі та які вносилися до неї оператором ГРМ, а також складених оператором ГТС односторонніх актів і здійснених сторонами актів звірки розрахунків, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.
Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про своєчасність виконання взятих на себе договірних зобов'язань.
Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності здійснення розрахунків за негативні щодобові небаланси, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Разом із тим, за даними підтвердженими представниками обох сторін, протягом розгляду справи відповідач здійснив часткове погашення претензійних вимог.
Так, матеріали справи містять скріплені підписами та печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» Акти звірок розрахунків за газові місяці січень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень 2021 року.
Згідно з даними цих актів звірок, які підписані та без зауважень погоджені обома сторонами вбачається:
- за зобов'язаннями за газовий місяць січень 2020 року обороти при звірці станом на 27.02.2024 склали 46 161 684,92 грн/46 161 684,92 грн, сальдо (дебет Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» / кредит Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз») станом на 27.02.2024 складає 0,00 грн/0,00 грн;
- за зобов'язаннями за газовий місяць січень 2021 року обороти при звірці станом на 27.02.2024 склали 3 326,90 грн/3 326,90 грн, сальдо (дебет Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» / кредит Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз») станом на 27.02.2024 складає 0,00 грн/0,00 грн;
- за зобов'язаннями за газовий місяць лютий 2021 року обороти при звірці станом на 27.02.2024 склали 132 090 128,21 грн/66 409 274,98 грн, сальдо (дебет Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» / кредит Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз») станом на 27.02.2024 складає 65 680 853,23 грн/65 680 853,23 грн;
- за зобов'язаннями за газовий місяць березень 2021 року обороти при звірці станом на 27.02.2024 склали 196 839 848,44 грн/0,00 грн, сальдо (дебет Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» / кредит Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз») станом на 27.02.2024 складає 196 839 848,44 грн/196 839 848,44 грн;
- за зобов'язаннями за газовий місяць квітень 2021 року обороти при звірці станом на 27.02.2024 склали 343,44 грн/0,00 грн, сальдо (дебет Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» / кредит Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз») станом на 27.02.2024 складає 343,44 грн/343,44 грн;
- за зобов'язаннями за газовий місяць травень 2021 року обороти при звірці станом на 27.02.2024 склали 5 012,84 грн/0,00 грн, сальдо (дебет Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» / кредит Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз») станом на 27.02.2024 складає 5 012,84 грн/5 012,84 грн;
- за зобов'язаннями за газовий місяць вересень 2021 року обороти при звірці станом на 27.02.2024 склали 66 897 742,76 грн/0,00 грн, сальдо (дебет Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» / кредит Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз») станом на 27.02.2024 складає 66 897 742,76 грн /66 897 742,76 грн.
Правильність зазначених у актах відомостей щодо часткового погашення відповідачем заборгованості була підтверджена представниками сторін в судовому засіданні з розгляду справи по суті.
Виходячи з вищенаведеного судом встановлено, що Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» було у повному обсязі погашено заборгованість за зобов'язаннями за газовий місяць січень 2020 року (у даній справі заявлено до стягнення за небаланси за газовий місяць січень 2020 року грошові кошти в сумі 34 609 450,95 грн), частково погашено заборгованість за зобов'язаннями за газовий місяць лютий 2021 року на суму 38 719 167,12 грн (у даній справі заявлено до стягнення за небаланси газовий місяць лютий 2021 року грошові кошти в сумі 104 400 020,35 грн).
Таким чином, враховуючи, що протягом строку розгляду даної справи відповідачем частково погашено заявлену позивачем за даним позовом до стягнення суму в розмірі 73 328 618,07 грн основного боргу за Договором, отже між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору у вказаній частині вимог.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 626,01 грн заборгованості відсутній предмет спору у зв'язку з тим, що відповідачем вказана заборгованість погашена.
Отже, беручи до уваги наведені норми та обставини, провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за негативні щодобові небаланси в сумі 73 328 618,07 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Решта ж суми заборгованості за негативні щодобові небаланси у розмірі 329 423 800,71 грн (у тому числі за газовий місяць лютий 2021 року у розмірі 65 680 853,23 грн, за газовий місяць березень 2021 року у розмірі 196 839,848,44 грн, за газовий місяць квітень 2021 року у розмірі 343,44 грн, за газовий місяць травень 2021 року у розмірі 5 012,84 грн, за газовий місяць вересень 2021 року у розмірі 66 897 742,76 грн) підлягає до стягнення з відповідача, у зв'язку з обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Крім основного боргу, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:
- пеню в загальному розмірі 25 395 579,02 грн;
- 3 % річних в загальному розмірі 5 787 874,51 грн;
- інфляційні втрати в загальному розмірі 21 421 345,82 грн.
Так, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати щодобових небалансів за січень 2020 року позивачем на підставах п.п. 13.1, 13.5 Договору, ст.536, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.198 Господарського кодексу України нараховано відповідачу пеню в розмірі 3 537 730,13 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 770 265,05 грн та інфляційні втрати в розмірі 641 334,00 грн.
В подальшому, позивачем у письмових поясненнях ТОВВИХ-21-8523 від 04.08.2021 зазначалося, що з урахуванням сплат заборгованості та припиненню на підставі ряду Заяв про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог всього на загальну суму 34 609 450,95 грн, станом на 16.07.2021 основний борг відповідача перед позивачем за добовий небаланс природного газу січня 2020 року по договору №2002000111 від 04.02.2020 - відсутній. При цьому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 537 730,13 грн пені, 770 265,05 грн трьох відсотків річних та 641 334 грн інфляційних втрат за період з 22.02.2020 по 29.09.2020 позивач вважає обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами в розумінні чинного ГПК України, як наслідок такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати щодобових небалансів за лютий-березень 2021 року позивачем на підставах п.п. 13.1. 13.5 Договору, ст.536. ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України донараховано відповідачу за сукупний період з 23.02.2021 по 05.08.2021 (по кожному газовому місяцю окремо) пеню в розмірі 15 572 684,84 грн, грн відсотки річних від простроченої суми в розмірі 3 125 938,87 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 858 463,00 грн.
У подальшому, у зв'язку із порушенням відповідачем виконання зобов'язань з оплати негативних щодобових небалансів за квітень, травень, вересень 2021 року позивачем на підставах п.п. 13.1. 13.5 Договору, ст.536. ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України донараховано відповідачу за сукупний період з 01.04.2021 по 30.09.2022 (по кожному газовому місяцю окремо) пеню в розмірі 6 285 164,05 грн, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 1 891 670,59 грн та інфляційні втрати у розмірі 14 921 548,82 грн.
Щодо заявлених до стягнення сум процентів річних та інфляційних витрат, суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
Отже, на підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача проценти річні та інфляційні втрати за відповідні періоди.
За перевіркою суду відповідні нарахування позивачем проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нарахованої позивачем до стягнення з відповідача суми пені, суд зазначає, що за приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 13.5 Договору транспортування природного газу №2002000111 від 04.02.2020 у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Отже, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та умов Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
Суд перевірив розрахунок пені, наведений позивачем, та встановив, що відповідне нарахування проведено правильно, а отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, суд зауважує, що відповідачем у даній справі було заявлено клопотання б/н від 25.03.2024 (вх. № 3515/24) про зменшення розміру штрафних санкцій. Вказане клопотання обґрунтоване, зокрема, відсутністю господарської діяльності, скрутним становищем підприємства відповідача, який повідомляє, що постановою № 1773 від 29.09.2023 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зупинила АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «МИКОЛАЇВГАЗ» (код ЄДРПОУ 05410263) дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 853. Враховуючи наведене, з 01.10.2023 року Товариство не є Оператором газорозподільної системи, не здійснює розподіл природного газу на території Миколаївської області, а тому не отримує жодних надходжень від основної діяльності.
Крім того, відповідач зауважує, що однією з головних причин прострочення виконання зобов'язання є обставини непереборної сили (початок бойових дій). Починаючи з лютого 2022 року територія м. Миколаєва та Миколаївської області знаходилася під постійними обстрілами з боку агресора. Внаслідок цього практично всі підприємства області призупинили свою роботу та, відповідно, кошти за розподіл природного газу - основне джерело надходжень Товариства припинили надходити. В свою чергу більшість побутових споживачів природного газу також з початку бойових дій масово покинули свої оселі та припинили споживання природного газу і оплату за його розподіл відповідачу. Крім того, значна частина коштів, які все ж таки надходили на рахунок Товариства, направлялася на ліквідацію аварійних ситуацій, проведення ремонтно-відновлювальних робіт пошкоджених внаслідок обстрілів газорозподільних мереж на території м. Миколаєва та Миколаївської області а також на реконструкцію знищених ворогом міжселищних газопроводів, зокрема на південному та південно-східному напрямку області яка знаходилася під тимчасовою окупацією.
Позивач проти задоволення вказаного клопотання заперечував (письмова заява № ТОВВИХ-24-4660 від 26.03.2024), посилаючись, зокрема, на те, що нараховані позивачем штрафні санкції є співмірними (адекватними) з розміром основного боргу та не перевищують його, у зв'язку з чим правові підстави для застосування статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України відсутні. Як вбачається із позовної заяви та підтверджується матеріалами справи № 915/1270/20, строк виконання зобов'язання відповідача з оплати за щодобові небаланси природного газу спірний період настав. Однак, в порушення умов пункту 9.3. Договору АТ «Миколаївгаз» не виконав своєчасно свої зобов'язання та не здійснив відповідну оплату. Відповідач достеменно був обізнаний про наявну у нього суму заборгованості за вказані вище газові місяці, оскільки ним було отримано акти, рахунки, які підписані ЕЦП, через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи. На переконання позивача, АТ «Миколаївгаз» не наводить доводів та не надає будь яких доказів як стосовно причин неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, так і стосовно вжиття чи невжиття ним заходів до виконання зобов'язання.
Позивач наполягає, що відповідачем не наведено доводів та не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України, а також, що стягнення штрафних санкцій є неспівмірними з наслідками порушення, не відповідають засадам розумності і справедливості, перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача та можуть спричинити повне зупинення господарської діяльності.
Позивач звертає увагу суду на принцип рівності сторін, який вимагає «справедливого балансу інтересів між сторонами», не можуть бути односторонньо застосовані на користь відповідача положення статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України.
З огляду на вказане, ТОВ «Оператор ГТС України» наголошує на відсутності підстав для задоволення клопотання АТ «Миколаївгаз» про зменшення розміру пені на 90 %.
Дослідивши аргументи сторін суд зауважує, що право на зменшення розміру штрафних санкцій / неустойки рішенням суду передбачено приписами ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України.
Так, ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, за своєю правовою природою пеня, як один із видів штрафних санкцій, виконує стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, господарський суд вважає необхідним зазначити, що використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Суд звертає увагу на те, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми у вигляді пені змінює їхнє дійсне правове призначення. Пеня має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для постачальника, а для боржника - фактором втрати чи поглиблення його економічної (фінансової) неспроможності.
Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 по справі №7-рп/2013.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено.
Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст.86 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За такого, враховуючи вищенаведені аргументи сторін та відсутність доказів того, що внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов'язання постачальнику завдано збитків, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру пені на 50%, зокрема встановивши розмір належної до стягнення пені 12 697 789,51 грн (50% обґрунтовано заявленого до стягнення розміру), що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання штрафних санкцій як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів.
У задоволені ж позову про стягнення пені в іншій частині, а саме в сумі 12 697 789,51 грн, господарський суд відмовляє позивачу.
Суд зазначає, що за приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, відповідно до п.4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Крім того, відповідно до положень п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.
З урахуванням наведеного, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 219, 220, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі № 915/1270/20 в частині позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» основного боргу в сумі 73 328 618,07 грн у зв'язку із відсутністю предмета спору.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (54000, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159; ідентифікаційний код 05410263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490) основний борг в сумі 329 423 800,71 грн, пеню в сумі 12 697 789,51 грн, 3 % річних в сумі 5 787 874,51 грн, інфляційні втрати в сумі 21 421 345,82 грн, а також 868 350,00 грн судового збору.
4. В решті позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 12 697 789,51 грн відмовити позивачу.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490).
Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (54000, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159; ідентифікаційний код 05410263).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19; ідентифікаційний код 39369133).
Повне рішення складено та підписано судом 17.05.2024.
Суддя О.Г. Смородінова