Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2024 р. № 520/12881/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає в недонарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року та до Дня Незалежності України в 2023 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року та до Дня Незалежності України в 2023 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви судом встановлено, що позивач оскаржує, зокрема, протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає в недонарахуванні та невиплаті йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року.
Суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, 30 вересня 2022 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2022 року.
Вищевказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 6 лютого 2018 року у справі №607/7919/17 за аналогічних обставин у подібних правовідносинах, у якій Суд зазначив, що « 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога».
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, строк звернення до суду з даною позовною вимогою почав обраховуватися з 30.09.2022.
Також, позивач оскаржує протиправну бездіяльність відповідача щодо недонарахування та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, яка, відповідно до пункту 3 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 року №754 "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань", виплачується до 24 серпня 2023 року.
Отже, строк звернення до суду з даною позовною вимогою почав обраховуватися з 24.08.2023.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 13.05.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Разом з позовною заявою позивачем заявлене клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022 він був вимушений евакуюватися з міста Харкова, що унеможливило звернення позивача до суду в установлений законом строк. Просить поновити йому строк звернення до суду.
Щодо доводів позивача суд зазначає, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Суд вважає за необхідне зазначити, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Вказане узгоджується з правовою позицією постанови Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.
Водночас, конкретних пояснень причин з доказами існування безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між цим фактом та фізичною неможливістю своєчасно вчинити процесуальну дію з приводу звернення до суду подана заява не містить.
Відтак, викладені позивачем доводи не доводять підстав поважності пропуску строку звернення до суду.
Отже, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, поважних причин пропуску строку не зазначив.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску такого строку.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН