17 травня 2024 року м. Рівне №460/4278/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі - відповідач ), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 , нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/42337/22 за період з 01.12.2019 по 31.01.2023 в розмірі 116867,86 грн; стягнути недоотриману пенсію померлого ОСОБА_2 , нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/42337/22 за період з 01.12.2019 по 31.01.2023 в розмірі 116867,86 грн.
Заяви по суті справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є дружиною військового пенсіонера ОСОБА_2 , який помер. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/42337/22 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок його пенсії, призначеної за вислугу років, враховуючи оновлену довідку про грошове забезпечення, з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії. На виконання вищесказаного рішення суду відповідачем нараховано борг за період з 01.12.2019 по 31.01.2023 в розмірі 116867,86 грн, про що свідчить наданий відповідачем розрахунок від 27.12.2023.
Позивач зазначає, що на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вона, як дружина померлого пенсіонера, що забезпечується пенсією в разі втрати годувальника, має право на отримання невиплаченої суми пенсії. Тому, позивач звернувся до суду і просить суд позов задовольнити повністю.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області подав відзив на позовну заяву, де вказав, що нарахована сума заборгованості на виконання рішення суду від 21 грудня 2022 року у справі №460/42337/22 в розмірі 116867,86 грн не входить до складу недоотриманої пенсії та буде виплачена після заміни сторони правонаступником при відповідному фінансуванні на ці цілі з Державного бюджету України. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 26.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ОСОБА_1 була дружиною військового пенсіонера ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в Бахмутському районі Донецької області, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
В листопаді 2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з вимогою виплатити їй борг, нарахований за рішенням суду у справі №460/42337/22, як недоотриману пенсію свого померлого чоловіка.
Відповідач на подану заяву надав відповідь від 26.12.2023 №40065-37452/С-05/8-1700/23 про відмову в задоволенні її звернення з роз'ясненням «необхідності зміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця».
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною другою статті 55 Закону №2262-ХІІ, нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
За змістом частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого тпостановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
У відповідності до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ.
Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 26.12.2023 повідомило ОСОБА_1 , що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі №460/42337/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області нараховано суму пенсії ОСОБА_2 за період з 01 грудня 2019 року по 31 січня 2023 року в розмірі 116867,86 грн.
Згідно з наведеними вище приписами статті 61 Закону №2262-ХІІ суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які або належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера.
Як встановив суд, ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , а із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера та відповідними документами позивач, як дружина померлого ОСОБА_1 , звернулася до ГУПФ України в Рівненській області в листопаді 2023 року, тобто до закінчення шести місяців після смерті чоловіка.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач, як дружина померлого пенсіонера ОСОБА_2 , звернулася до пенсійного органу за відповідною виплатою не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на одержання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому пенсіонерові ОСОБА_2 , але не була йому виплачена пенсійним органом у зв'язку з його смертю.
Отже, відповідач протиправно відмовив у виплаті позивачу пенсії нарахованої, але не виплаченої її померлому чоловіку, оскільки стаття 61 Закону № 2262-ХІІ покладає на органи Пенсійного фонду України обов'язок із виплати суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 460/42337/22 для отримання недоодержаних у зв'язку з смертю чоловіка сум пенсій, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Твердження, що відповідач не є розпорядником коштів на виплату пенсій за рішенням суду також відхиляються з огляду на те, що Головне управління, відмовляючи позивачу, на вказані обставини не посилалося.
У постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю територіального управління Пенсійного фонду України, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Отже суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача суд враховує, що ОСОБА_2 на дату смерті перебував на пенсійному обліку в ГУПФ України в Рівненській області, яким обліковано заборгованість з виплати йому сум нарахованої пенсії на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі №460/42337/22 за період з 01.12.2019 по 31.0.2023 в розмірі 116867,86 грн.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України.
Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 після його смерті; зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію чоловіка ОСОБА_2 після його смерті в розмірі 116867,86 грн.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України судовий збір в розмірі 1221,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 19.04.2024, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії померлого, ОСОБА_2 , нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/42337/22 за період з 01 грудня 2019 року по 31 січня 2023 року в розмірі 116867,86 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 , нараховану на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/42337/22 за період з 01.12.2019 по 31.01.2023 в розмірі 116867,86 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 травня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, Рівненська область, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя К.М. Недашківська