17 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2791/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
07 березня 2024 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Конституційного Суду України (надалі також відповідач), у якій позивач просить: визнати протиправною бездіяльність Конституційного Суду України щодо невиконання вимог ст. 10-1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" від 21 жовтня 2015 року № 835 у визначений Постановою № 835 термін; зобов'язати Конституційний Суд України виконати вимоги законодавства та розмістити на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних набір даних "Рішення Конституційного Суду України (в тому числі у формі ухвал)" з наведенням в машиночитаному форматі гіперпосилань на кожне окреме Рішення Конституційного Суду України (в тому числі у формі ухвал).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 07.02.2024 йому стало відомо про те, що Конституційний Суд України не виконує належним чином постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" від 21 жовтня 2015 року №835, а саме, не оприлюднив на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних такий набір даних, як "Рішення Конституційного Суду України (в тому числі у формі ухвал)". Натомість розміщено набір даних "Акти Суду", який є табличкою з переліком гіперпосилань, за якими розміщено рішення Конституційного Суду України та не всі ухвали Конституційного Суду України, що є неналежним виконанням Конституційним Судом України постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №835, яка є чинною та неконституційною не визнавалась. Позивачем зазначено, що відповідач не дотримався принципу доступності використання при оприлюдненні наборів даних у формі відкритих даних, оскільки мав би оприлюднити на порталі посилання на кожне окреме рішення і на кожну окрему ухвалу, а не просто зробити одне єдине посилання на свій офіційний веб-сайт. Вважає помилковим посилання відповідача на статтею 94 Закону України "Про Конституційний Суд України". Посилається на висновки, викладені судом апеляційної інстанції у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №640/2784/21.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2791/24. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18 березня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача /а.с. 19/, у яких зазначено про отримання 18.03.2024 на запит копії листа Міністерства цифрової трансформації України від 18.03.2024 №1/11-10-П-397-24-253-2024, що, на думку позивача, підтверджує його позицію /а.с. 29-20/.
28 березня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив Конституційного Суду України на позовну заяву /а.с. 22-29/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, недоведені та мають формальний характер. Відповідач вважає, що оскаржуваною бездіяльністю не порушено жодних прав чи законних інтересів ОСОБА_1 , а метою звернення до суду з позовом у цій справі є бажання позивача отримати доступ до всіх ухвал відповідача, що суперечить приписам Закону України "Про Конституційний Суд України". Пояснює, що на виконання вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 Конституційний Суд України завантажує на веб-порталі набір даних, який підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, зокрема, рішення та ухвали Конституційного Суду України. Відповідач не заперечує, що при первинному оприлюдненні публічної інформації на Порталі Перелік наборів даних Конституційного Суду України разом з усіма наборами даних були розміщені в одному кабінеті, водночас зазначає, що на сьогодні цей недолік усунуто. Вважає, що навіть при розміщенні всіх наборів даних в одному кабінеті це жодним чином не порушувало прав користувачів Порталу, оскільки кожний набір даних містив інформацію у формі відкритих даних з питань, що віднесені до відповідного набору даних (виду публічної інформації). Зазначає, що встановлення гіперпосилання на веб-сайті Суду не тільки не обмежує право позивача, а й сприяє використанню ним права на доступ до публічної інформації в повному обсязі. Пояснює, що діяв на підставі абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 та здійснив оприлюднення публічної інформації на Порталі шляхом встановлення гіперпосилання на відповідну інформацію на офіційному веб-сайті Суду. Відповідач не погоджується з висновками Міністерства цифрової трансформації України, викладеними у листі від 18.03.2024 №1/11-10-П-397-24-253-2024, та вважає їх такими, що не відповідають дійсності. Вказує, що відповідачем не було вчинено дій щодо обмеження позивача на доступ до публічної інформації, оприлюднення якої передбачено чинним законодавством. Вважає, що обставини іншої справи №640/2784/21 та обраний судом спосіб захисту права у справі №640/2784/21 не є подібними до обставин справи, що розглядається, а також до способу захисту, про який просить ОСОБА_1 у цій справі.
29 березня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 40-41/, у якій зазначено, що оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних є одним з передбачених законом способів реалізації права особи на доступ до інформації та за вказівкою статті 7 Закону України "Про інформацію" відповідач не має права обмежувати ОСОБА_1 в доступі до інформації у такій формі і через таке джерело, як набори відкритих даних на веб-порталі відкритих даних. Вказує, що на веб-сайті Конституційного Суду України відсутній єдиний перелік усіх актів Суду і їх потрібно відшуковувати за десятками посилань. При цьому акти Суду викладаються у форматах "PDF" та "DOCX", що, на думку позивача, значною мірою ускладнює їх автоматизований аналіз, пошук текстів всередині актів. Зазначає, що на веб-сайті Верховної Ради України за посиланням "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v139u710-23" можна переглянути ухвалу Конституційного Суду України від 05 вересня 2023 року №139-3(II)/2023 про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“, однак на веб-сайті Конституційного Суду України вона не оприлюднена. Вважає, що Конституційний Суд України обмежив право вибору, де отримувати інформацію, а веб-сайт Конституційного Суду України не є достатньою альтернативою єдиного державного веб-порталу відкритих даних для отримання бажаної позивачем інформації. Позивач не погоджується з приписами статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", зазначаючи, що не існує логіки для встановлення заборон на оприлюднення ухвал Конституційного Суду України. Вказує, що законність вимоги Міністерства цифрової трансформації України не є предметом позову у цій справі, тому у цій справі не підлягає дослідженню законність такої вимоги.
02 квітня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив /а.с. 43-44, 48-50/, у яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач, як учасник конституційного провадження, був поінформований про ухвалу Конституційного Суду України від 05 вересня 2023 року №139-3(ІІ)/2023 щодо відкриття конституційного провадження у справі за його конституційною скаргою. Для широкого загалу суб'єктів інформаційних відносин інформація про ухвали Конституційного Суду України, зокрема й ухвалу від 05 вересня 2023 року № 139-3(ІІ)/2023, може бути опублікована не в день її прийняття, а дещо пізніше. Таким чином, ОСОБА_1 як суб'єкт інформаційних відносин у розумінні Закону України "Про інформацію" не міг знайти інформацію про ухвалу Конституційного Суду України від 05 вересня 2023 року № 139-3(ІІ)/2023, оскільки йому було відомо про цю ухвалу як учаснику конституційного провадження, права яких передбачені статтею 71 Закону України "Про Конституційний Суд України". Пояснює, якщо б позивач звернувся до Конституційного Суду України за інформацією щодо відкриття конституційного провадження у справі за його конституційною скаргою як учасник конституційного провадження (статті 70, 71 Закону України "Про Конституційний Суд України"), він безперечно отримав би таку інформацію. Якщо б ОСОБА_1 звернувся до Конституційного Суду України за цією ж інформацією із запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", то отримав би відмову, оскільки інформація за запитами щодо матеріалів справи, яку розглядає Конституційний Суд України, не надається (частина 4 статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України").
04 квітня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 /а.с. 52/, за змістом яких позивач повідомив, що обставини, які є предметом його позову, є також предметом провадження за скаргою в Уповноваженого ВРУ з прав людини, про що позивач дізнався 04.04.2024.
08 квітня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача на додаткові пояснення /а.с. 54-57/, у яких зазначено, що згідно з частиною 1 статті 83 Закону України "Про Конституційний Суд України" Суд ухвалює рішення, надає висновки, постановляє ухвали, видає забезпечувальні накази. Цей перелік видів актів Суду з питань конституційного провадження є вичерпним. Акта Суду під назвою "рішення у формі ухвали" не існує. Отже назва цього набору даних суперечить чинному законодавству та вимога Кабінету Міністрів України розміщувати на Порталі "рішення у формі ухвал" не може бути реалізована. Пояснює, що, враховуючи суспільний інтерес до інших актів Суду, таких як висновки і ухвали Суду, Суд створив новій набір даних "Акти Суду", до якого, крім визначених Кабінетом Міністрів України рішень Суду, увійшли також висновки Суду і ухвали Суду за результатами конституційних проваджень. Вважає, що фактично Суд не тільки не обмежив користувачів Порталу у наданні інформації про судову діяльність Суду, а й розширив перелік наборів даних, діючи у межах установлених Урядом правил. Зазначає, що дії Суду у даному випадку співпадають з роз'ясненням, розміщеним на Порталі за посиланням:https://data.gov.ua/uploads/files/2018-08-11-104337.710875 Part04.pdf у розділі "Оформлення набору даних", оскільки глава 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" має назву "Акти Конституційного Суду", а тому в діях Суду немає жодних ознак порушень Законів України "Про доступ до публічної інформації" і "Про Конституційний Суд України" та вимог Положення. Вказує, що встановлення гіперпосилання на веб-сайт Суду не тільки не обмежує права позивача, а й сприяє використанню ним права на доступ до публічної інформації в повному обсязі.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 звернувся до Конституційного Суду України із зверненням від 07.02.2024, у якому зазначив, що ним виявлено можливе порушення Конституційним Судом України приписів постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" від 21 жовтня 2015 року №835, оскільки за посиланням на веб-порталі оприлюднено лише два набори даних ("7. Інформація для засобів масової інформації та громадян (відвідувачів)", "4. Нормативні акти, які регламентують засади діяльності Суду та його Секретаріату"). Вказує, що таке невиконання постанови Кабінету Міністрів України з боку Конституційного Суду порушує його права, оскільки на веб-сайті Конституційного Суду України оприлюднені не всі ухвали Суду, а вони ОСОБА_1 дуже потрібні. Просить Конституційний Суд України роз'яснити правові підстави не оприлюднення на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних набору даних "Рішення Конституційного Суду України (в тому числі у формі ухвал)", а у разі відсутності таких - пропустити етап, де він подає проти Конституційного Суду України черговий позов до Полтавського окружного адміністративного суду, і розмістити цей набір даних на веб-порталі. Звертає увагу на те, що не є виконанням положень постанови Кабінету Міністрів України № 835 оприлюднення на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних посилань на дані, які розміщені на веб-сайті Конституційного Суду України, вказуючи, що спосіб розміщення Судом двох раніше згаданих наборів даних, який містить просто перелік гіперпосилань, є неналежним /а.с. 10/.
Листом Секретаріату Конституційного Суду України №004-015-18/784 від 06.03.2024 ОСОБА_1 надано відводь на його звернення та повідомлено, що відповідно до статті 2 Закону України "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон) Суд проводить свою діяльність на засадах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, відкритості, повного і всебічного розгляду справ, обґрунтованості та обов'язковості ухвалених ним рішень і висновків. Згідно зі статтею 42 Закону акти Суду засідання Суду та інформація щодо справ, які розглядає Суд, є відкритими, якщо інше не встановлено Законом; ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в Суді усної або письмової інформації про результати розгляду його справи; будь-яка особа має право на вільний доступ до рішення Суду в порядку, встановленому Законом (частина перша); Суд на своєму офіційному вебсайті оприлюднює „матеріали судових справ, ухвалені рішення або надані висновки щодо розглянутих Судом справ, окрім матеріалів закритої частини пленарних засідань Сенату чи Великої палати та матеріалів, які містять інформацію з обмеженим доступом“ (пункт 3 частини третьої). Частиною першою статті 94 Закону визначено, що оприлюднення всіх актів Суду за результатами конституційного провадження, крім висновків Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) питань, пропонованих для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, здійснюють на офіційному вебсайті Суду або в окремих випадках за ухвалою Суду - в Залі засідань Суду, але не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення. Отже, єдиним джерелом офіційних текстів актів Суду є офіційний вебсайт Суду. Ухвали Суду про результати конституційного провадження оприлюднюють не пізніше наступного робочого дня на офіційному вебсайті Суду. До таких ухвал, зокрема, належать ухвали про відмову у відкритті конституційного провадження, припинення конституційного провадження, закриття конституційного провадження. Усі інші ухвали Суду з питань конституційного провадження оприлюднюють на підставі пункту 3 частини третьої статті 42 Закону в матеріалах розглянутих Судом судових справ. Водночас на виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VІ та Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, що його затвердив Кабінет Міністрів України постановою "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" від 21 жовтня 2015 року № 835 (далі - Положення), Суд завантажує набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, зокрема й рішення Суду (також у формі ухвал). З урахуванням того, що фактично адміністратор Єдиного державного вебпорталу обробляє інформацію більше трьох робочих днів у Положенні закладено умови для порушення строків оприлюднення інформації, визначених Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Законом. Виходом із цієї ситуації є автоматизація процесу доступу громадян до відповідної інформації на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Суд застосував припис абзацу п'ятого пункту 3 Положення, згідно з яким "завантаження у формі відкритих даних набору даних, визначених абзацом першим цього пункту, та їх регулярне оновлення може здійснюватися автоматично програмними засобами електронних інформаційних ресурсів у разі наявності технічної можливості на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та відповідних інформаційно-телекомунікаційних системах". Вказує, що на сьогодні єдиним доступним способом забезпечити виконання вимог законів щодо своєчасного, систематичного й оперативного оприлюднення публічної інформації через Єдиний державний вебпортал відкритих даних є встановлення у відповідному наборі даних гіперпосилання на офіційний текст актів Суду. Позивач звернувся до Суду в період оновлення відповідної інформації, яку Суд надав адміністратору цього ресурсу і яку він опрацьовує. На цей час набори даних Суду пройшли модерацію і оприлюднені на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних /а.с. 6/.
Вважаючи, що Конституційний Суд України не виконав вимог ст. 10-1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" від 21 жовтня 2015 року № 835 у визначений Постановою № 835 термін, а саме, не розмістив на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних набір даних "Рішення Конституційного Суду України (в тому числі у формі ухвал)" з наведенням в машиночитаному форматі гіперпосилань на кожне окреме Рішення Конституційного Суду України (в тому числі у формі ухвал), позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (надалі - Закон №2939-VІ).
Статтею 1 Закону №2939-VІ передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
За визначенням статті 1 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII, документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі; інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 5 Закону №2939-VІ передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
в офіційних друкованих виданнях;
на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;
на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
на інформаційних стендах;
будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, статус суддів Конституційного Суду України, підстави і порядок звернення до нього, процедуру розгляду ним справ і виконання його рішень визначено Законом України "Про Конституційний Суд України".
За визначенням статті 1 цього Закону Конституційний Суд України (далі - Конституційний Суд або Суд) є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.
Відповідно до статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" акти Конституційного Суду, засідання Суду та інформація щодо справ, які розглядає Суд, є відкритими, якщо інше не встановлено цим Законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в Суді усної або письмової інформації про результати розгляду його справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до рішення Суду в порядку, встановленому цим Законом.
Інформація про конституційні подання, конституційні звернення, конституційні скарги, що надійшли до Суду, перебіг справи, дату і час засідання Сенату, Великої палати є відкритою та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суд на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює: 1) інформацію про конституційні подання, конституційні звернення, конституційні скарги; 2) повідомлення про порядок денний пленарних засідань Великої палати та сенатів, прес-релізи, іншу інформацію; 3) матеріали судових справ, ухвалені рішення або надані висновки щодо розглянутих Судом справ, окрім матеріалів закритої частини пленарних засідань Сенату чи Великої палати та матеріалів, які містять інформацію з обмеженим доступом; 4) записи відеотрансляцій відкритої частини пленарних засідань Суду; 5) щорічну інформаційну доповідь Суду.
Суд надає інформацію за запитами відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Інформація за запитами щодо матеріалів справи, яку розглядає Суд, не надається.
Оприлюднення та надання інформації за запитами забезпечує Секретаріат Суду.
Положення другого речення частини четвертої статті 42 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р(I)/2020 від 22.01.2020 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини четвертої статті 42 Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Частинами 1, 2 статті 10-1 Закону №2939-VІ встановлено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
Розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.
Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.
Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.
Відповідно до частин 3, 4 статті 10-1 Закону №2939-VІ публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України "Про захист персональних даних"; 2) фізичні особи (суб'єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних"; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов'язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.
Створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування.
Таким чином, Конституційний Суд України має обов'язок забезпечити доступ до інформації шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації не тільки на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет, а й на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, а також шляхом надання інформації за запитами на інформацію, крім інформації за запитами щодо матеріалів справи, яку розглядає Суд. При цьому, перелік інформації, що підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Суду визначено статтею 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", а перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України є розпорядником інформації в розумінні Закону № 2939-VI, а ОСОБА_1 є особою, якій вказаним законом гарантовано право на доступ до публічної інформації, що знаходиться у володінні Конституційного Суду України, за виключенням обмежень, встановлених законами.
Згідно з пунктом 5-1 частини 1 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних.
Пунктами 6, 7 частини 1 статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що запитувач має право оскаржити: невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Відповідно до статті 10-1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 р. № 835 "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" затвердив:
Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.
Порядок щорічної оцінки стану оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (далі - Порядок).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. №835 "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" постановлено розпорядникам інформації, визначеним Законом України “Про доступ до публічної інформації”, забезпечити протягом шести місяців оприлюднення та подальше оновлення на своїх офіційних веб-сайтах наборів даних згідно з Положенням, затвердженим цією постановою, а також забезпечити надання інформації, необхідної для проведення оцінки стану оприлюднення та оновлення відкритих даних відповідно до Порядку.
Розпорядникам інформації, визначеним у пункті 1 Порядку, протягом двох місяців з дня набрання чинності цією постановою надіслати Державному агентству з питань електронного урядування заповнену картку оцінки стану оприлюднення та оновлення відкритих даних за 2018 рік за визначеною формою.
Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 (далі по тексту - Положення № 835), визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.
За приписами пункту 2 Положення №835 відкритий формат - формат даних, незалежний від платформи та доступний без обмежень, які перешкоджають його повторному використанню; завантаження набору даних - розміщення розпорядником інформації набору даних на порталі чи публікація інтерфейсу прикладного програмування для доступу до інформації набору даних; інтерфейс прикладного програмування (server-side Web АРІ) - набір готових функцій, що надається у вигляді сервісу для використання у зовнішніх прикладних програмах для забезпечення динамічного доступу до наборів даних; машиночитаний формат - формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини; набір даних - сукупність однорідних значень (записів) даних і метаданих, що їх описують; оприлюднення набору даних - завантаження набору даних розпорядником інформації та забезпечення доступу до нього держателем порталу після проходження модерації.
Пунктом 3 Положення №835 встановлено, що розпорядники інформації згідно з цим Положенням завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком.
Перетворення (зокрема, вивантаження з баз даних та в разі потреби знеособлення) публічної інформації у публічну інформацію у формі відкритих даних є обов'язковим.
Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати у формі відкритих даних усю публічну інформацію у формі відкритих даних, яка перебуває в їх володінні та стосується конкретного набору даних.
Розпорядники інформації можуть створювати модулі управлінської аналітики на основі наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Не допускається розміщення модулів управлінської аналітики без посилання на використані набори даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
Завантаження у формі відкритих даних набору даних, визначених абзацом першим цього пункту, та їх регулярне оновлення може здійснюватися автоматично програмними засобами електронних інформаційних ресурсів у разі наявності технічної можливості на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та відповідних інформаційно-телекомунікаційних системах.
У випадку автоматичного оновлення набору даних розпорядники інформації несуть згідно із законом відповідальність за достовірність і актуальність оприлюднених наборів даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
Згідно з пунктами 4, 5 Положення №835 набори даних завантажуються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
У разі внесення змін до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядник інформації у місячний строк з дати набрання чинності такими змінами здійснює їх завантаження та подальше оновлення на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
Для забезпечення оприлюднення та регулярного оновлення публічної інформації у формі відкритих даних розпорядник інформації:
завантажує та регулярно оновлює на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних набори даних, що перебувають у його володінні;
може здійснювати завантаження наборів даних, які не включені до переліку, якщо інше не передбачено Законом України “Про доступ до публічної інформації”, у разі високого суспільного інтересу до таких даних (високої частоти їх запитування; за результатами опитування громадської думки; антикорупційного ефекту та/або економічного ефекту від оприлюднення наборів даних; наявності інших обставин).
Згідно з пунктом 27 Положення №835 публікація наборів даних у сферах юстиції, судочинства, охорони здоров'я, екології та захисту навколишнього природного середовища, транспорту і інфраструктури, фінансів та податків є пріоритетним напрямом реалізації державної політики у сфері відкритих даних.
Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних є Додатком до Положення (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 407) та встановлює для Конституційного суду України набори даних, зазначених у розділі "Усі розпорядники інформації (відповідно до компетенції)", а також набір даних "Рішення Конституційного Суду України (в тому числі у формі ухвал)".
Глава 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" має назву "АКТИ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ".
Види актів Конституційного Суду України визначені у статті 83 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до якої суд ухвалює рішення, надає висновки, постановляє ухвали, видає забезпечувальні накази. Акти з питань, не пов'язаних із конституційним провадженням, Суд ухвалює у формі постанови.
Статтею 84 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що рішення Суду ухвалює:
1) Велика палата - за результатами розгляду справ за конституційними поданнями щодо конституційності законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та щодо офіційного тлумачення Конституції України, а також за результатами розгляду справ за конституційними скаргами у разі відмови Сенату в розгляді справи за конституційною скаргою на розсуд Великої палати;
2) Сенат - за результатами розгляду справ за конституційними скаргами.
Натомість, для вирішення питань, пов'язаних із відкриттям, відмовою у відкритті, закриттям провадження у справі, іншими процесуальними діями, клопотаннями, процедурою розгляду справ, Суд постановляє відповідні ухвали (стаття 86 Закону України "Про Конституційний Суд України").
Вимоги до рішення Суду встановлені статтею 89 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Таким чином, Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835, в частині встановлення для Конституційного суду України обов'язку оприлюднювати у формі відкритих даних рішення Конституційного Суду України саме у формі ухвал суперечить статтям 83, 84, 86, 89 Закону України "Про Конституційний Суд України", оскільки рішення Конституційного Суду України та ухвали Конституційного Суду України за своєю правовою природою є різними актами Конституційного Суду України, рішення Конституційного Суду України не ухвалюється у формі ухвали чи в будь-якій іншій формі, аніж як у формі рішення.
Частиною 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, оскільки норма Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835, у зазначеній вище частині не відповідає нормам Глави 13 Закону України "Про Конституційний Суд України", застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто у даному випадку Закон України "Про Конституційний Суд України".
Враховуючи, що рішення Конституційного Суду України не ухвалюється у формі ухвали чи в будь-якій іншій формі, аніж як у формі рішення, Конституційний Суд України згідно Переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, що є Додатком до Положення (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 407), зобов'язаний оприлюднювати і регулярно оновлювати на єдиному державному веб-порталі відкритих даних рішення Конституційного Суду України, натомість, обов'язку оприлюднювати на єдиному державному веб-порталі відкритих даних ухвал Суду Положенням №835 для Конституційного Суду України не встановлено, зважаючи на те, що Положенням №835 встановлено обов'язок Суду оприлюднювати рішення у тому числі у формі ухвал, тоді як рішень Суду у формі ухвал не існує.
Судом встановлено, що на єдиному державному веб-порталі відкритих даних серед наборів даних наявний створений відповідачем набір даних "Акти Конституційного Суду України".
Створення на єдиному державному веб-порталі відкритих даних набору даних з назвою "Акти Конституційного Суду України" замість "Рішення Конституційного Суду України (в тому числі у формі ухвал)" жодним чином не порушує право ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації, оскільки в силу приписів Закону України "Про Конституційний Суд України" поняття акту Конституційного Суду України включає в себе поняття рішення, висновки, ухвали, забезпечувальні накази, постанови, а отже, поняття "акт Конституційного Суду України" є ширшим за поняття "рішення Конституційного Суду України". Тому, розмістивши набір даних з назвою "Акти Конституційного Суду України", відповідач не тільки обмежив ОСОБА_1 у наданні інформації про судову діяльність, а й розширив перелік документів набору даних "Рішення Конституційного Суду України (в тому числі у формі ухвал)" для оприлюднення на єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Слід також врахувати, що в силу пункту 5 Положення №835 для забезпечення оприлюднення та регулярного оновлення публічної інформації у формі відкритих даних розпорядник інформації може здійснювати завантаження наборів даних, які не включені до переліку, якщо інше не передбачено Законом України “Про доступ до публічної інформації”, у разі високого суспільного інтересу до таких даних (високої частоти їх запитування; за результатами опитування громадської думки; антикорупційного ефекту та/або економічного ефекту від оприлюднення наборів даних; наявності інших обставин).
Дослідженням розділу "Набори даних" "Конституційний Суд України" єдиного державного веб-порталу відкритих даних встановлено, що набір даних "Акти Конституційного Суду України" містить документи у формах XLSX та DOCX (https://data.gov.ua/organization/d5a4b75f-15e9-4f33-a183-b59acc3b6f77).
На час розгляду справи набір даних "Акти Конституційного Суду України" містить як гіперпосилання на файл з текстами рішень Конституційного Суду України, ухвал Суду у форматі DOCX, так і документи у формі XLSX з гіперпосиланням на розділи офіційного веб-сайту Конституційного Суду України: "Рішення Конституційного Суду України", "Висновки Конституційного Суду України", "Ухвали Конституційного Суду України", інші (https://data.gov.ua/dataset/e44abbee-c224-46c0-ba43-2b98f37d6cb6), у яких оприлюднені відповідні акти. При цьому, на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у відповідних розділах Судом оприлюднені акти Суду (рішення, висновки, є ухвали, постанови).
Слід зазначити, що у цій справі позивач не оскаржує дії чи бездіяльність відповідача щодо забезпечення доступу до інформації шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України в мережі Інтернет.
За правилами пункту 21 Положення №835 оприлюднення набору даних передбачає можливість їх перегляду і завантаження безоплатно та без проведення додаткової реєстрації, ідентифікації, авторизації, проходження автоматизованого тесту для розрізнення користувачів чи інших обмежень.
В силу пункту 1 Положення №835 доступність використання - це забезпечення оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних у машиночитаному форматі, а також забезпечення її подальшого вільного та безоплатного використання.
За визначенням пункту 2 Положення №835 машиночитаний формат - формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини.
Пунктом 9 Положення №835 встановлено, що для оприлюднення наборів даних використовуються такі формати за типами даних:
Текстові дані - TXT, RTF, MD, ODT*, DOC(X), (X)HTML*
Структуровані дані - RDF*, XML*, JSON*, CSV*, XLS(X), ODS*, YAML*
Графічні дані - GIF*, TIFF, JPG (JPEG)*, PNG*, GTFS, GTFS-RT
Відеодані - MPEG, MKV, AVI, FLV, MKS, MK3D
Аудіодані - MP3, WAV, MKA
Дані, розроблені з використанням програми Macromedia Flash - SWF, FLV
Архів даних - ZIP*, 7z*, Gzip*, Bzip2*
Геопросторові дані - GeoTIFF, SHP, DMF, MID/MIF, DXF, ХML, GeoJSON, GPX, LOC, ARINC, AIXM.
Під час створення нових наборів даних забезпечується використання відкритих форматів даних (формати з позначкою “*” в таблиці) та структурованих даних (формати RDF, XML, JSON, CSV).
Отже, в силу приписів Положення №835 для оприлюднення наборів даних використовуються як формат DOC(X), так і XLS(X), що були використані Конституційним Судом України.
Оприлюднення набору даних Конституційним Судом України передбачає можливість їх перегляду і завантаження безоплатно та без проведення додаткової реєстрації, ідентифікації, авторизації, проходження автоматизованого тесту для розрізнення користувачів чи інших обмежень.
Згідно відомостей, що містяться на час розгляду цієї справи на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, востаннє набір даних "Акти Конституційного Суду України" було оновлено 11 квітня 2024 року (https://data.gov.ua/dataset/e44abbee-c224-46c0-ba43-2b98f37d6cb6).
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У пункті 8 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З наведених процесуальних норм Закону слідує, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
На час розгляду даної справи на єдиному державному веб-порталі відкритих даних наявний доступний для використання набір даних "Акти Конституційного Суду України", що містить інформацію у форматах даних, визначених пунктом 9 Положення №835, цей набір даних містить, зокрема, рішення Суду та інші акти Суду та передбачає можливість їх перегляду і завантаження безоплатно та без проведення додаткової реєстрації, ідентифікації, авторизації, проходження автоматизованого тесту для розрізнення користувачів чи інших обмежень, тому наразі право позивача не є порушеним, а відтак відсутні підстави для відновлення такого права шляхом зобов'язання Конституційного Суду України вчинити певні дії.
Суд також враховує, що відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Учасники справи №440/2791/24, що розглядається, не брали участь у іншій справі №640/2784/21, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №640/2784/21, на яку посилається позивач, не має преюдиційного характеру для розгляду даної справи.
За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, обов'язковими для врахування судом першої інстанції є висновки щодо застосування норм права, викладені виключно в постановах Верховного Суду.
Водночас, частиною 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Таким чином, правова оцінка, надана судом апеляційної інстанції певному факту (фактам) при розгляді іншої справи та викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №640/2784/21, не є обов'язковою для врахування судом першої інстанції у справі, що розглядається, тому суд відхиляє доводи позивача з посиланням висновки, викладені у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №640/2784/21.
Суд критично оцінює доводи позивача про протиправність оскаржуваної бездіяльності відповідача з посиланням на лист Міністерства цифрової трансформації України від 18.03.2024 №1/11-10-П-397-24-253-2024 /а.с. 20/, отриманий на власний запит, оскільки, зазначаючи в листі від 18.03.2024 №1/11-10-П-397-24-253-2024 про те, що станом на 13 березня 2024 року на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних КСУ не оприлюднено набори даних у повному обсязі, Міністерство у цьому листі не конкретизує, які саме набори даних "Рішення Конституційного Суду України (в тому числі у формі ухвал)" чи набори даних, передбачені розділом "Усі розпорядники інформації (відповідно до компетенції)", не містять інформації, а також якої саме інформації, тоді як дії чи бездіяльність Конституційного Суду України щодо оприлюднення переліку набору даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних усіма розпорядниками інформації (відповідно до компетенції), не є предметом оскарження у цій справі.
При прийнятті рішення у даній справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Стосовно клопотання ОСОБА_1 про допуск рішення суду до негайного виконання на підставі частини 1 статті 371, п. 1 ч. 1 статті 263 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Предметом даної справи не є бездіяльність відповідача щодо розгляду звернення або запиту на інформацію, натомість, позивач у цій справі оскаржує бездіяльність розпорядника інформації щодо оприлюднення переліку набору даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних.
Таким чином, рішення суду у цій справі не відноситься до переліку рішень, які виконуються негайно.
З огляду на викладене вище та зважаючи на відмову у задоволенні адміністративного позову, клопотання ОСОБА_1 про допуск судового рішення до негайного виконання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Конституційного Суду України (вул. Жилянська, 14, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 00013534) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич