Справа № 420/10405/24
17 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019-2021 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 04.02.2022 р. розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2019-2021 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії;
- звернути рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Позовні вимоги мотивує тим, що є пенсіонером з 2009 року та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівник охорони здоров'я. 04.02.2022 р. її переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак відповідачем протиправно не застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався при розрахунку пенсії за віком, а саме за 2019-2021 роки. Вважає такі дії протиправними та такими, що порушують конституційні права на соціальний захист.
Ухвалою від 05.04.2024 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення її недоліків.
10.04.2024 р. позивачем подано платіжний документ про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн., а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою від 15.04.2024 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження у адміністративній справі та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
30.04.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, з 04.02.2022 р. за заявою позивача та долученими документам її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при страховому стажі. Оскільки позивач з 2009 року отримувала пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, проіндексований відповідно до ч.2 ст.42 Закону № 1058. Отже, ОСОБА_1 не має законних підстав для призначення та виплати пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2019-2021 роки.
01.05.2024 р. позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів та аргументів, викладених у відзиві.
З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 02.03.2009 р. ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівнику охорони здоров'я.
За заявою ОСОБА_1 від 04.02.2022 р. у зв'язку з досягненням нею 60-річного віку позивача переведено з пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначено пенсію за віком за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
12.03.2024 р. позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила нарахувати їй пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Листом від 26.03.2024 р. № 9394-8399/А-02/8-1500/24 відповідач повідомив, що оскільки позивач з 02.03.2009 р. отримувала пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, проіндексованій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Для розрахунку пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки підстав нема.
Як вбачається з матеріалів справи, під час переведення позивача на пенсію за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 року, що передували року звернення за призначенням пенсії за вислугу років.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за вислугу років протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно зі ст.8 Закону № 1058-IV громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Згідно зі ст.1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом ст.10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно зі ст.45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону № 1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Зазначені висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону № 1058-ІV, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. у справі № 876/5312/17.
Судом встановлено, що до 02.03.2009 р. позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", при цьому призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV з 04.02.2022 р. відбулося вперше.
Тому при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону № 1058-ІV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, в даному випадку відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, яка виразилася у незастосуванні при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки.
Таким чином, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ Одеській області щодо незастосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки.
Тож з'ясувавши спірні правовідносини, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача, з огляду на визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незастосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату розміру пенсії за віком з 04.02.2022 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019-2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум, що не є втручанням у дискрецію суб'єкта владних повноважень через відсутність у відповідача права адміністративного розсуду.
Щодо заявленого позивачем у позовній заяві клопотання допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць, суд вказує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
З аналізу наведених норм вбачається, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Разом з тим, КАС України не передбачено негайне виконання всіх судових рішень. Більш того, ст.371 КАС України передбачає вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно.
Приймаючи рішення у даній справі суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача та необхідність зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату розміру пенсії за віком з 04.02.2022 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019-2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, суд не присудив до стягнення на користь позивача ніяких грошових сум, натомість зобов'язавши ГУ ПФУ в Одеській області провести належне нарахування щомісячної доплати до пенсії та здійснити відповідну виплату.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладені обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатила 1211,20 грн. судового збору, які мають бути стягнуті з відповідача на його користь.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 04.02.2022 р. пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату розміру пенсії за віком з 04.02.2022 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко