Справа № 420/7050/24
17 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 04 березня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 року по 03.02.2024 року включно;
2. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 року по 03.02.2024 року включно;
3. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої належної грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за весь час затримки виплати - з 05.02.2018 року по день фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона проходила військову службу за контрактом у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ). Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 03.02.2024 була виключена зі Списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . За час проходження військової служби мені виплачувалася грошова компенсація за піднайом житлового приміщення у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби Спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень». У зв'язку з неповною виплатою такої грошової компенсації, а саме утримання з такої компенсації податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків, я звернулася до керівництва НОМЕР_1 прикордонного вагону з заявою про виплату такої заборгованості. Відповідно до листа відповідача від 23.02.2024 позивачу було відмовлено в задоволенні заявлених вимог. Рахуючи, що свої права були порушені, позивач змушена звертатись до суду з метою їх захисту.
11.03.2024 ухвалою судді відкрито провадження у адміністративній справі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України м.Білгород-Дністровський від 03.02.2024 №75-ос «Про особовий склад» (а.с.8), відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі - Закону), Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Положення), Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція), наказано виключити зі списків особового складу та всіх видів забезпечення капітана юстиції ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ), старшого юрисконсульта групи юридичного забезпечення, яка звільнена з військової служби у запас Збройних Сил України наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 13.01.2024 №25-ос зі підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу0 у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Окрім іншого, у наказі від 03.02.2024 №75-ос зазначено: остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 03.02.2024.
ОСОБА_1 звернулась до начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України із заявою від 03.02.2024 (а.с.9-10) у якій зазначила, що за час проходження військової служби вона отримувала компенсацію за піднайом житлового приміщення та просила надати інформацію про суми нарахування такої компенсації та здійснити виплату заборгованості у вигляді утриманого податку за піднайом житлових приміщень у розмірі 18 відсотків.
На вказану заяву від 03.02.2024 НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України надав відповідь від 23.02.2024 №09-М-90/138 (а.с.11-12) у якій надана інформація про суми нарахувань грошової компенсації за піднайом (найом) житла за час проходження військової служби та повідомлено, що зазначені компенсаційні виплати фінансуються за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2730 «Інші виплати населенню», а не за рахунок коштів, які передбачені на грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців (код економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове утримання військовослужбовців»), а відтак на них не поширюється норма п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України.
Відповідно до довідки щодо перерахунку виплати грошової компенсації за піднайом житла військовослужбовцю ОСОБА_1 за період з 22.02.2018 по 31.01.2024 (а.с.13-19), загальна сума нарахованої грошової компенсації за піднайом житла становить 131167,58 грн, утриманий податок на доходи з фізичних осіб - 23610,18 грн, військовий збір 1,5% - 1967,57 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з компенсації за піднайом житла за період з 05.02.2018 по 03.02.2024, позивач звернулась до суду з позовною заявою.
Вирішуючи дану справу суд виходить з такого.
Відповідно до абз. 5 ст.17 Конституції України, Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
Питання виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень військовослужбовцям ЗСУ, регулюється Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У положеннях ст. 12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Відповідно до абз. першого ч.1 цієї статті, Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В абз. третьому статті 12 даного Закону вказано, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Згідно з абз. 4 статті 12 даного Закону, для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями регулює Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.3 Розділу І Інструкції:
«Військовослужбовці та члени їх сімей (крім осіб, звільнених у запас або відставку, та членів їх сімей, а також військовослужбовців, які не здали службове житло за попереднім місцем служби) забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що мають відповідати вимогам житлового законодавства.
У разі відсутності службових житлових приміщень військовослужбовці та члени їх сімей розміщуються у гуртожитках, сімейних гуртожитках, а неодружені військовослужбовці - у спеціально пристосованих казармах (далі - службова жила площа) або військова частина орендує їм житло чи за їх бажанням виплачується грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення в порядку, визначеному законодавством».
Пункт 5 розділу V Інструкції передбачає: «Військовослужбовцям відповідних категорій та курсантам вищих військових закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби за їх бажанням виплачується грошова компенсація за піднайом (найом) житлового приміщення (далі - компенсація за піднайом).
В свою чергу порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил визначає постанова Кабінету Міністрів України №450 від 26 червня 2013 року «Про виплату грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень» (далі - Порядок №450).
Відповідно до п.2 Порядку №450, особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку (далі - військовослужбовці), грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує:
у м. Києві - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;
у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року […] При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 рази ».
У п.4 Порядку №450 вказано, що грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця: особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 за період проходження нею служби нараховувалась компенсація відповідно до Порядку №450, при цьому, був утриманий з цієї суми податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 23610,78 грн.
Спірним у цій справі є наявність права на компенсацію суми податку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу».
Так, відповідно до п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) (п.1 Порядку № 44).
Відповідно до п.2 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Пунктами 3, 4, 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Матеріали справи свідчать, що позивачу було виплачена грошова компенсація за піднайом (найом) житлових приміщень, проте, не проведено грошову компенсацію сум податку на дохід фізичних осіб, який був утриманий під час нарахування та виплати позивачу компенсації відповідно до Порядку №450.
Суд зазначає, що грошова компенсація за піднайом (найом) житлових приміщень є виплатою, право на яку позивач набула у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, а відтак на неї розповсюджуються приписи положення п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України.
Відповідач зазначив, що компенсація за піднайом (найом) житлових приміщень фінансується по коду економічної класифікації витрат бюджету 2250 «Видатки на відрядження», а не за рахунок коштів, якими передбачено грошове забезпечення військовослужбовців (код економічної класифікації витрат бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»), отже, на ниї не поширюється норма п. 168.5 ст.168 Податкового кодексу України. Тобто податковий агент який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податків зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 198.1 ст. 168 Податкового кодексу України).
На переконання суду, у даному випадку відсутній взаємозв'язок коду економічної класифікації видатків бюджету з положенням п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, а відтак зазначені твердження суд відхиляє.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації суми податку на доходи з фізичних осіб відповідно Порядку № 44, а відтак позовні вимоги (основну та похідну) в цій частині слід задовольнити.
Щодо позовної вимоги зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої належної грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за весь час затримки виплати - з 05.02.2018 по день фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, суд виходить з такого.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Згідно із статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Тож, наведене дозволяє дійти висновку, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).
Відповідно до пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За змістом пунктів 2, 3 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У пункті 4 Порядку №159, закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Таким чином, основною умовою для виплати передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року у справа № 6-58цс11, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 18 липня 2018 року у справі №185/515/16-а.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на теперішній час, позовна вимога щодо зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів позивача є передчасною, а тому, не заперечуючи права позивача на отримання такої компенсації за наявності відповідних підстав, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цієї вимоги, як такої, що пред'явлена на майбутнє.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 по 03.02.2024.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 по 03.02.2024.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА