Справа № 420/14523/24
17 травня 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування Аудиторського звіту, -
До Одеського окружного адміністративного суду 13 травня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Аудиторський звіт позапланового внутрішнього аудиту Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини МОН України та НАН України за період діяльності 2023 року та по завершений звітний період (з 01.01.2023 року по 31.01.2024 року), який складений за результатами позапланового внутрішнього аудиту, на підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 109 від 31.01.2024 року та проведений з порушенням вимог чинного законодавства;
- стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 3200,00 грн.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з наступного.
Статтею 1 КАС України встановлено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України під адміністративною справою розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а під публічно-правовий спором розуміють спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Таким чином, до адміністративної юрисдикції відносяться ті справи, які виникають зі спорів в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Суд звертає увагу, що характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у Постанові від 02 жовтня 2020 року (справа №808/1422/17 адміністративне провадження №К/9901/26549/19) в справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя до Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, третя особа - Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління про визнання дій протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень у п. 31 вказав, що квартирно-експлуатаційні відділи (частини) як підконтрольні установи Збройних Сил України не вправі брати на себе відповідальність за невиконання прямих обов'язків військової частини чи інших уповноважених суб'єктів, яким вони підпорядковані, та не можуть оскаржувати до суду наслідки внутрішнього аудиту, які узгоджуються зі спільним публічним інтересом усієї ієрархічно побудованої системи Збройних Сил України.
Водночас судження управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України як органу внутрішнього аудиту про порушення підконтрольним суб'єктом вимог законодавства є висновками тільки цього органу, зазначення яких в аудиторському звіті не суперечить чинному законодавству. Такі висновки аудиторського звіту, як і висновки на коментарі до цього звіту, можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені висновки аудиторського звіту, за позовом військовослужбовця, до якого за наслідками проведеної аудиторської перевірки стану фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційного відділу (частини) були застосовані заходи дисциплінарної відповідальності. У такому разі будуть наявні спірні відносини, що не виключають можливість звернення до суду, оскільки наявне право, яке підлягає судовому захисту.
У п.32 вказаної постанови Верховний Суд зазначив, що висновки на коментарі до рекомендацій аудиторського звіту, як і висновки такого звіту, є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки зумовлюють виникнення прав та обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому можуть бути предметом спору.
Також у п. 33 вказаної Постанови Колегія суддів зазначила, що центральний орган виконавчої влади з метою виконання завдання адміністративного керівництва Збройними Силами встановив особливий, порядок розгляду скарг на надані за результатами виконання аудиторських завдань рекомендації. Наказ Міністра оборони України «Про організацію діяльності з внутрішнього аудиту та затвердження Порядку проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України» від 14 листопада 2012 року № 753 визначає питання, пов'язані з організацією діяльності з внутрішнього аудиту та порядок проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України, розповсюджує свою дію на відповідні контролюючі органи та їх підконтрольних суб'єктів, які входять до сфери управління органу.
Відповідно до пункту 10.8 вказаного порядку, у разі незгоди керівників підконтрольних суб'єктів, відповідальних за діяльність чи керівників вищих за підпорядкованістю органів військового (господарського) управління з наданими за результатами виконання аудиторських завдань рекомендаціями вони в установленому порядку доповідають про це Міністру оборони України. Міністр оборони України приймає рішення про необхідність виконання рекомендацій або бере на себе ризик їх невиконання.
Вказана правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2018 року у справі № 822/1079/18 (касаційне провадження №К/9901/62649/18).
У вказаному п.33 зазначеної Постанови Верховний Суд сформулював висновок, що у разі незгоди з результатом внутрішнього фінансового аудиту та рекомендаціями аудиторського звіту адміністративний позов не може бути поданий без застосування адміністративного оскарження вимог аудиторського звіту, що узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 року у справі №420/6719/18 також звернув увагу на те, що правом на звернення до суду з адміністративним позовом щодо визнання незаконними та необґрунтованими порушень, викладених в аудиторському звіті наділений військовослужбовець, до якого за наслідками проведеної аудиторської перевірки стану фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційного відділу (частини) були застосовані заходи дисциплінарної відповідальності за встановленою Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України»» процедурою.
Водночас процедура перегляду правомірності висновків внутрішнього аудиту у судовому порядку не передбачена.
Як вбачається із поданого позову та доданих до нього матеріалів, позивач - ОСОБА_1 , який на момент звернення до суду є в.о. директора Інституту оскаржує Аудиторський звіт позапланового внутрішнього аудиту Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини МОН України та НАН України за період діяльності 2023 року та по завершений звітний період (з 01.01.2023 року по 31.01.2024 року), який складений за результатами позапланового внутрішнього аудиту, на підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 109 від 31.01.2024 року.
При цьому матеріали справи не містять жодного доказу, що відносно в.о. директора Інституту ОСОБА_1 були застосовані будь-які заходи дисциплінарної відповідальності за наслідком проведеного позапланового внутрішнього аудиту Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини МОН України та НАН України.
При цьому, суд наголошує, що згідно вищевикладених правових позицій Верховного суду України, що висновки аудиторського звіту, як і висновки на коментарі до цього звіту, можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені висновки аудиторського звіту, за позовом особи, до якого за наслідками проведеної аудиторської перевірки стану фінансово-господарської діяльності були застосовані заходи дисциплінарної відповідальності. У такому разі будуть наявні спірні відносини, що не виключають можливість звернення цієї особи до суду, оскільки наявне право, яке підлягає судовому захисту.
За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Отже, із наведеного вище слідує, що правом на звернення до суду з адміністративним позовом щодо визнання незаконними та необґрунтованими порушень, викладених в аудиторському звіті наділена особа, до якого за наслідками проведеної аудиторської перевірки стану фінансово-господарської діяльності Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини МОН України та НАН України були застосовані заходи дисциплінарної відповідальності за встановленою законом процедурою.
Всі доводи позивача, про недопущення ним протиправної поведінки під час здійснення своєї діяльності також можуть бути предметом судового розгляду у випадку реалізації наслідків проведеної аудиторської перевірки стану фінансово-господарської діяльності.
Права позивача у даному випадку жодним чином не порушені.
Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин суд зазначає, що вимоги позивача не підлягають окремому розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду, що згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4,19, 20, 170, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування Аудиторського звіту - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов