Справа № 420/15039/24
17 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши заяву Головного управління ДПС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1 про застосування умовного адміністративного арешту майна, -
15 травня 2024 року о 17:49 год. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області.
17 травня 2024 року о 10:29 год. матеріали заяви про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна були передані на розгляд судді Василяки Д.К., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.05.2024 року.
Відповідно до статті 171 ч.1 ч.3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172, 283 цього Кодексу.
Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначено ст. 283 КАС України.
Водночас, загальні вимоги та правила відкриття провадження у справі, визначено Главами 1, 2 Розділу ІІ Позовне провадження КАС України, котрі, з урахуванням положень ст.283 КАС України, у тому числі, застосовується до звернень органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Так, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 гривні.
У відповідності статті 4 частини 3 пункту 1 Закону № 3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: немайнового характеру, який подано: а) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з аналізу наведених вище норм вбачається, що за подання заяви позивачем, у порядку визначеному статтею 283 КАС України, передбачено справляння судового збору, тобто зазначена заява є об'єктом справляння судового збору за загальними правилами, визначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір."
Отже, звертаючись до суду із заявою про застосування умовного адміністративного арешту майна Головне управління ДПС в Одеській області зобов'язане було сплатити судовий збір у розмірі 3028 гривні.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 14 січня 2019 року у справі № 640/20001/18.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
У відповідності до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано у разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пункт 94.1, підпункт 94.2.3. пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).
З правового аналізу викладених законодавчих норм слідує, що обставинами, які зумовлюють звернення до суду з відповідною заявою, є обставини, за яких застосовується арешт майна платника податків, а рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) про застосування адміністративного арешту майна платника податків - є підставою для звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків було прийняте заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області 14.05.2024 о 16:45.
Натомість позовну заяву про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків подано до Одеського окружного адміністративного суду 15.04.2024 о 17:49.
З огляду на викладене, 24-годинний строк подання заяви про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків до суду, визначений ч. 2 ст. 283 КАС України, сплинув 15.04.2024 о 16:45.
Частиною 1 статті 270 КАС України передбачено, що на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила ч.ч. 2-10 ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 270 КАС України, днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником пропущено 24-годинний строк на подання заяви про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків до суду, визначений ч. 2 ст. 283 КАС України, а тому позивачу необхідно звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаною заявою, зазначивши обґрунтовані причини поважності його пропуску або доказів вчасного звернення до суду.
Крім того, відповідно до позовної заяви позивачем у якості відповідача визначено - ФОП ОСОБА_1 , однак у прохальній частині позовної заяви відповідач просить суд підтвердити обґрунтованість рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області, а відтак позивачу необхідно визначитись з відповідачем по справі або з позовними вимогами та надати до суду уточнену позовну заяву разом із доказами направлення відповідної заяви до належного відповідача по справі.
Суд звертає увагу на максимально короткі строки, що встановлені ст.283 Кодексу адміністративного судочинства, що також впливає на можливість швидкого реагування, у даному випадку, для усунення недоліків заяви та виконання вимог суду. При цьому, суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Белет проти Франції», відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Таким чином, усуваючи недоліки заяви заявнику необхідно надати до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн., заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску, або доказів вчасного звернення до суду, надання уточненої позовної заяви разом із доказами її направлення іншим учасникам процесу в строк до 11 год. 45 хв. 20.05.2024 року.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 283, 294 КАС України, суд,-
Заяву Головного управління ДПС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1 про застосування умовного адміністративного арешту майна - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків до 11 год. 45 хв. 20 травня 2024 року та роз'яснити, що в іншому випадку заява буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.К.Василяка