Справа № 420/13385/24
17 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі м. Одеси (вул. Косовська, буд. 2 Д, м. Одеса, 65022, код ЄДРПОУ: 36290160) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 30 квітня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі м. Одеси, в якому позивач просить:
- визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо припинення виплати соціальної допомоги ОСОБА_1 починаючи з 01.11.2023 року;
- поновити виплату державної соціальної допомоги, яка призначена ОСОБА_1 від 01.11.2023 року.
Ухвалою суду від 03 травня 2024 року позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позову.
14 травня 2024 року на виконання вищезазначеної ухвали суду від адвоката - Гречко І.О. на електронну адресу суду подано уточнену позовну заяву (вхід. № ЕП/8800/24) без електронного підпису та без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернутись до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
В свою чергу підпунктом 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
26 травня 2021 року набрав чинності Закон України № 1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".
Відповідно до цього Закону створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідні зміни також було внесено до Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
В газеті "Голос України" від 04 вересня 2021 року №168 опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя "Про початок функціонування відповідних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС)" від 04 вересня 2021 року.
Використання підсистем (модулів) ЄСІТС здійснюється у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
05 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку.
Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява надіслана на електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду.
Однак надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Суддя зазначає, що альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 року у справі №2340/4648/18, від 22.08.2019 року у справі №520/20958/18, від 10.09.2019 року у справі №640/1374/19.
Разом з тим, позов надіслано на адресу суду не за допомогою підсистеми "Електронний суд", а електронною поштою, що свідчить про використання заявником способу звернення до суду із позовом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Водночас обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» та від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції», держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.
Отож, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.
Суддя звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку, визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв'язку, або в електронній формі через сервіс «Електронний суд»). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам «якості» закону не виникає.
При цьому суддя зазначає, що відповідно до п.10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Тобто представник позивача як адвокат має мати зареєстровану офіційну електронну адреси в ЄСІТС.
В даному випадку формування позовної заяви у підсистемі «Електронний суд» не здійснено.
Докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми «Електронний суд» також відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Дані норми для суду є імперативними, розширеному тлумаченню не підлягають.
За таких обставин, даний адміністративний позов підлягає поверненню відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 9901/75/21.
Водночас суддя вважає необхідним роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 256, 295, 297 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі м. Одеси (вул. Косовська, буд. 2 Д, м. Одеса, 65022, код ЄДРПОУ: 36290160) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов