Справа № 420/441/24
17 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перетинанні державного кордону України від 02.01.2024 року, яке прийнято відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке прийняте інспектором прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, у зв'язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону та не поданням документів, що підвереджують (надають) підставу для виїзду за кордон, скільки, на переконання позивача, всі необхідні документи передбачені постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 ним подано відповідачу при намірі перетнути держаний кордон України.
Ухвалою від 09.01.2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 15.01.2024 року відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕС/5121/24 від 05.02.2024 року), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що п.3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідач зазначає, що 02.01.2024 року позивач у пункті пропуску «Паланка-Маяки-Удобне» для здійснення прикордонного контролю надав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , довідку МСЕК серії НОМЕР_3 , пенсійне посвідчення інваліда 3-ої групи серії НОМЕР_4 , тимчасове посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_5 з відміткою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якої визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним в воєнний час за ст. 64 «в» гр. I розкладу хвороб затвердженого наказом МО України № 402.
Проте, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» «визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії), тобто у вищезазначеного громадянина відсутні відповідні відмітки у військово-обліковому документі, а саме абз. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Відтак, позивачем не було надано при перетині кордону документів, які б надавали йому право на перетин державного кордону, тому рішення відповідача є правомірним, а отже відсутні підстави для задоволення позову.
Ухвалою від 18.03.2024 року розгляд справи № 420/441/24 вирішено правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання.
Зобов'язано ОСОБА_1 надати суду належним чином засвідчену копію військового квитка/тимчасового посвідчення. Підготовче засідання призначено на 02.04.2024 року.
Ухвалою від 02.04.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, у зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних доказів у справі, з метою повторного направлення на адресу позивача, представника позивача ухвали від 18.03.2024 року, судове засідання відкладено на 15.04.2024 року.
Від позивача надійшли пояснення, в яких останнім зазначено, що ПКМУ № 57 від 27.01.1995 та інші нормативно-правові акти не вимагають наявності чи відсутності військово - облікового документу для перетину кордону особою із інвалідністю та для осіб з інвалідністю вимоги надання такого документа не вимгаються.
Проте, витребувані докази суду не надані.
Ухвалою від 15.04.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.05.2024 року.
У судове засідання, призначене на 10.05.2024 року учасники справи не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи зазначені обставини, відсутність необхідності заслуховувати свідка, експерта, подальший розгляд справи вирішено проводити в порядку письмового провадження.
Справа розглянута в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, насамперед, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Отже, неподання позивачем визначених судом в ухвалах доказів унеможливлює встановлення судом обставин, які мають значення для вирішення справи.
Розглянувши заяви по суті, суд під час розгляду справи, з метою повного та всебічного розгляду справи дійшов висновку про необхідність витребування у ОСОБА_1 належним чином засвідченої копії військового квитка/тимчасового посвідчення.
Однак, витребувані судом докази позивачем під час розгляду вказаної справи позивачем не надано. Поважних причин щодо неможливості надати витребувані судом докази останнім також не зазначено.
Отже, вимоги ухвали від 18.03.2024 року в частині зобов'язання позивача надати суду витребувані докази останнім не виконані.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
З огляду на те, що позивач без поважних причин не надав витребувані судом докази, необхідні для справедливого, неупередженого вирішення судом спору, та не надання витребуваних доказів на підтвердження обставин зазначених позивачем у позові перешкоджає подальшому розгляду справи, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України.
При цьому суд роз'яснює позивачеві, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 240, 248, 256, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до НОМЕР_1 Прикордонного загону ( АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.