Справа № 420/7441/24
17 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 06.03.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду щодо відмови видачі довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - 3028 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років - 60%;
2. Зобов'язати Херсонський апеляційний суд видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року в розмірі 3028 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років - 60%.
11.03.2024 ухвалою судді відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
08.04.2024 суд ухвалив заяву представника відповідача Херсонського апеляційного суду - Олени Кузнєцової (вхід. №ЕП/6174/24 від 03.04.2024) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката по справі №420/7441/24 - повернути відповідачу без розгляду.
25.03.2024 до суду (вх.№12110/24) від Херсонського апеляційного суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначає, що Херсонський апеляційний суд надав ОСОБА_1 довідку про розмір суддівської винагороди для обчислення (перерахунку) щомісячного довічного утримання судді у відставці станом на 01.01.2024. При наданні довідки суд виходив з того, що розрахунок суддівської винагороди здійснювався з прожиткового мінімуму 2102 грн, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у 2024 році встановлений у розмірі 2102 грн, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Вказує, що Державна судова адміністрація України листом від 21.08.2023 №11-9785/22 зазначила, що при наданні довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2022 та 2023 рік здійснюється з прожиткового мінімуму 2102 грн, а відтак відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства.
25.03.2024 до суду (вх.№ЕС/12178/24) надійшла відповідь на відзив, у якій позивач на задоволенні позовних вимог наполягає.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до посвідчення судді у відставці №02218 (а.с.26), ОСОБА_1 є суддею у відставці Апеляційного суду Херсонської області.
ОСОБА_1 звернувся до Херсонського апеляційного суду із заявою від 22.01.2024 (а.с.33-35) у якій просив надати йому довідку про суддівську винагороду у відповідності до положень п.24 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Матеріали справи містять довідку Херсонського апеляційного суду від 09.02.2024 №12-23/34/2024 (а.с.23) про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана ОСОБА_1 про те, що станом на 01.01.2024 його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні / перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 184976,00 грн, у т.ч.: посадовий оклад 115610,00 грн, доплата за вислугу 69366,00 грн. Довідка видана на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», штатного розпису.
Державна судова адміністрація України скерувала на адресу Херсонського апеляційного суду від 21.08.2023 №11-9785/23 (а.с.52), у якому адресант зазначає, що при наданні довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2022 та 2023 рік здійснюється з прожиткового мінімуму 2102 грн.
Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Вирішуючи дану справу суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України «Про судоустрій і статус суддів») гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд регулює Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частинами 3, 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини 2 статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до частини 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
За частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (що за рішенням Конституційного Суду №4-р/2020 від 11.03.2020 діє у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено судом, посадовий оклад судді Херсонського апеляційного суду, що зазначений у довідці Херсонського апеляційного суду від 09.02.2024 №12-23/34/2024, обчислюється із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн, а саме 2102,00 грн х регіональний коефіцієнт 1,1 х 50 = 115610,00 грн.
Доплата за вислугу років у розмірі 60%, також, обчислюється із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн (115610,00 грн х 60%).
Так, визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум», відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01.01.2021 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, введено такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
Такі ж норми щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн) наявні й в законах України «Про Державний бюджет на 2022 рік», «Про Державний бюджет на 2023 рік» та «Про Державний бюджет на 2024 рік».
До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суд зауважує, що зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у 2024 році, а також у Закон України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.
Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру судді». При цьому судді також цим Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватись окремо.
Крім того, суд звертає увагу, що Закон України «Про Державний бюджет» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.
Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.07.2023 у справі 240/3795/22, від 02.08.2023 у справі №560/5597/22 та від 15.08.2023 у справі №120/19262/21-а.
Крім того, суд зазначає, що пунктом 2 розділу IІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - довідка про суддівську винагороду) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.
Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачена Додатком 2 до Порядку №3-1.
Згідно з додатком 2 до Порядку №3-1 довідка має містити розмір винагороди діючого судді за відповідною посадою, який складається з: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Так, позивач має право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання у належному розмірі, а згідно з пунктом 6 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться пенсійним органом на підставі довідки про суддівську винагороду, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці), або за зверненням судді у відставці.
У спірному випадку позивач звертався до Херсонського апеляційного суду із заявою, в якій просив видати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року в розмірі 3028 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років - 60%. Однак у цьому йому було відмовлено.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо права на отримання та надіслання до пенсійного органу оновлених довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року в розмірі 3028 грн, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років - 60%. Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано до суду:
-договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2024 (а.с.36-37), укладений між позивачем (Замовник) та адвокатом Кияшко О.О. (Виконавець);
-акт виконаних робіт від 04.03.2024 (а.с.25), відповідно до якого адвокатом надані послуги: пошук в реєстрі судових рішень інформації щодо судової практики, на суму 500,00 грн; підготовка та подання заяви до Херсонського апеляційного суду про виготовлення та направлення довідки, на суму 500,00 грн; підготовка та подання позовної заяви, на суму 3000,00 грн;
-квитанція банка про сплату Замовником Виконавцю грошових коштів у розмірі 5300,00 грн (а.с.22).
10.04.2024 до суду (вх.№14200/24) від Херсонського апеляційного суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у якому відповідач вказує, що заявлений розмір витрат є завищеним та неспівмірним.
Так, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду (ч.3 ст.132 КАС України).
Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.
При цьому, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 3 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише декілька взаємопов'язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Суд також враховує, що Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ, відтак, суд уважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.
Таким чином, з урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, тому суд, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн за складання позовної заяви, та відшкодувати цю суму позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Херсонського апеляційного суду щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - 3028 грн (у т.ч. регіонального коефіцієнту -1.1) та надбавки за вислугу років - 60%.
Зобов'язати Херсонський апеляційний суд видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року в розмірі 3028 грн (у т.ч. регіонального коефіцієнту -1.1) та надбавки за вислугу років - 60%.
Стягнути з Херсонського апеляційного суду за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з Херсонського апеляційного суду за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Херсонський апеляційний суд (73000, м. Херсон, вул. 295 Стрілецької дивізії, 1-а, код ЄДРПОУ 42261148).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА