Справа № 420/11985/24
16 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладених у листі №11848-8765/П-02/8-1500/24 від 12.04.2024 року щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру пенсії із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.08.2022 року, з урахуванням раніше проведених виплат, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивачу із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.08.2022 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою суду від 23.04.2024 року позов було залишено без руху та позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання позивачем до Одеського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 року по сплаві №816/197/18, від 20.10.2020 року по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 року по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернеш я до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, в боку держави, а також про те, що строк зверненні позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період. Водночас, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №646/6250/17, від 19.06.2018 року у справі №646/6250/17 та від 15.09.2020 року у справі №635/7878/16 сформульовано правову позицію, згідно якої пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходам та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), відтак до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину першу статті 122 КАС України та при визначенні права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, законах України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України. Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації. Станом на дату звернення позивача до суду воєнний стан в Україні не припинено. Верховний Суд у складі колегії судців Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 29.09.2022 року у справі №500/1912/22 (пункт 81) зауваж їв, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Більш того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.07.2023 року у справі №420/8355/22 (пункти 65-67, 78) зауважив, що спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме стаття 46 Закону №1058-IV, визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Аналіз зазначених положень статті 46 Закону № 1058-ІV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством та безспірному розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів. Таким чином, у разі, якщо за законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат у межах національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах до тих пір, поки такі виплати передбачено законодавством. Конституція України та Закон № 1058-ІV гарантують всім громадянам У країни, за певних умов, право на матеріальне забезпечення у вигляді пенсій. За таких обставин обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим. Відновлення виплати пенсії за наявності відповідних підстав має проводитися з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України від 7 жовтня 2009 року у справі №25-рп/2009 без обмеження її виплати жодними строками. Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і органи ПФУ, зокрема зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді невиплати всієї суми недоотриманої пенсії, призначеної у неправильному розмірі або перераховану несвоєчасно, в тому числі застосовуючи обмежений строк звернення за захистом своїх порушених прав, та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно. За таких обставин, покликаючись на судову практику, представник позивача просить суд поновити позивачу строк звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суддя зазначає, що принцип єдності судової практики не має абсолютного характеру, оскільки процесуальним законодавством Велика Палата Верховного Суду, об'єднані палати, палати касаційних судів Верховного Суду наділені виключними повноваженнями у встановленому порядку відступати від раніше сформованої правової позиції з огляду на те, що в протилежному випадку це означало б неможливість виправлення судом своєї власної передчасної або «застарілої» позиції, викликаної, наприклад, нечіткістю закону (невідповідності критерію «якість закону»), що призвело до неоднакового тлумачення норм права, або виключало б можливість динамічного розвитку суспільних правовідносин та права; за певних обставин відступ від попередніх правових позицій суду касаційної інстанції узгоджується із уже усталеним виробленим у праві цивілізаційним підходом, згідно з яким «truth or stability - truth is preferable» (при конкуренції між правдивим (правильний, справедливим) і стабільним пріоритет варто віддавати першому).
Тобто, принцип єдності судової практики не є абсолютним, оскільки в протилежному випадку це означало б неможливість виправити судом свою позицію або виключало б можливість динамічного розвитку права та суспільних правовідносин.
Зокрема, у системі загального права допускається скасування попередніх прецедентів і вважається, що прецеденту можна не слідувати, якщо: його можливо відрізнити з огляду на зміну відносин у суспільстві з моменту його прийняття чи якщо змінилися відповідні правові принципи; він був вирішений per incuriam, тобто якщо при його прийнятті з певних причин не були застосовані належні приписи законодавства чи прецеденти або вони були невірно витлумачені; у разі визнання його неправильним і таким, що підлягає скасуванню, або якщо на практиці він не діє.
У даному контексті також важливо зазначити, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи №755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.
Верховний Суд в своїй постанові від 21.02.2024 року у справі №240/27663/23 наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин подання позивачем в квітні 2024 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, не нарахування та невиплати, починаючи з 01.08.2022 року суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просить відновити виплату доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. з 01.08.2022 року, а з цим позовом звернувся до суду лише 18.04.2024 року, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії на 2000 грн. менше та наведені правові висновки Верховного Суду, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 01.08.2022 року по 17.10.2023 року (поза шести місяців до звернення до суду) і не надав належного обґрунтування та доказів щодо його поновлення строку для звернення до суду.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, заява представника позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду, є безпідставною та необґрунтованою.
Частиною другою статті 167 КАС передбачено, що у разі, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Наведене зумовлює висновок про повернення без розгляду заяви представника ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, в тому числі у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву).
Тобто, у разі повернення позовної заяви у зв'язку з неподанням особою у визначений судом строк заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними (ч. 2 ст. 123 КАС України), суд повинен застосувати приписи п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Суддя зазначає, що запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин, саме тому його застосування не може свідчити про надмірний формалізм.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права. Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин; при цьому, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа ЄСПЛ «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109).
Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивачем на підтвердження зазначених обставин належних та відповідних доказів не надано.
У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.
З урахуванням того, що вказані представником позивача підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними у відповідності до вимог п.9 ч.4 ст.169 КАС України, суддя вважає за необхідне позовну заяву в частині позовних вимог про «Визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладених у листі №11848-8765/П-02/8-1500/24 від 12.04.2024 року щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру пенсії із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з 01.08.2022 року по 17.10.2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивачу із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з 01.08.2022 року по 17.10.2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат» - повернути позивачу.
Щодо іншої частини позовних вимог, суддя вважає за можливе прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст. ст. 12, 160, 161, 171, 248, 262 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_1 про «Визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладених у листі №11848-8765/П-02/8-1500/24 від 12.04.2024 року щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру пенсії із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з 01.08.2022 року по 17.10.2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивачу із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з 01.08.2022 року по 17.10.2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат» - повернути позивачу.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладених у листі №11848-8765/П-02/8-1500/24 від 12.04.2024 року щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру пенсії із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з 18.10.2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивачу із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з 18.10.2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат та відкрити спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду у строк до 10 червня 2024 року належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 в частині, що стосується спірного питання.
Визначити сторонам строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та справу буде розглянуто у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА